Томас Гарріс - Сходження Ганнібала

Поль рушив на звук і, зайшовши за кущі, побачив долинку і в ній Ганнібала, що сидів на пеньку і бренькав на японській лютні, її чохол був притулений до його велосипеда з моторчиком. Поряд лежав альбом для малювання. Поль мерщій пішов до машини й перевірив, чи нема крупинок цукру під пробкою бензобака. Ганнібал відірвався від музики й підняв голову лише тоді, коли різник повернувся і вже стояв перед ним.

— Поль Момунд, свіже м’ясо, — промовив Ганнібал. Зір у нього загострився, червоні промінчики спалахували в очах, ніби переломлені кригою або краєм лінзи.

— Ти навчився балакати, байстрюче. Якщо ти насцяв мені в радіатор, я відірву тобі твою довбану голову. Тут нема фліків, [46] Флік — зневажливе прізвисько поліцейського у Франції. нікому тебе рятувати.

— Вас теж ніхто не спасе.

Ганнібал узяв ще кілька нот.

— Те, що ви зробили, не заслуговує на помилування.

Ганнібал відклав убік лютню й узяв до рук альбом. Глянувши на Поля, він мізинцем, мов гумкою, зробив якусь крихітну правку. Перегорнувши аркуш, підвівся і простягнув Полю альбом із чистим аркушем.

— Ви заборгували одній леді письмове вибачення.

Від Поля на нього тхнуло потом, немитою шкірою й брудним волоссям.

— Хлопче, ти здурів, що явився сюди.

— Напишіть, що ви просите вибачення, що усвідомлюєте, який ви жалюгідний, що ви ніколи більше не промовите слова, не поглянете в її бік на ринку.

— Вибачатися перед японкою? — Поль зареготав. — Найперше, що я зроблю, це вкину тебе в річку і добряче виполощу. — Він узявся за ніж. — А потім, певне, стягну з тебе штани і вставлю дещо туди, куди тобі не хочеться.

Він зробив крок до Ганнібала, і той позадкував до свого велосипеда, де стояв чохол з-під лютні. Там і застиг.

— Вас цікавила її піхва, наскільки пам’ятаю. Напрямок її розташування?

— Вона тобі що, мати? У японок піхва поперек! Трахни малу японку і сам переконаєшся.

Поль кинувся вперед, здійнявши вгору важкі кулаки, готовий мотлошити, та Ганнібал єдиним рухом вихопив із чохла для лютні кривий меч і різонув Поля поперек черева.

— Отак поперек?

Вереск різника майнув відлунням між дерев, аж злякані птахи спурхнули.

Поль ухопився за живіт, підніс до очей руки, вимазані густою кров’ю. Він глянув униз на рану, спробував її прикрити, нутрощі сковзнули йому крізь пальці, вивалюючись геть. Ганнібал зробив крок убік і в оберті різонув Полю ззаду по нирках.

— Чи, може, трохи навскіс відносно хребта?

Меч тепер літав, роблячи перехресні штрихи у формі «X», різник з очима, вибалушеними від шоку, спробував тікати, дістав удар по ключиці, шипіння артерії, бризки на Ганнібаловому обличчі. Наступні два удари припали на щиколотки, і Поль, підрубаний, звалився, мукаючи, мов бичок.

Різник Поль сидить, притулений спиною до пенька. Він не в змозі підняти рук.

Ганнібал заглядає йому в обличчя:

— Хочете побачити мої малюнки?

Він гортає альбом. На малюнку голова Поля на великому блюді, до волосся прив’язано іменний ярлик. На ньому напис: «Поль Момунд, свіже м’ясо». Зір Поля туманиться по краях очей. Ганнібал змахує мечем — і для Поля все моментально біжить за край, вгасає тиск крові і надходить суцільна темрява.

У своїй власній темряві Ганнібал чує Мішин голос при наближенні лебедя і сам промовляє лунко: «О Анніба!»

День догорів. Ганнібал із заплющеними очима посеред глибокого сумороку прихилився до пенька, на якому стояла різникова голова. Він розплющив очі і сидів так кілька довгих хвилин. Нарешті підвівся і пішов до гатки. Кукан на рибу було зроблено з тонкого ланцюжка, його вигляд змусив Ганнібала торкнутися шраму в себе на шиї. Риба на кукані ще була жива. Він змочив руку, перш ніж торкнутися риб, потім почав відпускати їх одну по одній на волю.

— Пливіть, пливіть… — приказував. Порожній ланцюг він закинув далеко в річку. Випустив і цвіркунів. — Геть, геть! — казав їм.

Потім зазирнув до полотняної торби, побачив велику чищену рибу й відчув дикий апетит.

— Смакота, — промовив до себе.

Жахливу смерть різника Поля не сприйняли за трагедію більшість поселян, чий мер і кілька достойників були взяті в заручники й розстріляні нацистами у відповідь на дії руху опору під час окупації.

Більша частина Поля лежала на цинковому столі в бальзамувальному залі «Салону похоронних урочистостей Роже», де його попередником нещодавно був граф Лектер. Надвечір чорний «Citroën Traction Avant» [47] Перший передньоприводний автомобіль фірми «Сітроен», що випускався у 1934—1957рр. Особливість машини підкреслена назвою: «Traction Avan» — «передня тяга». За швидкість і слухняність до керма ця машина була улюбленою у поліційних служб. У західних фільмах на такій часто їздять гестапівці. підкотив під дім скорботи. Жандарм, що стояв на ґанку, поспішив до дверей машини, щоб відкрити.