Аґата Крісті - Таємнича пригода в Стайлзі

Здесь есть возможность читать онлайн «Аґата Крісті - Таємнича пригода в Стайлзі» — ознакомительный отрывок электронной книги совершенно бесплатно, а после прочтения отрывка купить полную версию. В некоторых случаях можно слушать аудио, скачать через торрент в формате fb2 и присутствует краткое содержание. Город: Харків, Год выпуска: 2018, ISBN: 2018, Издательство: Литагент Клуб семейного досуга, Жанр: Классический детектив, на украинском языке. Описание произведения, (предисловие) а так же отзывы посетителей доступны на портале библиотеки ЛибКат.

Таємнича пригода в Стайлзі: краткое содержание, описание и аннотация

Предлагаем к чтению аннотацию, описание, краткое содержание или предисловие (зависит от того, что написал сам автор книги «Таємнича пригода в Стайлзі»). Если вы не нашли необходимую информацию о книге — напишите в комментариях, мы постараемся отыскать её.

У розкішному маєтку Стайлз-Корт несподівано помирає його заможна господиня – Емілі Інґлтроп. Хтось підсипав жінці смертельну дозу стрихніну. Головним підозрюваним оголошено чоловіка загиблої, який у разі смерті Емілі має успадкувати все майно. Але це було б занадто очевидно… І, звісно, відомий детектив Еркюль Пуаро не зацікавився б простою справою. Таємниці, які приховують кімнати маєтку, до снаги розгадати лише йому.

Таємнича пригода в Стайлзі — читать онлайн ознакомительный отрывок

Ниже представлен текст книги, разбитый по страницам. Система сохранения места последней прочитанной страницы, позволяет с удобством читать онлайн бесплатно книгу «Таємнича пригода в Стайлзі», без необходимости каждый раз заново искать на чём Вы остановились. Поставьте закладку, и сможете в любой момент перейти на страницу, на которой закончили чтение.

Тёмная тема
Сбросить

Интервал:

Закладка:

Сделать

Що? – Жінка притислася до стіни, її зіниці сильно розширилися.

Потім вона закричала так, що я аж налякався:

– Ні, ні! Тільки не це… не це!

Вирвавшись від мене, вона побігла догори сходами. Я попрямував за нею, боячись, щоб Мері не знепритомніла. Коли я її наздогнав, вона стояла, опершись на поруччя, смертельно бліда. Жінка роздратовано відмахнулася від мене рукою.

– Ні, ні… залиште мене. Мені краще побути самій. Дозвольте мені побути в спокої кілька хвилин. Ідіть униз до інших.

Я знехотя скорився. Джон і Лоуренс були в їдальні. Я мовчки приєднався до них та, гадаю, висловив загальну думку, коли зрештою порушив тишу:

– Де містер Інґлторп?

Джон похитав головою.

– Його немає в будинку.

Наші погляди зустрілися. Де ж був Альфред Інґлторп? Його відсутність дивна й незрозуміла. Я згадав передсмертні слова місіс Інґлторп. Що вони означали? Що ще вона могла б нам розповісти, якби їй вистачило часу?

Нарешті ми почули, як лікарі спускаються сходами. Доктор Вілкінз мав вигляд самовдоволений та захоплений і намагався приховати внутрішнє хвилювання зовнішнім спокоєм. Доктор Бауерстайн залишався на задньому плані, його похмуре бородате обличчя лишалося незмінним. Доктор Вілкінз говорив за них обох. Він звернувся до Джона:

– Містере Кавендіш, прошу вашої згоди на розтин.

– Це обов’язково? – похмуро запитав Джон. Його обличчя скривилося від болю.

– Абсолютно, – мовив доктор Бауерстайн.

– Тобто?

– Ні доктор Вілкінз, ні я не зможемо надати довідку про смерть, зважаючи на обставини.

Джон схилив голову.

– У такому разі в мене немає іншого вибору, ніж погодитися.

– Дякую, – коротко сказав доктор Вілкінз. – Ми пропонуємо зробити це завтра ввечері… тобто вже сьогодні ввечері. – І він зиркнув на денне світло. – Зважаючи на обставини, навряд чи вдасться уникнути розслідування смерті… Такі формальності є обов’язковими, та прошу вас не хвилюватися.

Зависла пауза, а потім доктор Бауерстайн вийняв два ключі з кишені та вручив їх Джонові.

– Це ключі від обох кімнат. Я їх замкнув, і, на мою думку, на цей час краще, щоб вони так і залишалися.

Після цього лікарі пішли.

У мене в голові крутилася думка, яку я врешті вирішив висловити. Та відчував, що варто бути обачним у цій справі. Я знав, що Джон боявся будь-якої публічності, він – легкий у спілкуванні оптиміст, який ішов на компроміс при виникненні проблем. Буде важко переконати його в розважливості мого плану. Лоуренс, з іншого боку, менш консервативний та з багатою уявою, був для мене прийнятнішим однодумцем. Безсумнівно, настала мить, коли я мав узяти ініціативу у свої руки.

– Джоне, – сказав я, – хочу тебе дещо попросити.

– Що ж?

– Пам’ятаєш, я згадував про свого друга Пуаро? Бельгійця, що зараз тут перебуває? Він – славетний детектив.

– Так.

– Хочу, щоб ти дозволив мені покликати його… розслідувати цю справу.

– Що… зараз? До розтину?

– Швидка реакція – це перевага, якщо… якщо були якісь протизаконні дії.

– Дурниці! – залементував Лоуренс злісно. – На мою думку, це все вигадки Бауерстайна! У Вілкінза й думки такої не було, доки Бауерстайн її йому не підкинув. Але, як і всі професіонали, Бауерстайн має свої химери. Отрута – то його хобі, тож вона йому всюди ввижається.

Зізнаюся, мене здивувала реакція Лоуренса. Він рідко бував таким різким у будь-чому.

Джон вагався.

– Я не поділяю твоєї думки, Лоуренсе, – зрештою промовив він. – Я схиляюся до того, щоб надати Гастінґсу свободу дій, хоча я б, мабуть, трішки зачекав. Навіщо нам непотрібні скандали?

– Ні, ні, – із запалом сказав я, – вам нічого боятися. Пуаро – сама конфіденційність.

– Гаразд, роби як знаєш. Залишаю це на тебе. Хоча якщо все саме так, як ми підозрюємо, то справа цілковито зрозуміла. Хай мене простить Бог, якщо я його безпідставно звинувачую!

Я глянув на свій годинник. Шоста година. Вирішив не втрачати більше часу.

Проте відстрочку на п’ять хвилин я таки собі дозволив і провів їх, порпаючись у бібліотеці, доки не знайшов медичну книжку, у якій був опис отруєння стрихніном.

Розділ четвертий

Пуаро розслідує

Будинок, у якому мешкав бельгієць у селі, розташувався неподалік паркових воріт. Туди швидше можна було дістатися вузькою стежиною у високій траві, оминаючи звивистий в’їзд. Тож я пішов тим шляхом і майже дістався будиночка, коли мою увагу привернула постать чоловіка, що біг у мій бік. То був містер Інґлторп. Де ж він перебував до цього часу? Як збирався пояснити свою відсутність?

Читать дальше
Тёмная тема
Сбросить

Интервал:

Закладка:

Сделать

Похожие книги на «Таємнича пригода в Стайлзі»

Представляем Вашему вниманию похожие книги на «Таємнича пригода в Стайлзі» списком для выбора. Мы отобрали схожую по названию и смыслу литературу в надежде предоставить читателям больше вариантов отыскать новые, интересные, ещё непрочитанные произведения.


Отзывы о книге «Таємнича пригода в Стайлзі»

Обсуждение, отзывы о книге «Таємнича пригода в Стайлзі» и просто собственные мнения читателей. Оставьте ваши комментарии, напишите, что Вы думаете о произведении, его смысле или главных героях. Укажите что конкретно понравилось, а что нет, и почему Вы так считаете.

x