Ден Браун - Точка Обману

Як аналітик розвідувальних даних, Рейчел постійно отримувала запитання від друзів, яким кортіло дізнатися, чи не приховує уряд інформацію про контакти з чужинцями. Вона не переставала жахатися теоріям, на які купувалися її начебто освічені приятелі: розбиті під час посадки літаючі тарілки, сховані в секретних урядових ангарах, заморожені трупи прибульців з космосу і навіть викрадення безневинних громадян чужинцями для здійснення над ними хірургічних експериментів.

Звісно, це нісенітниці. Не було ані чужинців, ані їхніх літаючих тарілок, схованих у бункерах.

Кожен член розвідувальної спільноти добре знав, що переважна більшість випадків візуального контакту з чужинцями та «викрадень» — це продукт бурхливої уяви або ж витівки спритних шахраїв, охочих заробити гроші на сенсації. А сфотографовані НЛО мали дивну звичку з’являтися поблизу тих американських військових баз, де перевірялися новітні секретні літаки. Коли фірма «Локхід» почала випробні польоти свого революційно нового літака, реактивного бомбардувальника-невидимки, кількість зафіксованих появ НЛО біля бази ВПС Едвардз зросла у п’ятнадцять разів.

— Бачу на вашому обличчі скептичний вираз, — сказав президент, скоса зиркнувши на неї.

Його інтонація спантеличила Рейчел. Вона уважно поглянула на Захарія Герні, не знаючи, як відповісти.

— Ну... — вагаючись, почала вона. — Сподіваюся, ми не будемо серйозно говорити про чужинські космічні кораблі та маленьких зелених чоловічків?

На обличчі президента з’явився вираз легкого здивування.

— Рейчел, я майже не сумніваюся, що вам це відкриття видасться цікавішим, аніж наукова фантастика.

Рейчел відчула полегшення, збагнувши, що НАСА не в настільки відчайдушному становищі, що намагається здивувати президента черговою історією про прибульців. Та все одно його зауваження лише поглибило відчуття таємничості.

— Знаєте, — зауважила вона, — хоч би що там НАСА не знайшла, ця знахідка трапилася в надзвичайно слушний момент.

Герні зупинився на трапі.

— Слушний? Це як?

Як? Рейчел теж зупинилася і здивовано уп’ялася поглядом у главу держави.

— Пане президент, нині НАСА веде боротьбу не на життя, а на смерть, щоби виправдати своє існування, а вас піддають безперервним нападкам за те, що ви продовжуєте її фінансувати. Великий прорив чи відкриття стали б зараз панацеєю як для космічного відомства, так і для вашої виборчої кампанії. Звісно, вашим критикам може здатися, що момент оголошення про відкриття вибрано підозріло вчасно.

— То ви хочете сказати, що я або брехун, або дурень?

Рейчел відчула, як до горла підкотився клубок.

— Я не збиралася висловлювати неповагу, сер. Просто я...

— Заспокойтеся. — Герні слабко усміхнувся і знову рушив униз по трапу. — Коли керівник НАСА вперше розповів мені про це відкриття, я одразу ж відкинув його як абсурдне. І звинуватив Екстрома в організації найгрубішого політичного шахрайства в історії Сполучених Штатів.

Рейчел здалося, що клубок у горлі дещо розсмоктався.

На нижній сходинці трапа Герні зупинився і поглянув на неї.

— Однією з причин, чому я попрохав НАСА зачекати із розголошенням, було бажання захистити її. Значущість і масштабність такої знахідки набагато перевершує все, про що коли-небудь заявляла космічна агенція. В її світлі тьмяніє навіть висадка людей на Місяць. Через те що всі, включно зі мною, можуть так багато здобути або втратити, я визнав за розумне забезпечити паралельну перевірку інформації, отриманої космічною агенцією, і лише після цього виходити перед камерами і робити офіційну заяву..

Рейчел ошелешено поглянула на президента.

— Сподіваюся, що йдеться не про мене, сер?

Герні розсміявся:

— Ні, це не ваша спеціалізація. До того ж я вже отримав підтвердження через неурядові канали.

Полегшення, яке відчула Рейчел, змінилося на нове занепокоєння.

— Неурядові, пане президент? Ви хочете сказати, що скористалися послугами приватного сектору? В такій секретній справі?

Герні переконано кивнув.

— Я зібрав групу зовнішньої перевірки — чотирьох цивільних науковців, відомих людей з-поза меж НАСА, що мають незаперечну репутацію. Для спостережень вони використали власне устаткування і зробили власні незалежні висновки. Упродовж останніх двох діб ці цивільні науковці підтвердили правдивість відкриття НАСА без найменшої тіні сумніву.

Тепер Рейчел відчула приємне здивування. Президент підстрахувався з типовим для нього апломбом. Найнявши безпристрасну групу скептиків, які не мали жодного зиску з підтвердження чи заперечення відкриття, Герні убезпечив себе від підозр у тому, що це всього-на-всього хитрий маневр загнаної в кут НАСА, яка таким чином намагалася виправдати свій гігантський бюджет і забезпечити переобрання президента, котрий приязно ставився до космічної агенції, а також відбити наскоки сенатора Секстона.