Ю Несбё - Кров на снігу

Здесь есть возможность читать онлайн «Ю Несбё - Кров на снігу» весь текст электронной книги совершенно бесплатно (целиком полную версию без сокращений). В некоторых случаях можно слушать аудио, скачать через торрент в формате fb2 и присутствует краткое содержание. Город: Харків, Год выпуска: 2015, ISBN: 2015, Издательство: Фоліо, Жанр: Криминальный детектив, на украинском языке. Описание произведения, (предисловие) а так же отзывы посетителей доступны на портале библиотеки ЛибКат.

Кров на снігу: краткое содержание, описание и аннотация

Предлагаем к чтению аннотацию, описание, краткое содержание или предисловие (зависит от того, что написал сам автор книги «Кров на снігу»). Если вы не нашли необходимую информацию о книге — напишите в комментариях, мы постараемся отыскать её.

Норвежець Ю Несбьо (нар. 1960 р.) у себе на батьківщині спочатку став відомим як економічний оглядач (він закінчив Норвезьку школу економіки), потім як рок-музикант і композитор популярної групи «Di Derre», а наприкінці 90-х ще і як письменник, автор серії романів про поліцейського Харрі Холе. Перший з романів серії — «Нетопир» (1997) — був визнаний кращим детективом Скандинавії, удостоївся у критиків звання «миттєвого бестселера» й приніс авторові престижну премію «Срібний ключ». У видавництві «Фоліо» вийшли друком книжки Ю Несбьо «Нетопир», «Червоногрудка», «Безтурботний», «Привид», «Мисливці за головами», «Таргани», «Леопард», «Сніговик», «Пентаграма», «Поліція», «Спаситель», «Син». Роман «Кров на снігу» побачив світ у 2014 р.
Улав — надзвичайно «обдарований» кілер, що працює на одного з найвпливовіших кримінальних авторитетів Осло. Проте не типовий кілер: крім хисту до холоднокровного вбивства, він має дивовижну схильність до глибокого кохання. І, попри дизлексію — нездатність правильного і швидкого розпізнавання слів, Улав — блискучий, гіпнотично-спокійний оповідач з неабиякою уявою. Останнє замовне вбивство або піднесе його на вершину професійної майстерності, або стане його найбільшою помилкою, адже закохатись у дружину власного боса, яку до того ж той наказав прибрати, крок дуже необачний…

Кров на снігу — читать онлайн бесплатно полную книгу (весь текст) целиком

Ниже представлен текст книги, разбитый по страницам. Система сохранения места последней прочитанной страницы, позволяет с удобством читать онлайн бесплатно книгу «Кров на снігу», без необходимости каждый раз заново искать на чём Вы остановились. Поставьте закладку, и сможете в любой момент перейти на страницу, на которой закончили чтение.

Тёмная тема
Сбросить

Интервал:

Закладка:

Сделать

Молодик не пустив мене за прилавок. Сказав, що у Рибалки зараз якась зустріч. Я бачив тіні, що рухалися за склом в обертових дверях. Тоді одна з тіней підвелась і вийшла через задні двері так само, як я зробив напередодні.

— Ти можеш пройти, — сказав молодик.

— Вибачай, — сказав Рибалка. — Людей хвилює не тільки риба до Різдва.

Мабуть, я наморщив ніс від сильного запаху, бо він враз розсміявся.

— Що, голубе, не подобається тобі, як скат пахне? — кивнув він у бік частково вже філетованої риби на робочому столі позаду нас. — Знаєш, доставка наркоти в одній вантажівці з вантажем скату спрацьовує бездоганно. У спеціально навчених собак не залишається жодного шансу винюхати. До речі, на відміну від багатьох людей, я люблю робити рибні тюфтельки зі ската. Покуштуй.

Він кивнув у бік миски на тахльованому дерев’яному столі між нами. Світло-сірого кольору рибні тюфтельки плавали в каламутній рідині.

— То як посуваються справи з тим аспектом бізнесу? — запитав я, вдаючи, нібито не почув його запрошення почастуватись.

— З попитом усе гаразд, але росіяни стають жадібними. З ними простіше буде домовитись, коли вони більше не зможуть нацьковувати нас із Гофманом один на одного.

— Гофман знає, що ми з тобою мали цю розмову.

— Він не дурний.

— Ні. Саме тому він дбає цими днями про свою охорону. Ми не можемо просто піти і прибрати його. Нам знадобиться трохи уяви.

— Це твоя проблема, — сказав Рибалка.

— Нам треба проникнути всередину.

— Так само твоя проблема.

— Сьогодні в газетах написали про смерть Гофмана-молодшого. Похорон післязавтра.

— То що?

— Ось де ми можемо упорати Гофмана.

— Похорон? Занадто людно, — покачав головою Рибалка. — У хитавицю і швартуватись важче, а відчалювати й геть безглуздо.

— Не на похороні. Напередодні увечері. У крипті.

— Поясни.

Я пояснив. Він похитав головою. Я став пояснювати детальніше. Він іще завзятіше захитав головою. Я підніс руку і загомонів натхненно. Він так само трусив головою, але тепер іще й посміхався.

— Нехай тобі грець! Як ти до такого додумався?

— Одну знайому людину ховали у тій самій церкві. І тоді все відбувалося саме так.

— Ти сам знаєш, я мав би тобі відмовити.

— Але ти даси згоду.

— А якщо ні?

— Мені знадобляться гроші на три труни, — сказав я. — Похоронне бюро «Дзвони» має готові домовини на продаж. Але тобі, напевне, відомо, що…

Рибалка глянув на мене занепокоєно. Витер свої пальці об фартух. Посмикав себе за вуса. Знову витер пальці об фартух.

— З’їж рибну тюфтельку, а я подивлюся, що у мене є в касі.

Я сидів і дивився на рибні тюфтельки, що плавали в рідині, яка видалась би мені спермою, коли б я був достатньо наївним. Утім, поміркувавши, я дійшов висновку, що я таки достатньо наївний.

Дорогою додому я проминав Маріїну бакалійну крамницю. Мені спало на думку, що я міг би купити там харчів на вечерю. Я увійшов і взяв кошик. Вона обслуговувала клієнта, сидячи спиною до мене. Я пройшов між полиць і взяв рибні палички, картоплю і моркву. Чотири пива. У них була акція на шоколадні цукерки «Король Хокон», вже упаковані по-різдвяному. Я поклав одну коробку в кошик.

Рушив до каси, де сиділа Марія. Крім мене, в крамниці покупців не залишилось. Я бачив, що вона зауважила мене. Вона зашарілась. От халепа! Не випадає дивуватись: історія із запрошенням на вечерю була іще свіжою в пам’яті — вона, ймовірно, нечасто отак запрошувала чоловіків до своїх.

Я підійшов до неї і коротко привітався. Тоді одразу зосередився на своєму кошику, викладаючи продукти на конвеєрну стрічку: рибні палички, картоплю, моркву і пиво. Я витяг з кошика коробку цукерок і якусь мить тримав її в руці. Вагаючись. Каблучка на пальці у Коріни. Ота, що його син подарував їй. Так просто. А тут я з різдвяним подарунком — пакунком чортових цукерок, загорнутих так, наче то скіпетр Клеопатри.

— Це… вже… все?

Я здивовано подивився на Марію. Вона говорила. Хто, в біса, думав, що вона здатна балакати? Мова її, звісно, лунала по-чудернацьки. Але то були слова. Повноцінні зрозумілі слова, як і будь-які інші. Вона відкинула волосся з обличчя. Веснянки. Ніжні очі. Трохи втомлені.

— Так, — відповів я, перебільшено артикулюючи слово, розтягуючи рот.

Вона злегка всміхнулася.

— Оце… вже… все, — промовив я повільно і, напевне, надміру голосно.

Вона запитально показала на коробку цукерок.

— Для… тебе. — Я простягнув їй пакунок. — Щасливого… Різдва.

Читать дальше
Тёмная тема
Сбросить

Интервал:

Закладка:

Сделать

Похожие книги на «Кров на снігу»

Представляем Вашему вниманию похожие книги на «Кров на снігу» списком для выбора. Мы отобрали схожую по названию и смыслу литературу в надежде предоставить читателям больше вариантов отыскать новые, интересные, ещё непрочитанные произведения.


Отзывы о книге «Кров на снігу»

Обсуждение, отзывы о книге «Кров на снігу» и просто собственные мнения читателей. Оставьте ваши комментарии, напишите, что Вы думаете о произведении, его смысле или главных героях. Укажите что конкретно понравилось, а что нет, и почему Вы так считаете.

x