— Ніколи.
— А от про те, що Кіддові набутки величезні, відомо було всім. Отож я поклався на те, що скарб і досі в землі; навряд чи ви бодай трохи здивуєтеся, дізнавшись, що я мав сподівання, можна сказати, мав певність, що пергамент, знайдений за таких дивних обставин, це і є запис про місцезнаходження скарбу.
— Але як ви вчинили далі?
— Я знову підніс пергамент до вогню, нагрів іще сильніше, але так нічого й не сталося. І тоді я подумав, що в усьому винен шар бруду; отож я дуже обережно теплою водою промив пергамент, а після цього поклав його в жерстяну каструльку черепом донизу, а каструльку поставив у пічку просто в розпечене вугілля. За кілька хвилин каструлька страшенно розжарилася, тож я витягнув аркуш — і, на свою величезну радість, виявив, що він у кількох місцях помережаний якимись символами, виписаними рядочками. Тоді я вдруге поклав аркуш у жерстяну каструльку й протримав там аж цілу хвилину. Коли я його вийняв, ось що я побачив.
З цими словами Легранд, знову нагрівши пергамент, передав його мені для ознайомлення. На ньому ледве-ледве можна було прочитати символи, нанесені червоним розчином між черепом і котом:
5 3 + +! 3 0 5)) 6 *; 4 8 2 6) 4 +) 4 +).; 8 0 6 *; 4 8! 8] 6 0)) 8 5; 1 + 8 *: + (;: + * 8! 8 3 (8 8) 5 *!; 4 6 (; 8 8 * 9 6 *?; 8) * + (; 4 8 5); 5 *! 2: * + (; 4 9 5 6 * 2 (5 * — 4) 8] 8 *; 4 0 6 9 2 8 5);) 6! 8) 4 + +; 1 (+ 9; 4 8 0 8 1; 8: 8 + 1; 4 8! 8 5; 4) 4 8 5! 5 2 8 8 0 6 * 8 1 (+ 9; 4 8; (8 8; 4 (+? 3 4; 4 8) 4 +; 1 6 1;: 1 8 8; +?;
— Але ж, — вигукнув я, за деякий час повертаючи йому аркуш, — я в такому ж глухому куті, як і перед тим. Навіть якби мені за розкриття цієї загадки пообіцяли всі скарби Голконди, [26] Голконда — один із мусульманських султанатів Центральної Індії, який уславився своїми алмазними копальнями.
я певен, що і тоді б не зміг їх заробити.
— І все ж, — мовив Легранд, — насправді розгадка не така вже й складна, як можна було би подумати, кинувши на ці символи перший побіжний погляд. А символи ці, як будь-хто зразу здогадається, це шифр, тобто в них закодований певний смисл; проте, наскільки я чув про Кідда, навряд чи він здатний створити занадто складну криптограму. Отож я одразу вирішив, що цей шифр не може бути дуже складним, але повинен видатися заплутаним неосвіченим матросам: нехай думають, що без ключа розгадати його неможливо.
— Але ви таки його розгадали?
— І досить легко. Я розгадував загадки, у тисячі разів складніші за цю. І обставини, і певна внутрішня схильність призвели до того, що я завжди цікавився такими загадками, і хочу вам сказати ось що: дуже сумнівно, що людська винахідливість здатна створити загадку, яку не можна буде розшифрувати завдяки тій-таки людській винахідливості, якщо правильно нею скористатися. Взагалі, щойно я відновив на пергамені літери, я уже навіть не замислювався про те, чи важко буде їх прочитати.
В нашому випадку, як і в усіх випадках таємного письма, перше питання стосується мови шифру, адже принципи розв’язання шифрів, особливо не надто складних, базуються на принципах мови, котрою складаються, і саме мовою і відрізняються. Загалом при розгадуванні шифрів не лишається нічого, як експериментувати (керуючись принципами вірогідності), підставляючи всі можливі мови, відомі дешифрувальнику, аж доки не знайдена буде потрібна. Проте що стосується нашого шифру, тут це питання легко вирішив підпис. Оскільки в підписі був явний натяк на капітана Кідда, в мене й сумнівів не виникало, що шифр складений англійською. Хоча, якби не це, я б радше розглядав як можливі мови іспанську та французьку, позаяк імовірність того, що таємницю хотіли зберегти пірати Іспанських морів, [27] Іспанські моря — район Карибського моря, місце найбільшої активності морських піратів.
набагато вища. Однак я припустив, що записка складена все-таки англійською.
Як ви бачите, між словами в записці зовсім немає пробілів. Якби поділ на слова був, задача б набагато спростилася. В таких випадках слід починати з порівняння й аналізу найкоротших слів, а коли б попалися слова, які складаються з однієї літери (наприклад, англійський артикль «а» тощо), то припущення б отримало підтвердження. Та оскільки, повторюся, поділу на слова не було, я в першу чергу вирішив виділити найчастіше вживані символи, а також найрідше вживані. Все добре порахувавши, я склав таку табличку: Символ «8» зустрічається 33 рази;
; — 26;
4 — 19;
+і) — 16;
* — 13;
5 — 12;
6 — 11;
!і1–8;
0 — 6;
9і2–5;
:і3–4;
? — 3;
] — 2;
– і. — 1.
В англійській мові найбільше вживаною є літера «е». Далі в порядку зменшення частотності алфавіт розподіляється таким чином: aoidh n rs t uy c f g l m wbkpqxz . «Е» настільки переважає, що практично в кожному реченні, хай якої довжини воно буде, «е» зустрічатиметься найчастіше.
Читать дальше