… Посол прочитав репортаж Степанова й запитав:
— Невже рука підніметься текст кремсати?
— Ще й як, Олександре Олексійовичу.
— Чим ви це можете пояснити?
— Нашим характером. Лагідністю, мабуть, а точніше — делікатністю. Але така делікатність іноді гірша за злодійство… Ви дивилися по телебаченню передачі проти алкоголіків?
— Якось не доводилося, Дмитре Юрійовичу.
— Раджу подивитися. Замість того, щоб, наприклад, екранізувати Ліпатова, є в нього повість «Сіра миша», історія загибелі таланту, або зняти стрічку, як помер Модест Мусоргський, ми гіпнотизера на екран пускаємо, глядачі фокуса чекають, а фокуса немає, бо гіпнотизер алкоголіків у клініці усипляє, та чи й усипляє, це ще треба довести. Категоричне «ні» краще за туманне «може бути»…
— Біс його знає… Пропаганда — тепер одна з форм політики, тому жорстокість тут — штука небезпечна.
— Ви маєте на увазі зовнішню політику? Згоден. Але ж я кажу про принцип, про те, що скорочують, чого бояться. Гаразд, поплакався, і досить… На що сподіватись, Олександре Олексійовичу?
— Грісо, гадаю, правий: на переговори Огано не піде. Йому немає з чим іти, він же маріонетка, його зроблено . Від нього чекають єдиного — путчу. Вся справа в тому — коли? Якби Грісо мав бодай півроку в запасі — тоді йому не страшний був би ні сам Огано, ні десять таких, як Огано… Прикрий, мабуть, сюжет — брак часу; не людині — країні… І все-таки ніяк не можу збагнути цих американців — по-моєму, вони роблять дурницю з Огано. Вони тут поводяться як аналітики чистої води: «трикутник — є тригранна фігура». Та й годі. Але ж це нижчий ступінь мислення, він не перспективний. Синтетичне мислення тим і відрізняється від тутешнього, аналітичного, що воно неодмінно вводить певний атрибут, у якому хоч і не міститься поняття про предмет, та все ж допомагає зрозуміти цей предмет ширше, наперед : «пряма — це найкоротший шлях між двома точками…» Без цієї філософської азбуки американці тут наламають дров. Чи не краще б їм справді ширше подумати?! Тоді, мабуть, не затівали б тут бійки. Отже, репортаж позначений дорогим моєму серцю синтезом: ви допомагаєте зрозуміти, чому тут стоятимуть на смерть. Сказати апріорно — нічого не сказати в наш вік; переможе той, хто краще поінформований, а інформація має йти не тільки з голови, а й із серця теж… Ішли збираєтесь до Москви?
— У суботу, Олександре Олексійовичу… Але це ненадовго, я впораюся за три-чотири дні.
— У редактора будете?
— Неодмінно.
— Вітання од мене передайте. Я напишу йому кілька слів, щоб підтримати вас, Дмитре Юрійовичу.
«Цілком секретно. Москва, Кремль.
Уряд Республіки Нагонії просить подати негайну економічну допомогу. Ми оточені державами, в яких контрреволюційні й проамериканські угрупування одверто оголосили економічну блокаду. Нависла загроза прямої воєнної агресії. Якщо радянська держава нам не допоможе — наша революція приречена.
Джордж Грісо, прем'єр-міністр ».
«Цілком секретно. Москва.
Ознайомившись із становищем на місці, вважаю, що ті три радники, які прибули разом зі мною, не можуть по-справжньому допомогти, бо колоніалізм лишив тут у спадок абсолютне безкультур'я. Кадрів інженерів, лікарів, агрономів у Нагонії практично немає, не кажучи вже про офіцерів. Підступи реакції повсюдні й повсякчасні. Якщо ми маємо намір допомогти країні, де сорок процентів населення хворі на туберкульоз, сімдесят — на трахому, дев'яносто вісім процентів неписьменних, тоді конче потрібно негайно відрядити сюди принаймні триста, п'ятсот радників, які не сиділи б у нашому посольстві, а працювали в порту, вчили водити трактори, допомогли організувати медичну допомогу. Поселяти радників ніде, бо колишні хазяї готелів вивели з ладу всю каналізацію, електростанція не працює, бензосховища порожні.
Посол СРСР в Нагонії О. Альошин ».
«Цілком секретно. Концерн Ліма.
Росіяни почали переправляти радників у Нагонію. Генерал Маріо Огано за нашою рекомендацією попросив воєнної допомоги безпосередньо в луїсбурзькому посольстві США. Робота по підготовці виступу портових вантажників з бойкотом розвантаження радянських поставок триває, і, очевидно, матимемо відчутні результати протягом найближчих тижнів. Щоб підтримати вірного нам полковника Абабе з ВВС Нагонії, необхідно триста тисяч доларів.
Представник концерну Ліма в Нагонії Чарльз Лі ».
«Центральному розвідувальному управлінню США.
Читать дальше