Ден Браун - Точка Обману

І вона дійсно зблизилася з ним, як ніхто інший.

Габріель пригадала ту ніч, яку вона провела з Секстоном у його розкішному офісі, і поморщилася, намагаючись заблокувати не надто приємні картини, що почали виринати в її свідомості. Що я собі думала? Вона знала, що мала опиратися, але чомусь не змогла. Седжвік Секстон так довго був її ідолом... і — подумати тільки — він її забажав!

Лімузин вскочив у вибоїну і різко повернув Габріель до реальності.

— З тобою все гаразд? — спитав Секстон, переключивши увагу на неї.

Габріель швидко зобразила посмішку.

— Чудово.

— Невже ти й досі думаєш про ту чорнуху?

— Та трохи непокоюся, якщо чесно, — знизала вона плечима.

— Забудь. Та чорнуха— найкраще, що було в моїй кампанії.

Як дізналася Габріель на власному, не зовсім приємному досвідові, чорнухою на політичному жаргоні називається витік інформації про те, що, наприклад, ваш конкурент користується збільшувачами пеніса або підписався на порнографічний журнал для голубих. Вдаватися до чорнухи — не вельми шляхетна тактика, але коли вона спрацьовувала, то спрацьовувала масштабно.

Однак траплялося, що чорнуха могла вдарити бумерангом...

І вона таки вдарила бумерангом. Приблизно місяць тому персонал виборчої кампанії президента, занепокоєний падінням рейтингу свого шефа, вирішив проявити агресивність і злив у пресу історію, яка, на його думку, була правдивою: про те, що сенатор Секстон крутив роман зі своєю асистенткою, Габріель Еш. На превеликий жаль для Білого дому, беззаперечних доказів не було. І сенатор Секстон, твердо вірячи, що найкращий захист — це активний напад, скористався слушним моментом і перейшов у атаку. Він скликав прес-конференцію для загальнонаціональних мас-медіа і заявив про свою невинуватість і обурення безпідставними чутками. «Повірити не можу, — заявив він, дивлячись у камери очима, сповненими болю, — що президент вирішив заплямувати пам’ять моєї покійної дружини цими злостивими плітками».

Виступ сенатора був настільки переконливим, що Габріель сама майже повірила в те, що між ними ніколи й нічого не було. Спостерігаючи, як легко і невимушено він брехав, вона збагнула, що насправді сенатор Секстон — людина дуже небезпечна.

Останнім часом Габріель, яка була впевнена в тому, що поставила на найсильнішого коня у президентських перегонах, почали долати сумніви, що вона поставила на найкращого та найчеснішого коня. Тісна співпраця з Секстоном відкрила їй очі — сталося щось на кшталт того, коли захоплене дитинча потрапляє за лаштунки студії «Юніверсал пікчерз» і його наївний захват затьмарюється поступовим усвідомленням того, що Голівуд — це зовсім не магія.

І хоча віра у головну тезу Секстона залишилася, Габріель почала ставити під сумнів самого автора цієї тези.

— Те, про що я хочу розповісти вам, Рейчел, — розпочав президент, — має код UMBRA. І цей код перебуває далеко за межами вашого нинішнього рівня допуску до секретної інформації.

Рейчел здалося, що стіни літака насуваються на неї. Президент наказав привезти її на Воллопс-айленд, запросив на борт свого літака, прямо заявив, що збирається використати її у політичній боротьбі проти батька, а тепер, бач, хоче незаконно розголосити засекречену інформацію. Хоч який би приязний вигляд не мав Захарій Герні, Рейчел Секстон щойно дізналася про нього одну важливу річ: цей чоловік має залізну хватку.

— Два тижні тому, — продовжив президент, — НАСА зробила відкриття.

Слова повисли у повітрі, і Рейчел не одразу збагнула їх зміст. НАСА зробила відкриття ? Останні розвідувальні звіти не містили нічого екстраординарного щодо космічної агенції. Звісно, нині вже всі звикли, що чергове «відкриття НАСА» означає не що інше, як іще одну спробу вибити побільше грошей на якийсь проект.

— Поки ми не перейшли до суті справи, — сказав президент, — я хотів би дізнатися, чи поділяєте ви батьків скептицизм стосовно дослідження космосу.

Рейчел дуже не сподобалася ця фраза.

— Сподіваюся, ви запросили мене сюди не для того, щоб попросити контролювати випади мого батька проти НАСА?

Герні розсміявся.

— Чорт забирай, звісно, що ні. Я надто довго був сенатором, аби зрозуміти, що Седжвіка Секстона не здатен контролювати ніхто.

— Мій батько — опозиціонер, пане президент. Усі більш-менш відомі політики є опозиціонерами. Вони шукають слушної нагоди, щоб здобути вигоду. І, на жаль, НАСА надала їм таку нагоду.