Стівен Кінг - Плесо

Є речі, у яких ніколи не можна зізнаватися, а є й такі (необов’язково таємниці), які ніхто не обговорює. Стеллу знайшли на материку наступного дня після того, як вщухла снігова буря. Вона замерзла до смерті. Стара сиділа на своєрідному стільці у скелі, за сотню метрів на південь від меж селища Ракун-Гед — як сіла, так і замерзла. Лікар, у якого був власний «корвет», зізнався, що він відверто вражений. Стара жінка подолала пішки понад шість кілометрів, а розтин, якого вимагав закон у разі незвичної смерті без свідків, показав, що небога мала надто пізню стадію раку — відверто кажучи, стара була вся в павутинні метастазів. Чи мав Олден зізнатися Девіду та Лу, що в матері на голові незграбно сидів не його капелюх? Цей кашкет впізнав Леррі Маккін. І Джон Бенсон. Він все зрозумів, дивлячись їм у вічі, а вони все зрозуміли по його очах. Сам Олден ще не надто старий, щоб забути кашкет свого померлого батька, його козирок, ті місця, де він був зламаний.

— Є речі, про які потрібно розмірковувати неквапом, — сказав би дітям, якби знав як. — Такі речі слід обмірковувати в подробицях, поки зайняті руки, а поблизу стоїть кава в масивній порцеляні. Напевно, є питання щодо Плеса: чи вміють мертві співати? Чи люблять вони живих?

Вечорами після того, як Лона з Телом повернулися з батьками на материку човні Ела Каррі (діти стояли на човні та махали «прощавай»), Олден розмірковував над цими питаннями і над багатьма іншими. Думав про батьківський кашкет.

Чи вміють мертві співати? Чи вміють вони любити?

І тими довгими, самотніми ночами, коли його мати, Стелла Фландерс, вже давно спочила в могилі, Олдену нерідко здавалося, що вони вміють і перше, і друге.