Максим Кідрук - Бот

Здесь есть возможность читать онлайн «Максим Кідрук - Бот» — ознакомительный отрывок электронной книги совершенно бесплатно, а после прочтения отрывка купить полную версию. В некоторых случаях можно слушать аудио, скачать через торрент в формате fb2 и присутствует краткое содержание. Год выпуска: 2012, ISBN: 2012, Издательство: КСД, Жанр: Триллер, Фантастика и фэнтези, на украинском языке. Описание произведения, (предисловие) а так же отзывы посетителей доступны на портале библиотеки ЛибКат.

Бот: краткое содержание, описание и аннотация

Предлагаем к чтению аннотацию, описание, краткое содержание или предисловие (зависит от того, что написал сам автор книги «Бот»). Если вы не нашли необходимую информацию о книге — напишите в комментариях, мы постараемся отыскать её.

Максим, анонсуючи свого «Бота», прочитав справжню лекцію про те, що таке технотрилер. Захоплено розповідав про цей гібридний жанр, у якому переплетена наукова фантастика, трилер і ще купа всього. У таких книжках можна знайти детальні описи наукових дослідів, технічні новинки, отож подібні романи люблять ті, хто цікавиться не лише художньою, а й дослідницькою літературою. У схожій стилістиці писав Майкл Крайтон, тож знаменитий «Парк юрського періоду» — теж технотрилер. У цьому жанрі прославились Том Кленсі і Ден Браун (два перші його романи є стовідсотковими технотрилерами).
Сьогодні Максим Кідрук прагне стати першим українським письменником, що спеціалізується на модному жанрі, презентуючи «Бот» як перший вітчизняний технотрилер. Думаю, варто допомогти нашому технофантасту: для початку купити і прочитати його новий роман!..

Бот — читать онлайн ознакомительный отрывок

Ниже представлен текст книги, разбитый по страницам. Система сохранения места последней прочитанной страницы, позволяет с удобством читать онлайн бесплатно книгу «Бот», без необходимости каждый раз заново искать на чём Вы остановились. Поставьте закладку, и сможете в любой момент перейти на страницу, на которой закончили чтение.

Тёмная тема
Сбросить

Интервал:

Закладка:

Сделать

Крекчучи й пригинаючись, Ріно виліз слідом.

Стрілянина раптово припинилася. Нападники перезаряджали дробовики.

— Виймай наших ботів, — витрушуючи з волосся скло, сказав Тимур.

— Нащо? — Хедхантер контужено кліпав очима.

Хлопець сам не знав навіщо. Та інтуїція підказувала: вони мусять витягти привезених «малюків» з машини. Відкривши задні дверцята, він допоміг південноафриканцю виволокти ботів на пісок. Усіх трьох. Одного за одним.

Пауза підозріло затягувалась. Спливло вдвічі більше часу, ніж зазвичай потрібно для перезарядки «Моссбергів», проте боти не поновлювали стрілянину. Тимур підібрав рушницю і випростав спину, ловлячи кожен звук, що долинав з протилежного боку авто.

— Де гранати? — нараз згадав він.

Ріно пробігся пальцями по кишенях.

— Бляха, забув у салоні!

Тимур кинувся до все ще відчинених передніх дверей і зазирнув усередину. Двигун не працював і в машині стояла суцільна темрява. Він висунувся назад і повернув голову до Ріно:

— Де саме? Сука, я нічого не бачу.

— Е… я не… не пам’ятаю, — здоров’як сидів на крихкій землі, спираючись плечем на кузов джипа. — Старий, вони десь… ну… Чорт, не знаю! — за ним рядочком розташувалися боти. Четверо. Їхні білі тіла добре вирізнялись у темряві.

Тимур намірився лізти й шукати самотужки, коли щось клацнуло у нього в голові. Він ледь язика не проковтнув.

Четверо?!

Хлопець подався вперед, вчепившись поглядом у білі постаті за спиною Ріно. Мигцем перелічив їх. Секунду він стояв оглушений, а потім зрозумів: вони ж усі однакові! Четвертий — чужий!!!

— Ріно, за тобою! Ззаду!!

Та було вже пізно. З мороку за чотирма хлопчачими постатями вилізло кілька пар рук. Трійка зачмелених лабораторних ботів стовбеніли на місці, зате прийшлі, гадючачись понад землею, схопили Ріно за ноги, повалили ницьма і потягли у пітьму. Велетень загорлав, але в голосі не чулося люті. Ні на йоту. Ріно Хедхантер удруге в житті перелякався до смерті.

Не задумуючись над тим, що коїть, Тимур натиснув на гачок. «Ремінгтон» палахнув шротом у пітьму. Один з трьох ботів, безтямних, полетів долу. Ріно продовжував кричати. Тимур якимось дивом не пристрелив його. «Я ідіот!» — тільки й устиг подумати програміст, як за його спиною, гуркочучи, вивергнувся новоутворений гейзер. Хлопець зажмурився і подався вперед. Сірчаний запах роз’їдав носа. Спину пропікало вогнем. Скориставшись цим, один з нападників, неначе привид, виринув з пітьми і накинувся на хлопця з флангу. Він три рази торохнув Тимура об пікапа, вибивши з рук дробовик. Після того налетіла решта потвор. Гуртом вони повалили хлопця на землю і, взявши за ноги, поволочили геть від машини.

Приблизно в цей самий час Ріно Хедхантер затих…

Руки були вільними, однак боти рухалися настільки швидко, що Тимур просто не міг звестися. Обличчя раз за разом ударялося об землю. Дрібні камені, пісок та виступи породи нещадно кремсали лице.

Скільки часу його тягнули, наче волокушу, Тимур не мав уявлення. Іноді він втрачав свідомість і очунював тільки тоді, коли голова натрапляла на особливо велику каменюку. Єдине, що він розумів, — несуть його в гори.

Під час одного з пробуджень українець осягнув, що боти спинилися.

Потвори занесли його у простору печеру. Біля входу палахкотіло кілька багать, у глибині смерділо нечистотами.

Тимура кинули на холодну землю. Поряд бухнула важка туша Хедхантера. Ріно застогнав. Тимур переклав голову, щоб подивитися, як там південноафриканець. Він не встиг повернути обличчя, як уже блював, заледве не захлинаючись. Між ним та Хедхантером лежали рештки Сема: напівзогнила голова та верхня частина грудей, з якої, мов хвіст якогось динозавра, витикався білий хребет. Трохи далі, біля розкладеного ботами вогнища, валялись обгризені ребра та кістки передпліч — усе, що зосталося від нещасного гереро.

Тимур заскиглив і відключився.

CXXI

Понеділок, 31 серпня, 23:00 (UTC –4)

Узбережжя Тихого океану

Чилі

Винищувачі «F-22» вторглись у повітряний простір Чилі майже одночасно з «B-2». Наблизившись до узбережжя на широті придорожньої станції Сан-Маркос, літаки вийшли з надзвукового польоту і опустилися практично до землі. Далі неслися на південний схід, маневруючи на висоті вісімдесяти метрів над поверхнею пустелі. Бомбардувальник-невидимка летів позаду, тримаючись значно вище — аж на 11 900 метрах.

Пілоти винищувачів і майор Хетуей не обмінялися жодним словом у ефірі. Кожен з них достеменно знав, що мусить робити. Розмови були зайвими…

Читать дальше
Тёмная тема
Сбросить

Интервал:

Закладка:

Сделать

Похожие книги на «Бот»

Представляем Вашему вниманию похожие книги на «Бот» списком для выбора. Мы отобрали схожую по названию и смыслу литературу в надежде предоставить читателям больше вариантов отыскать новые, интересные, ещё непрочитанные произведения.


Отзывы о книге «Бот»

Обсуждение, отзывы о книге «Бот» и просто собственные мнения читателей. Оставьте ваши комментарии, напишите, что Вы думаете о произведении, его смысле или главных героях. Укажите что конкретно понравилось, а что нет, и почему Вы так считаете.

x