Андрій Кокотюха - Пророчиця

А історія виявилася напрочуд банальною. На одного конотопського підприємця середньої руки почали насідати якісь відморозки, вимагаючи, аби підприємець вступив у спілку з власником «лівої» фірми. Це допомагало новому «партнерові» частково легалізувати власні кримінальні схеми, там навіть щось було пов’язане з російськими контрабандистами, тим паче що кордон зовсім близько. І якби там, у схемі, цієї контрабанди не виявилося, може, вдалося б зрештою домовитися про співпрацю. Але стояти поруч із відвертим криміналом підприємець не захотів. Слово за слово — почалися погрози. Одного разу йому навіть спалили машину, після чого він почав шукати приватні виходи на міліцію, бо усвідомлював — найімовірніше, офіційній заяві ходу так швидко, як йому того хотілося б, не дадуть.

Це потім капітан Горілий дотумкав: знав далеко не все. Розвели його, як пацана. І — не бандюки-відморозки.

Переговоривши з жінчиним протеже, Сергій узяв пару днів на перевірку інформації, прояснив ситуацію, запитав що слід у кого треба, після чого вирішив вписатися в історію. Нічого складного не було: підключивши ще одного опера, який завжди був у таких темах, Горілий, знайшовши привід, затримав відморозків за підкинуту цигарку з анашею, разом із колегою вивіз у район, замкнув у понурій камері селищного міліцейського відділка і провів певну виховну роботу. Після чого підприємця лишили в спокої, Сергій отримав чесно зароблені гроші й навіть устиг забути про цю рядову пригоду: виконання роботи забрало загалом щонайбільше тиждень, не надто напружуючи опера.

Ну, а за півроку, коли грянули показові міліцейські чистки, відморозки раптом стали потерпілими, накатавши на капітана Сергія Горілого заяву. В якій, зокрема, написали: працівник карного розшуку виконував замовлення приватного підприємця. А приватний підприємець, зовсім не дурень, швиденько написав іншу заяву: капітан міліції Сергій Горілий організував на нього «наїзд», потім запропонував послуги з «вирішення питання» і взяв за це суму, котра відрізнялася від реально отриманої в два з половиною рази — ясно, що в бік збільшення.

Понад усякий сумнів, і конотопське, і сумське, і навіть київське міліцейське начальство чудово розуміло істинний стан справ. Тому Зарудний швидко підключився, пояснивши Горілому те, що Сергій, в принципі, знав і сам. Якщо не взяти на себе перевищення службових повноважень та отримання хабара, можна дістати звинувачення в незаконному позбавленні волі, «дахуванні» кримінальних структур, участь у нелегальному бізнесі тощо. За це однозначно накрутять більше. А так можна обмежитися п’ятирічним терміном, а реально відсидіти чотири роки, вийшовши на волю з чистою совістю за зразкову поведінку. До того ж, нагадав Зарудний, попався поки що тільки один Сергій. Якщо той упреться рогом, почнуть крутити далі, ще когось обов’язково підметуть під загальну боротьбу зі зловживаннями, і нема гарантії, що він, Горілий, не піде як організатор злочинної групи з числа діючих працівників Конотопського УМВС. «Ти людей підставляєш, — сказав тоді Зарудний прямим текстом. — Тобі вже нічого, тільки гірше може бути. А іншим — як?» Зокрема нагадав, що подільник Горілого, колега-опер, поки що не у справі. Доведеться його називати, а в хлопця — молода дружина, дитина і новий міністр начебто до кінця року квартиру обіцяв. Не хочеться ламати колезі життя.

Не хочеться, погодився Горілий.

І взяв усе на себе. З так званими потерпілими, як і обіцяв Зарудний, відповідну роботу провели: відморозки заяву забрали, лишилися звинувачення підприємця у вимаганні грошей.

Уже потім, після суду, Сергій дізнався: з конотопським підприємцем у його жінки Каті все почало крутитися вже давненько. Недарма ж вона звела його з чоловіком-ментом. Щоправда, тоді стосунки лише жевріли, були невизначеними і ґрунтувалися на небажанні Катерини далі жити з ментом, котрий, як вона переконалася, не має в найближчому майбутньому особливих перспектив для кар’єрного зростання. Та й перспективи — річ наживна, головне — бажання, а бажання рости по службі в опера «від землі» Сергія Горілого зовсім не було. Хто знає, може, Катерина пішла б від чоловіка до коханця тихо-мирно, якби не оця кримінальна справа, що змусила прискорити події…

Поки Горілого ще судили, Катерина подала на розлучення й отримала його досить швидко. Автоматом виписала колишнього чоловіка з квартири. Коханець перебрався до неї, бо своє житло сам мусив лишити колишній дружині — теж розлучався заради можливості жити з Катею. Хоча що він у Катерині знайшов, колишній опер досі не міг утямити. Мабуть, вирішив він, пристрасне кохання таки існує…