Май Шевал - Гіркий сміх

Після цього перебіг прес-конференції був такий:

Запитання : Коли знайдено автобус?

Відповідь . Приблизно об одинадцятій годині десять хвилин учора ввечері.

Запитання : Хто його знайшов?

Відповідь : Один цивільний, який потім повідомив радіопатруль.

Запитання : Скільки осіб було в автобусі?

Відповідь : Вісім.

Запитання : Вони всі мертві?

Відповідь : Так.

Запитання : Як вони загинули?

Відповідь : На це запитання ще надто рано відповідати.

Запитання : Чи їхня смерть була наслідком якогось зовнішнього втручання?

Відповідь : Можливо.

Запитання : Чи є якісь сліди, які свідчили б про те, що там стріляли?

Відповідь : Так.

Запитання : Отже, їх усіх постріляно?

Відповідь : Можливо.

Запитання : Виходить, це справді масове вбивство?

Відповідь : Так.

Запитання : Чи вже когось арештовано?

Відповідь : Ні.

Запитання : Чи є якісь сліди або провідна нитка, що вказували б на когось конкретно?

Відповідь : Немає.

Запитання : Чи це жертви однієї і тієї самої особи?

Відповідь : Невідомо.

Запитання : Чи є якась ознака того, що там було більше як одна особа?

Відповідь : Немає.

Запитання : Як могла одна особа вбити вісім чоловік в автобусі, і ніхто не боронився?

Відповідь : Невідомо.

Запитання : Чи той, хто стріляв, був в автобусі чи надворі?

Відповідь : Пробоїни в шибках свідчать, що стріляли зсередини.

Запитання : Якою зброєю користувався вбивця?

Відповідь : Невідомо.

Запитання : Мабуть, у нього був автоматичний пістолет або карабін, правда?

Відповідь : Я не даю коментарів.

Запитання : Автобус тоді стояв на місці чи їхав?

Відповідь : Невідомо.

Запитання : Чи поліційні собаки напали на якийсь слід?

Відповідь : Тоді йшов дощ.

Запитання : То був двоповерховий автобус, так?

Відповідь : Так.

Запитання : Де знайдено вбитих: на верхньому поверсі чи на нижньому?

Відповідь : На нижньому.

Запитання : Усіх вісьмох?

Відповідь : Так.

Запитання : Чи жертви вже впізнані?

Відповідь : Ще ні.

Запитання : Чи хоч когось упізнали?

Відповідь : Так.

Запитання : Кого? Водія?

Відповідь : Ні, поліцая.

Запитання : Поліцая? Ви знаєте його прізвище?

Відповідь : Так. Це помічник слідчого Оке Стенстрем.

Запитання : Стенстрем? Той, що працював у комісії розслідування вбивств?

Відповідь : Так.

Кілька репортерів хотіли пройти до дверей, але Гунвальд Ларсон знов підняв руку:

— Я просив би вас не сновигати туди й сюди. Є ще які запитання?

Запитання : Ви вважаєте, що він там опинився випадково?

Відповідь : Невідомо.

Запитання : Я звертаюся до вас особисто. Ви вважаєте, що серед жертв випадково виявився один поліцай?

Відповідь : Я прийшов сюди не для того, щоб відповідати на особисті запитання.

Запитання : Чи помічник слідчого Стенстрем виконував якесь особливе завдання, коли це сталося?

Відповідь : Невідомо.

Запитання : Він учора ввечері був на службі?

Відповідь : Ні.

Запитання : Отже, він був вільний?

Відповідь : Так.

Запитання : Виходить, він опинився там випадково. Ви можете назвати прізвища ще якихось жертв?

Відповідь : Ні.

Запитання : У Швеції це перше масове вбивство. Але за кордоном протягом останніх років було чимало таких випадків. Чи вам не здається, що цей дикий вчинок міг бути навіяний чужим прикладом, скажімо, американським?

Відповідь : Невідомо.

Запитання : Чи, на думку поліції, вбивцею може бути якийсь божевільний, що хотів зчинити переполох і викликати сенсацію навколо своєї особи?

Відповідь : Є така теорія.

Запитання : Скільки серед жертв жінок?

Відповідь : Дві.

Запитання : Отже, шестеро вбитих — це чоловіки?

Відповідь : Так.

Запитання : Серед них водій і помічник слідчого Стенстрем?

Відповідь : Так.

Запитання : Ще хвилинку. Ми чули, що один з потерпілих живий і котрась машина «швидкої допомоги» забрала його, перше ніж поліція встигла оточити місце події?

Відповідь : Ну й що?

Запитання : Чи це правда?

Відповідь : Дальше запитання.

Запитання : Нам сказано, що ви перший прибули на місце катастрофи. Це правда?