— Передивилася банківські виписки Ніни за останні чотири роки.
— Невже можливо відкопати такі давні документи?
— Знаю кілька способів.
— Отже?
— Порівняла всі перерахування грошей та отримані чеки з кількістю відпрацьованих годин — можливо, в неї була робота не лише на сцені, в кіно або відеозаписах.
Барбі схопила одну з розшифровок — вона друкувала з обох сторін аркуша, аби скоротити на 50 % площу, яку займали цифри (дівчина з повагою ставилася до екології). Тож створювалися нечитабельні вервечки колонок, які лише вона була здатна розтовкмачити.
— Я знайшла принаймні два заклади з інших галузей. У лютому 2012 року Ніна отримала 2200 євро від товариства «Едоґа». У травні 2013-го — 3000 євро від іншої фірми — «Компа». Обидві були закриті за кілька місяців після того, як її взяли на роботу.
— Чим вони займалися?
— Послуги з кодування й цифрового шифрування.
— Ніна зналася на таких речах?
— Аж ніяк. Перед тим, як улаштуватися стриптизеркою, одержала свідоцтво про вищу підготовку технічного керівника за фахом менеджера.
— Що вона для них робила?
— Не маю жодної гадки. Лише підозрюю, що їй платили, хоча немає розрахункових відомостей, договорів чи бодай імені. Утім, я відкопала дещо цікаве.
Корсо взяв крісло і всівся. Він намірився простежити, яким шляхом просувалася Барбі.
— Через пошукові сайти я виявила, що «Едоґа» і «Компа» розмістили однакові тексти про свою діяльність. Один в один, з тими самими граматичними й орфографічними помилками.
— За ними стояли ті самі люди?
— Без сумніву. Ось що привернуло мою увагу: в них повідомлялося, що компанії мають право виготовляти закодовані програми, наприклад, фільми…
— Тобто знову відеопродукція…
— Я собі подумала: якщо б хлопці надумали прокрутити ще одне дільце, вони б знову розмістили ту саму недолугу рекламу. Тож вирішила шукати в зворотному порядку й знову скористалася їхніми об’явами, включно з усіма помилками. У базах даних 2015 року вдалося знайти ТзОВ «ОПА».
— У них є свій сайт?
— Дзуськи, в інтернеті про них — жодної згадки, крім тої недоладної реклами. Я звернулася до знайомих програмістів, дещо відкопала. Насправді вони не надають послуг. І кодують лише свої фільми.
— Які саме?
— Порнографію. Я б навіть додала сюди чарівне слово «ґонзо».
Течія розвинулася в 90-ті роки, а згодом заполонила ринок на правах господаря. Назва походить від «ґонзо-журналістики» 70-х років, коли журналіст повністю занурювався в сюжет і ставав одним із учасників репортажу.
А в порнофільмах саме «режисер» знімав свої забави з камерою на плечі, а його пеніс ставав окрасою програми. Декорацій немає, сценарій відсутній, жодних засобів, окрім голого сексу. Дешевий, кепсько знятий, відвертий і вульгарний ґонзо, в якому одну з ролей виконувала ваша сусідка, мав неабиякий попит, тому що був вибуховою сумішшю банальності й дуже жорсткого порно.
— Отже, Ніна щонайменше двічі у житті брала учать у ґонзо?
— Не виключаю такої можливості. Але, ймовірно, це була лише верхівка айсберга.
Стриптизерка знімалася в порнофільмах — геть не сенсація століття, але Борнек таки не натрапив на цей слід.
— Твої колеги вже бачили фільми?
— Ні. Але чули про такі. Бо зашифровані вони справді дуже надійно.
— Про ці кадри більше відомо через те, що вони закодовані, а не завдяки їхньому змісту?
— Можна й так сказати.
— Навіщо зашифровувати фільми, якщо їх можна знайти в інтернеті одним натисканням на кнопку мишки?
— Отож-бо й воно, що можна, але не такі. Для перегляду належить підписатися на анонімному сайті. У світі, де дозволено геть усе, заборона лишень підігріває бажання.
— Але щойно фільм розкодовують, він потрапляє в загальний доступ, чи не так?
— Ні. Програма не дозволить щось скопіювати або переслати. Тож навіть той, хто оплатив послугу, втрачає фільм.
Справді, скидалося на те, що надмірна обережність мала на меті розпалити глядача.
— Що відомо про самі стрічки?
— Здається, вони дуже, дуже своєрідні.
— Незаконні?
Барбі невизначено махнула рукою. Поняття законності в галузі порнографії можна тлумачити дуже широко — актори завжди підписують згоду на зйомки, що переважно унеможливлює в подальшому будь-яке притягнення до відповідальності.
Поліціянтка розгорнула теку: їй уже вдалося надрукувати цілі сторінки з хештеґами з їхнього сайту. Коп читав у зворотному порядку, але ключові слова промовляли самі за себе: «ампутована», «dwarf» [25] Коротун(ка) ( англ. ).
, «glory hole» (термін, що означає цікавеньку гру: в стіні — переважно туалета — видовбують отвір, куди будь-який чоловік може пропхати статевий орган; по той бік до нього притискається жінка).
Читать дальше
Конец ознакомительного отрывка
Купить книгу