Андрій Кокотюха - Темна вода

Здесь есть возможность читать онлайн «Андрій Кокотюха - Темна вода» весь текст электронной книги совершенно бесплатно (целиком полную версию без сокращений). В некоторых случаях можно слушать аудио, скачать через торрент в формате fb2 и присутствует краткое содержание. Город: Київ, Год выпуска: 2006, ISBN: 2006, Издательство: Нора-Друк, Жанр: Триллер, на украинском языке. Описание произведения, (предисловие) а так же отзывы посетителей доступны на портале библиотеки ЛибКат.

Темна вода: краткое содержание, описание и аннотация

Предлагаем к чтению аннотацию, описание, краткое содержание или предисловие (зависит от того, что написал сам автор книги «Темна вода»). Если вы не нашли необходимую информацию о книге — напишите в комментариях, мы постараемся отыскать её.

Воно живе на дні Тихого затону в зачарованій Десні. Воно — породження деснянських легенд, міфів або — чиєїсь хворобливої уваги. Підводне чудовисько ніхто не бачив, але його бояться жителі довколишніх сіл. Бо воно виходить з води і вбиває рибалок. Але чудовисько залишає сліди. Значить, воно не міфічне, має плоть і кров. До того ж воно примара Тихого затону може стати породженням витонченої фантазії злого генія. Слід бере колишній опер Віталій Мельник, сищик із поганою репутацією, нестандартним розумом та залізною хваткою. Куди ведуть ці сліди? Відповіді — в фіналі одного з кращих українських готичних детективів: «Темна вода»!

Темна вода — читать онлайн бесплатно полную книгу (весь текст) целиком

Ниже представлен текст книги, разбитый по страницам. Система сохранения места последней прочитанной страницы, позволяет с удобством читать онлайн бесплатно книгу «Темна вода», без необходимости каждый раз заново искать на чём Вы остановились. Поставьте закладку, и сможете в любой момент перейти на страницу, на которой закончили чтение.

Тёмная тема
Сбросить

Интервал:

Закладка:

Сделать

— Хто і коли? По це тільки ось щойно в газеті написали. Десь може в травні. Спочатку в нашій місцевій, потім „Факти” передрукували. Журналіста ще питали, звідки така інформація. Але він у нас гоноровий, майстер по сенсаціях. Щоки надув, каже — не має права здавати свої джерела. Коли чесно, час уже пройшов і це все трошки забулося. Це ж одноденна сенсація. Ну, нехай новина місяця, не більше. Тут у державі більш серйозні речі робляться...

— Це цікаво, — Мельник відсунув від себе недопитий час. — Це дуже цікаво. Може, у вас є випадково ця газета?

— Нема! — розвів руками Пустомит. — Для мене публікації в жовтій пресі — не авторитетне джерело. Якщо вас цікавить щось подібне, то навряд чи серйозні дослідники вам допоможуть.

— Ви вважаєте, що про збитий літак — це несерйозно?

— Ніхто ще поки не довів, що літак у Тихому Затоні не затонув. Точно така ж історія — з привидами. Це все відомості, які вимагають перевірки, але така перевірка неможлива в принципі. Наука працює з фактами. Народу потрібні домисли, бо з ними жити цікавіше. А ви для себе вирішуйте, якою інформацією скористатися. Щодо газет, — краєзнавець допив чай, — то сходіть у бібліотеку. Там є підшивки. Шукайте починаючи від травня. А якщо вам для фільму потрібен буде мій коментар, я вам його дам. Тільки попереджаю — все це заперечу!

— Ну, ви ж самі знаєте — треба в таких випадках зважати на всі думки, — Мельник витримав паузу, відверто не знаючи, про що говорити далі. — Значить, у разі чого я можу до вас звертатися?

— Навіть треба!

22. Золотий літак

Якби хто сказав Віталію Мельнику, що він, мент, нехай і колишній, просидить у міській бібліотеці до самого закриття, він би розсміявся цьому фантазерові в писок.

Правда, він сам від себе не чекав такого. Книжок він читав дуже мало, хіба від нудьги під час відпустки перегляне якійсь бойовичок кишенькового формату із бандитського життя. Газети переглядав трошки частіше, та загалом читання заміняв йому телевізор. І ось тепер, після розмови з краєзнавцем, Мельник не знав, куди, окрім міської бібліотеки, йому ще йти.

Спочатку йому довгенько шукали підшивку „Фактів” — бібліотека передплачувала цю газету, але оскільки вона щоденна, то підшивок навіть за півроку накопичувалося кілька. До того ж ці газети постійно гуляли по читальному залу. Потрібне йому число таки знайшли, і Віталій почав читати статтю повільно та уважно, намагаючись нічого не пропустити.

Прочитавши один раз до кінця, він відкинувся на стільці, заплющив очі, посидів так кілька хвилин, потім перечитав її знову. Стаття не дуже велика, займала дві третини шпальти і була проілюстрована не дуже якісною фотографією Тихого Затону. З цієї фотки зробили колаж — підверстали згори палаючий літак із свастикою на борту. Але Мельник все одно змусив себе прочитати її ще раз, після чого згорнув газету і, спершись ліктями на стіл, обпер об кулаки голову.

Поки що він не знав, що означає прочитане. Лише чуйка підказувала — цей слід обов’язково повинен кудись привести. Стаття називалася „Радянські винищувачі втопили в бездонній затоці кілька мільйонів золотом” , і суть її, якщо коротко, зводилася до наступного.

В 1941 році, незадовго до того, як Червона Армія залишила Чернігів, працівник відділення Держбанку СРСР Аркадій Поляк та інструктор міськкому партії Віктор Косарчук отримують важливе завдання — вивезти з міста золотий актив, що зберігався в обласній філії банку, а також золоті вироби та монети з музейних фондів. Усе золото влізло в два великих фанерних чемодани, оббитих дерматином. Автор стаття, чернігівський журналіст Владислав Коротун, навіть подає фрагменти з опису скарбу. Якщо вірити йому, то, окрім іншого, там були золоті браслети, сережки, персні та медальйони, датовані не лише XVIII століттям нашої ери, а навіть I століттям до нашої ери. За його твердженнями, якщо оцінити лише цей скарб за сьогоднішнім курсом долара, то вміст фанерних чемоданів уже затягне до мільйона. Та це ще не все.

Чемодани перев’язали шкіряними ременями і опечатали печатками міськкому. Про те, що в них заховане, знали, окрім Поляка і Косарчука, лише троє: секретар обкому, директор банку та начальник обласного НКВС. Секретаря розстріляли німці вже через тиждень після того, як увійшли в місто. Його залишили в тилу на чолі невеличкої підпільної групи, і цю групу хтось дуже швидко здав гестапівцям. Директор банку загинув у розбомбленому поїзді, на якому вивозилися в радянській тил важливі станки з міських підприємств. Начальник НКВС був політруком партизанського загону, який взимку 1942 року карателі взяли в кільце і знищили до останнього бійця. Таким чином, відомостями про золото володіли двоє.

Читать дальше
Тёмная тема
Сбросить

Интервал:

Закладка:

Сделать

Похожие книги на «Темна вода»

Представляем Вашему вниманию похожие книги на «Темна вода» списком для выбора. Мы отобрали схожую по названию и смыслу литературу в надежде предоставить читателям больше вариантов отыскать новые, интересные, ещё непрочитанные произведения.


Андрій Кокотюха - Клуб Боягузів
Андрій Кокотюха
Андрій Кокотюха - Аномальна зона
Андрій Кокотюха
Андрій Кокотюха - Київські бомби
Андрій Кокотюха
Андрій Кокотюха - Шукачі скарбів
Андрій Кокотюха
libcat.ru: книга без обложки
Андрій Кокотюха
libcat.ru: книга без обложки
Владимир Гаков
Андрій Кокотюха - Небезпечна спадщина
Андрій Кокотюха
Отзывы о книге «Темна вода»

Обсуждение, отзывы о книге «Темна вода» и просто собственные мнения читателей. Оставьте ваши комментарии, напишите, что Вы думаете о произведении, его смысле или главных героях. Укажите что конкретно понравилось, а что нет, и почему Вы так считаете.

x