Андрій Кокотюха - Темна вода

Здесь есть возможность читать онлайн «Андрій Кокотюха - Темна вода» весь текст электронной книги совершенно бесплатно (целиком полную версию без сокращений). В некоторых случаях можно слушать аудио, скачать через торрент в формате fb2 и присутствует краткое содержание. Город: Київ, Год выпуска: 2006, ISBN: 2006, Издательство: Нора-Друк, Жанр: Триллер, на украинском языке. Описание произведения, (предисловие) а так же отзывы посетителей доступны на портале библиотеки ЛибКат.

Темна вода: краткое содержание, описание и аннотация

Предлагаем к чтению аннотацию, описание, краткое содержание или предисловие (зависит от того, что написал сам автор книги «Темна вода»). Если вы не нашли необходимую информацию о книге — напишите в комментариях, мы постараемся отыскать её.

Воно живе на дні Тихого затону в зачарованій Десні. Воно — породження деснянських легенд, міфів або — чиєїсь хворобливої уваги. Підводне чудовисько ніхто не бачив, але його бояться жителі довколишніх сіл. Бо воно виходить з води і вбиває рибалок. Але чудовисько залишає сліди. Значить, воно не міфічне, має плоть і кров. До того ж воно примара Тихого затону може стати породженням витонченої фантазії злого генія. Слід бере колишній опер Віталій Мельник, сищик із поганою репутацією, нестандартним розумом та залізною хваткою. Куди ведуть ці сліди? Відповіді — в фіналі одного з кращих українських готичних детективів: «Темна вода»!

Темна вода — читать онлайн бесплатно полную книгу (весь текст) целиком

Ниже представлен текст книги, разбитый по страницам. Система сохранения места последней прочитанной страницы, позволяет с удобством читать онлайн бесплатно книгу «Темна вода», без необходимости каждый раз заново искать на чём Вы остановились. Поставьте закладку, и сможете в любой момент перейти на страницу, на которой закончили чтение.

Тёмная тема
Сбросить

Интервал:

Закладка:

Сделать

— Це вам?

— Ага... Ну, не зовсім мені, але я розплачуватися буду. Коротше, замовляю рибу я. Тільки мені таких, крупненьких. Реально?

— Трошки запізно ви сказали. Вам на завтра?

— Якщо вийде.

— Ну, не знаю, — знизала товстими плечима Люда. — Нате вашу водку. А я якщо сьогодні когось побачу, то скажу. Не завтра, так позавтра принесуть. Нормально?

— А що робити? Спасибі вам, Людочко.

Пастка була дуже простенькою. Але Мельник дуже сподівався: ті, на кого вона поставлена, клюнуть на гачок.

Справді, досить займати глуху оборону. Пора починати справжнє полювання.

19. Доброго полювання

Він знову вбив комара.

Мабуть, мільйонного чи двомільйонного. Мельник знав, що цих лютих і набридливих комах тут значно більше, всіх усе одно не перетовчеш. Але від нудьги, втомившись сидіти в засідці вже після першої години сидіння, почав рахувати, скількох кровососів пощастить прихлопнути. На першому десятку безнадійно збився, потім зрозумів — марна це справа. На кожного розчавленого на щоці чи руці комара прилітає не менше десяти нових бійців. Тому облишив дурну справу і машинально бив їх просто так, без ліку.

На відміну від учорашньої ночі Мельник вирішив цього разу не спати на Тихому Затоні до ранку. Тут комарі, до речі, трошки допомагали — варто піддатися чарам сну, як відразу ж якійсь мерзотник залітав у вухо чи носа. До того часу, як почав сіріти новий день, Віталій уже чухався, наче блохастий собака.

Він і рятувальна команда вибралися сюди, коли остаточно стемніло. Ольга надвечір стала на диво нав’язливою, чого за нею в принципі поки не помічалося. Мельник досі шкодував, що повівся з нею трошки грубо, відіславши спати і пославшись на втому. Адже вдень ніякої втоми не виявляв, навпаки — показав таку швидкість і натиск, що білявка кілька разів не стримала крику. І ось тепер на тобі — замучився. Але, швидше за все, вона лише грала сильно ображену. Подметься і перестане. Зараз Мельника цікавив лише результат його задумки.

Рятувальники вислухали простенький план мовчки, особливих питань не задавали, з усім погодились, навіть не особливо вдавалися в деталі. Правда, в жодного з трьох „мисливців” не було зброї. Та нічого не поробиш. Мельник із досвіду знав, що найкраща зброя — це несподіваний напад.

Цього разу дісталися до Тихого Затону пішки, рухаючись у нічній темряві за Моругою. Той запам’ятав дорогу ще тоді, коли виїздив разом із опер групою на огляд місця убивства Кулакова. Не заблукали, лише йшли майже дві години: аби не перепливати Десну по темному, дісталися до траси, яка проходить через дамбу, там перейшли на інший берег і так само повернулися в зворотній бік, у потрібному місці завернувши в гущину лісу. Ліхтариками запаслися всі троє, тому не тинялися в темряві серед дерев, майже відразу знайшли нешироку стежку, якою вийшли нарешті до потрібного місця.

Спочатку сиділи разом, били комарів і стиха перемовлялися. Говорити їм особливо не було про що, тому раз по раз поверталися до плану ранкових дій. Правда, Мельник поки не знав, що робити, якщо Лютий з компанією не клюнуть на замануху про щедрого оптового покупця лящів і не виїдуть з ранку трусити чужі сітки та екрани. А те, що рибалки на затон уже навідалися, Віталій знав — уже по обіді на той бік плавало кілька мужиків на човнах із рибальським манаттям.

Коли почало сіріти, Мельник і його команда взялися до роботи. Рятувальники налаштували свого чудо-човна з моторчиком і зайвий раз пояснили Віталію, як ним кермувати. Потім зайнялися другим човном — його Мельник позичив сьогодні в діда Івана. Не просто позичив — узяв на прокат, заплативши старому вчителю півсотні гривень. Той навіть не спитав, для чого, тільки хитро підморгнув. Хоча ексклюзивне весло зажав, видав звичайну пару маленьких. Над водою традиційно нависав не надто густий туман. Але його було досить, аби Чабан перетнув затоку і заховався в єдиному придатному для цього місці — в очереті, яким заросла невеличка ділянка біля протилежного берега. Моруга лишався на березі — всяке може трапитись.

Годинник на руці Мельника показував десять хвилин на шосту, коли з вузенького проходу, по якому він учора дістався на Тихий Затон, керований дідом Іваном, поволі виплив уже знайомий імпортний гумовий човен. Навіть крізь туман Віталій упізнав Лютого на носу і Череду з веслом на кормі. Майже відразу за ними вигулькнув ще один човен. На веслах сидів Малий, Кора дивися поперед себе.

Обидва човни рухалися в тумані, наче примари.

Читать дальше
Тёмная тема
Сбросить

Интервал:

Закладка:

Сделать

Похожие книги на «Темна вода»

Представляем Вашему вниманию похожие книги на «Темна вода» списком для выбора. Мы отобрали схожую по названию и смыслу литературу в надежде предоставить читателям больше вариантов отыскать новые, интересные, ещё непрочитанные произведения.


Андрій Кокотюха - Клуб Боягузів
Андрій Кокотюха
Андрій Кокотюха - Аномальна зона
Андрій Кокотюха
Андрій Кокотюха - Київські бомби
Андрій Кокотюха
Андрій Кокотюха - Шукачі скарбів
Андрій Кокотюха
libcat.ru: книга без обложки
Андрій Кокотюха
libcat.ru: книга без обложки
Владимир Гаков
Андрій Кокотюха - Небезпечна спадщина
Андрій Кокотюха
Отзывы о книге «Темна вода»

Обсуждение, отзывы о книге «Темна вода» и просто собственные мнения читателей. Оставьте ваши комментарии, напишите, что Вы думаете о произведении, его смысле или главных героях. Укажите что конкретно понравилось, а что нет, и почему Вы так считаете.

x