Андраш Беркеші - Списоносці

— Прошу, розповідайте далі, — звернувся Коронді до дівчини. — Залишилася ще група «Колесо».

— Так. Але про неї я знаю дуже мало. Це зовсім свіжі паростки в парниках «Списоносців». Андор Таллош, чиновник угорських державних залізниць, під час заколоту втік. Інструктували його в місті Кайзерслаутерн. А знайшли Таллоша в одному з австрійських таборів. Там і завербували його. Потім перевезли до Німецької Федеративної Республіки, де він пройшов тримісячну підготовку. Знаю про нього тому, що одного разу до моїх рук попало його досьє. Після підготовки фін повернувся в Австрію і подав заяву в угорське посольство у Відні, в якому просив дозволити йому повернутися на батьківщину. Згідно з указом про амністію він повернувши додому, і йому пощастило знову влаштуватись на залізницю. Завдання цієї групи — проникати в залізничний, повітряний, річковий транспорт. Під час війни група мусить влаштовувати диверсії.

— Хто керував підготовкою Таллоша?

— Дароці. Якщо ви не чули про такого, то згодом ще зустрінетесь з його прізвищем. Про нього я знаю тільки те, що він був капітаном хортістської армії, здається, працював у штабі. В 1945 році з своїм підрозділом відступив на захід. З того час живе за кордоном. Тепер він уже полковник.

— Полковник? Хто зробив його полковником?

— Цього не знаю. Останнім часом, відколи здоров'я Райнаї погіршало, Дароці частенько відвідував нас. Вже й тепер він тримає в своїх пазурах багато ниток. Мені здається, що після смерті Райнаї Дароці візьме до рук справу грюневальдської диявольської кухні.

— Отже, через те, що відсутній Жолт, наслідним принцом став Дароці?

— Виходить, так складаються обставини.

— На початку нашої розмови ви сказали, що радіозв'язок груп із закордоном — односторонній. Звідти ведуться передачі інструкцій, звідси поки що не передають нічого.

— Так.

— А як же групи доповідають довіреним особам про свою роботу?

— Справді! — схопилася за голову Марія. — Я зовсім забула написати про це. Найчастіше ці донесення керівники груп надсилають спеціальними зв'язковими. Хоч користуються і листами, пишучи їх хімічними розчинами, підтримують зв'язок з допомогою тайників — кілька з них я можу показати. Раніше керівники груп передавали донесення підпільними гінцями. А з того часу, як перехід через кордон став дуже небезпечним, агенти користуються послугами зв'язкових, які приїздять у країну з тих чи інших причин, маючи відповіді документи.

— Як зв'язкові знаходять резидентів?

— Кожен резидент має свій пароль і відповідь. Я знаю їх.

— Будь ласка, напишіть про все це сьогодні ж і передайте товаришеві старшому лейтенанту.

— Гаразд.

— Обмінявшись паролем і відповіддю, агенти одразу передають повідомлення зв'язковим?

— Ні. Для того, щоб агент поставився з цілковитим довір'ям до зв'язкового і віддав йому матеріали, пароля і відповіді не досить. Я вже згадувала, що окремі резидентури позначені номерами, які мають ще й інше значення. Після обміну паролем і відповіддю агент і зв'язковий розмовляють деякий час, потім резидент між іншим зауважує, що в нього страшенно болить голова. Тоді зв'язковий витягає з кишені коробку, прикрашену трьома коричневими смужками, з таблетками «Мігренін» франкфуртського заводу «Гехст» і, відкривши її, пропонує ліки від головного болю. До речі, це дуже хороші таблетки. Ну, а тепер уявімо, що зв'язковий розмовляє з Ковачоці. Ковачоці має п'ятий номер. Резидент візьме з коробки, наприклад, одну таблетку. У відповідь на це зв'язковий дістає звідти ще чотири і передає їх агентові, ніби для того, щоб той використав їх, коли ще болітиме голова. Розумієте? Якщо Ковачоці візьме дві таблетки, то зв'язковий даруватиме йому тільки три. Отже, щоразу кількість таблеток повинна дорівнювати номеру, яким позначена група. Якщо все збігається, зв'язковий одержує матеріали.

— Все ясно.

— Коли ми вже почали говорити про ліки, то розповів ще про одне. В кожного резидента є червона коробочка для ліків. Вона така маленька, що вміщається в кишені для годинника. В коробочці лежать таблетки. Проте це не ліки, а хімікалії, які розчиняються у воді. Цим розгином пишуть листи, особливо, коли кінчилось чи зіпсувалось хімічне індиго. Крім цього, в кожного резидента є розбірний затискач для галстука. Всередині нього міститься тонесенька плівочка, на яку старанно нанесено ключ шифру, потрібного для радіозв'язку.

Марія замовкла. Притулила до розчервонілого обличчя долоні. Коронді лагідно посміхнувся до неї.