Ден Браун - Точка Обману

— Ієрархічні докази — це картковий будиночок, — відзначила Рейчел. — Вилучи першу передумову, й одразу все захитається. А в цьому випадку першою передумовою є місце знахідки.

— Отож бо й воно! Щойно я прибув на льодовик, директор НАСА сказав мені, що камінь виявили в товщі трьохсотрічного льоду і що його щільність перевищує щільність будь-якого каменя в цьому районі. І я сприйняв це як логічний доказ того факту, що камінь впав з неба.

— І ти, і всі ми.

— Середній рівень умісту нікелю хоч і є переконливим, проте не може вважатися вирішальним доказом.

— Він дуже близький, — утрутився Коркі, який вочевидь уважно стежив за розмовою.

— Але все одно неточний.

Марлінсон неохоче кивнув.

— А ці небачені космічні жуки, — додав Толланд, — хоч і дуже дивні, але насправді можуть виявитися не чим іншим, як надзвичайно древніми глибоководними ракоподібними.

— А тут іще й кора плавлення, — підхопила Рейчел.

— Дуже неприємно говорити про це, — зазначив Толланд, зиркнувши на Коркі, — але чомусь починає здаватися, що негативних доказів тепер більше, аніж позитивних.

— Наука ґрунтується не на здогадках, — зауважив Марлінсон, — а на реальних даних і доказах. Хондри в цьому камені — безумовно метеоритного походження. Я згоден з вами обома, що все це дуже підозріло, але хондри ми ігнорувати не можемо. Цей позитивний доказ є неспростовним, а негативні свідчення — непрямими і побічними.

Рейчел спохмурніла.

— І що це доводить?

— Нічого, — відповів Коркі. — Хондри підтверджують, що ми маємо справу з метеоритом. Залишається єдине запитання: навіщо його все ж таки засунули в кригу?

Толландові дуже хотілося повірити в розважливу логіку друга, але все одно щось у ній здавалося хибним.

— Майку, не схоже, щоб я тебе переконав, — зауважив Марлінсон.

Толланд розгублено зітхнув і поглянув на друга.

— Я не знаю, їй-богу. Два з трьох дійсно було досить непогано, Коркі. Але тепер ми вже дійшли до одного проти трьох. Я маю таке відчуття, що ми чогось не знаємо.

«Попався, — подумав Кріс Гарпер. Він уявив собі камеру в американській в’язниці, і по спині у нього побігли мурашки. — Сенатор Секстон знає, що я збрехав про програмне забезпечення супутника».

Коли керівник відділу орбітального супутника-сканера щільності відводив Габріель Еш до свого кабінету і зачиняв двері, його ненависть до директора НАСА щомиті зростала. Сьогодні увечері Кріс дізнався про справжній масштаб підступності Лоуренса Екстрома. Мало того що він примусив Гарпера брехати щодо справності програмного забезпечення супутника, він ще й постарався підстрахуватися на той випадок, якщо Кріс раптом перелякається і передумає грати в його команді!

«Докази привласнення грошей. Напевне, шантаж, — подумав Гарпер. — Дуже хитрий шантаж». Хто повірить корупціонеру, що намагається затьмарити найславетнішу мить у всій історії американської космонавтики? Гарпер знав, на що здатен керівник НАСА заради порятунку рідної агенції. А зараз, після заяви про знахідку метеорита зі скам’янілостями, ставки зросли неймовірно.

Кілька секунд Гарпер нервово ходив навколо великого столу, на якому стояла зменшена модель супутника-сканера, схожа на циліндричну призму з безліччю антен і лінз, захищених дзеркальними екранами. Габріель сіла на стілець, вичікувально дивлячись на співрозмовника. Слабкість і нудота змусили Гарпера пригадати, що так само почувався він і під час тієї жахливої прес-конференції. Він зіграв свою роль огидно, і опісля всі накинулися на нього розпитувати про це. Довелося брехати знову, кажучи, що того вечора був хворий. На щастя, і колеги, і преса швидко забули його жалюгідний виступ.

І тепер привид цієї брехні повернувся.

Вираз обличчя Габріель Еш пом’якшав.

— Пане Гарпер, маючи ворогом директора НАСА, ви явно потребуєте сильного союзника. І сенатор Секстон готовий вам допомогти. Почнемо з брехні щодо програмного забезпечення супутника-сканера. Розкажіть детально, що сталося.

Гарпер зітхнув. Він зрозумів, що настав час говорити правду. От чорт, треба було з самого початку казати правду!

— Супутник-сканер вийшов на точну полярну орбіту, як і було заплановано.

Габріель Еш явно нудилася. Напевне, вона і так це знає.

— Далі.

— А потім сталася поломка. Коли ми переключилися на дослідження льоду в пошуках аномалій, бортовий детектор вийшов з ладу.

— Угу... Зрозуміло.

Гарпер пожвавішав.