Ден Браун - Втрачений символ

— Братове, — почувся знайомий голос Пітера. — В ім’я Великого Творця Всесвіту я відкриваю цю ложу для здійснення масонського ритуалу першого ступеня!

І гучно ляснув молоток.

Спантеличений Ленґдон розгублено продивився кілька відеосюжетів, де напливом показувалося, як Пітер Соломон виконує деякі з найцікавіших та найбільш вражаючих ритуалів.

Ось він притискає блискучий меч до оголених грудей ініціата... погрожує посадити його на палю, якщо той «необачно видасть таємниці масонства»... описує чорно-білу долівку як «живих та мертвих»... перелічує покарання, серед яких було розрізання горлянки від вуха до вуха, виривання язика з коренем та поховання тіла в шорсткому морському піску...

Ленґдон витріщався на екран, не вірячи своїм очам. «Невже я й справді це бачу?» Масонські ритуали посвяти століттями залишалися під покровом таїни. Нечисленні розповіді, що пробивалися назовні, йшли від тих масонів, які з різних причин опинилися за межами братства. Звісно, професорові доводилося читати ці розповіді, але читати — то одне, а бачити на власні очі — зовсім інше.

Особливо, якщо відеоряд відредагувати і подати саме таким чином . Ленґдон вже здогадався, що це відео — не що інше, як упереджений пропагандистський ролик, з якого вилучено всі шляхетні аспекти обряду ініціації, навмисне зроблено наголос на моментах найбільш бентежних та суперечливих. Ленґдон збагнув, що коли це відео оприлюднити, то воно неодмінно стане Інтернет-сенсацією буквально за один день. Творці й прихильники теорії масонської змови накинуться на це відео як гієни . Масонські організації, а особливо — Пітер Соломон — втраплять у вогненний вихор звинувачень та цькування, і їм доведеться відчайдушно оборонятися, щоб звести до мінімуму заподіяну шкоду... навіть попри те, що насправді цей ритуал був безневинним та суто символічним.

До того ж відео містило зловісне біблійне посилання на принесення людини в жертву... «Авраам скорився Всевишньому, запропонувавши йому власного сина». Ленґдон подумав про Пітера, і йому захотілося, щоб гелікоптер летів якомога швидше.

Відеоряд на екрані змінився.

Та сама зала. Тільки іншої ночі. Тепер це був ритуал посвячення в масони другого ступеня. Цього разу, більш енергійний та емоційний. За обрядом спостерігає вже більша група масонів. Пітер Соломон сидить у кріслі магістра. Ініціат стає навколішки перед олтарем... дає обітницю «завжди берегти таємниці франкмасонів»... погоджується на покарання: його «грудну клітку розірвуть, а пульсуюче серце кинуть на землю, як подачку ненажерливим звірам» ...

Відеоряд знову змінився — і в Ленґдона пришвидшено забилося серце. Ще одна ніч. Ще більша юрма. На підлозі — схожа на домовину креслярська дошка.

Третій ступінь .

То був ритуал смерті — найжорсткіший серед усіх ступенів. То був момент, коли ініціата змушували «постати лицем до лиця із загрозою власному існуванню». Фактично, саме цей жорстокий допит дав початок виразу «піддати когось допиту третього ступеня». І хоча Ленґдон і був теоретично знайомий з цією процедурою, він аж ніяк не був готовий побачити її на власні очі.

То було вбивство .

Різкими хаотичними сценами це відео демонструвало жорстоке вбивство очима самої жертви. Там були симульовані удари по голові, включно з ударами, завданими масонським кам’яним молотком. А тим часом настоятель скорботно розповідав про «вдовиченка» — Хірама Абіфа — головного архітектора Соломонового храму, котрий визнав за краще померти, аніж видати таємну мудрість, яку знав.

Звісно, напад був удаваним, але від споглядання цього сюжету на екрані кров холола в жилах. Після того як ініціатові було завданого останнього, смертельного удару, його — «мертвішого за мертвих» — поклали в символічну труну, очі замкнули, а руки схрестили на грудях, як справжньому покійнику. Брати масони підвелися і скорботно обійшли померлого під звуки похоронного маршу, виконуваного на органі.

Моторошна сцена.

А далі — ще гірше.

Коли всі масони зібралися довкола свого убитого брата, прихована камера чітко показала їхні обличчя. І Ленґдон зрозумів, що Пітер Соломон був не єдиним відомим чоловіком у цій залі. Один з присутніх, що дивився на ініціата в труні, мало не щодня з’являвся на екранах телевізорів.

То був відомий американський сенатор.

«О Господи...»

Сцена знову змінилася. Тепер — надворі... Ніч... відеозображення знову стрибає... чоловік іде вулицею, а перед камерою розвіваються його біляві пасма. Ось він завертає за ріг... камера опускається і показує щось у чоловіка в руці... то доларова купюра; великим планом — велика печатка Сполучених Штатів... всевидяче око, незавершена піраміда... і раптом об’єктив від купюри переміщається на схожий силует вдалині... то масивна пірамідальна споруда зі спадистими боками та зрізаним верхом.