Ден Браун - Код да Вінчі

Після того як він порушив наказ Фаша й упустив Ленґдона вдруге, Колле був вдячний, що науково-технічний відділ виявив на підлозі дірку від кулі, яка підтверджувала, що в будинку таки стріляли. Але настрій у Фаша все одно був кепський, і Колле відчував, що йому ще добряче перепаде, коли все вгамується.

Прикро, але ніщо з того, що вони знайшли в маєтку, не прояснювало, що ж насправді відбувається і хто в цьому замішаний. Чорне «ауді», що стояло за брамою, хтось узяв напрокат на фальшиве ім’я, подавши номер фальшивої кредитної картки, і відбитків пальців, які були на авті, у базі даних Інтерполу не виявилось.

До вітальні вбіг інший агент.

— Де капітан Фаш? — нетерпляче запитав він.

— Розмовляє по телефону, — байдуже відповів Колле, не відводячи погляду від розжареного вугілля.

— Уже не розмовляю! — гаркнув Фаш, заходячи до кімнати. — Що у вас?

— Капітане, до управління щойно телефонував Андре Берне з Депозитарного банку Цюриха, — повідомив агент. — Заявив, що хоче говорити з вами особисто. Він вирішив змінити покази.

— Он як? — здивувався Фаш.

— Берне зізнався, що Ленґдон і Неве пробули в банку якийсь час.

— Ми це й самі зрозуміли, — сказав Фаш. — А навіщо він збрехав?

— Він сказав, що розмовлятиме тільки з вами. Готовий допомагати усім, чим може.

— В обмін на що?

— Хоче, щоб його банк не згадували в новинах і щоб ми допомогли йому повернути якесь викрадене майно. Здається, Ленґдон і Неве викрали щось, що належало Соньєрові.

— Що? — не витримав Колле. — Як?

Фаш не відреагував. Він пильно дивився на другого агента.

— Що вони викрали?

— Берне не уточнив, але в мене склалося враження, що він готовий на все, аби тільки це повернути.

Колле спробував уявити, як це все відбувалося. Може, Ленґдон і Неве погрожували вбити якогось працівника банку? Може, вони змусили Берне відімкнути сейф Соньєра і допомогти їм утекти на броньовику? Теоретично це було можливо, але Колле ніяк не міг повірити, що Софі Неве здатна у щось таке вплутатись,

З кухні Фаша покликав ще один агент.

— Капітане! Я тут переглядаю номери, що в Тібінґа на швидкісному Наборі, і зараз маю на лінії аеродром Ле Бурже. Кепські новини.

За тридцять секунд Фаш зібрався їхати із Шато Віллет. Він щойно довідався, що Тібінґ тримав на аеродромі Ле Бурже приватний літак і що приблизно півгодини тому цей літак злетів.

Працівник аеродрому заявив по телефону, що не знає, хто був на борту і куди попрямував літак. Зліт відбувся не за розкладом, плану польоту ніхто не реєстрував. Усе це було протизаконно, навіть якщо йшлося про такий маленький аеродром, і Фаш був певний, що, натиснувши на кого треба, він отримає відповіді на всі питання.

— Лейтенанте Колле, — гаркнув Фаш, прямуючи до дверей. — Мені не залишається нічого іншого, як залишити вас тут керувати роботою науково-технічного відділу. Спробуйте задля інтересу зробити хоч щось корисне.

Коли літак набрав висоту і взяв курс на Англію, Ленґдон обережно підняв скриньку з колін, де про всяк випадок тримав її під час зльоту, і поставив на стіл. Софі й Тібінґ, згораючи з нетерпіння, нахилилися вперед.

Відчинивши скриньку, Ленґдон зосередив увагу не на загадковому криптексі, а на малесенькій дірочці на зворотному боці кришки. Кінчиком ручки він обережно виштовхнув троянду, і під нею відкрився текст. «Sub Rosa», — промовив він подумки, сподіваючись, що свіжий погляд на напис допоможе розпізнати мову. Максимально зосередившись, Ленґдон уважно подивився на текст.

За кілька секунд його знову охопив відчай.

— Лі, я не впізнаю цієї мови, от і все!

Софі сиділа по інший бік столу і ще не бачила тексту, але її дуже здивувало те, що Ленґдон не зміг одразу визначити, що це за мова. Дідусь знав таку маловідому мову, що її не розпізнає навіть символог? Але вона швидко збагнула, що не варто дивуватися. Зрештою, це не єдине, що Жак Соньєр приховував від онуки.

Лі Тібінґ сидів напроти Софі і ніяк не міг дочекатися, коли настане його черга оглянути напис. Він аж тремтів з нетерпіння — нахилявся й неодноразово намагався зазирнути через плече Ленґдона, який схилився над скринькою.

— Не знаю, — замислено пробурмотів Ленґдон. — Спочатку я подумав, що це якась семітська мова, але тепер не впевнений. Основні семітські мови містять неккудот. Тут цього немає.