Агата Кристі - Гра дзеркал

— Її серця? У неї щось негаразд із серцем?

— Нічого особливого, наскільки мені відомо.

Інспектор Кері помовчав хвилину або дві, потім сказав:

— Ви чули постріл сьогодні ввечері під час сварки між містером Сероколдом і Едгаром Лоусоном?

— Сама я його не чула. Я трохи глухувата, знаєте. Але місіс Сероколд сказала, що він пролунав десь поза будинком, у парку.

— Містер Гульбрандсен пішов до себе відразу після вечері, як я розумію?

— Так, він сказав, що йому треба написати листи.

— Він не виявив бажання обговорити справи з містером Сероколдом?

— Ні.

Міс Марпл додала:

— Річ у тому що між ними вже відбулася коротка розмова.

— Справді? Коли? Наскільки мені відомо, містер Сероколд повернувся додому перед самою вечерею.

— Це правда, але він ішов пішки через парк, а містер Гульбрандсен вийшов його зустріти, і вони кілька разів пройшлися сюди-туди по терасі.

— Комусь іще про це відомо?

— Не думаю, — сказала міс Марпл. — Хіба що, може, містер Сероколд розповів про це своїй дружині. Я тоді цілком випадково виглянула зі свого вікна — хотіла подивитися на пташок.

— Пташок?

— Пташок, — і через мить або дві міс Марпл додала: — Я подумала що то були, можливо, чижі.

Інспектору Кері було нецікаво слухати про чижів.

— А ви, бува, — делікатно поцікавився він, — не почули чогось із того, що вони казали?

Погляд невинних очей кольору синьої китайської порцеляни зустрівся з його поглядом.

— Боюся, лише окремі фрагменти — лагідно промовила міс Марпл.

— І які саме?

Міс Марпл помовчала хвилину, потім сказала:

— Я не знаю, про що саме точилася їхня розмова, але вони обидва дуже турбувалися про те, щоб приховати, не знаю, що там було, від місіс Сероколд. Пощадити її — саме так висловився містер Гульбрандсен, а містер Сероколд сказав: «Я згоден, про неї слід подумати насамперед». Бони також згадали про велику відповідальність і про те, що їм, можливо, знадобиться якась порада ззовні.

Вона зробила паузу.

— Думаю, вам ліпше розпитати самого містера Сероколда, про що вони там говорили.

— Ми це зробимо, мем. А зараз спробуйте пригадати, чи ви не помітили ще чогось такого, що вразило вас своєю незвичайністю в цей вечір?

Міс Марпл замислилася.

— Усе було надто незвичайним у цей вечір, якщо ви розумієте, про що я кажу.

— Авжеж розумію, авжеж розумію. Несподівано якась згадка зблиснула в пам’яті міс Марпл.

— Був іще один досить незвичайний інцидент. Містер Сероколд не дозволив місіс Сероколд випити її ліки. Міс Белвер це дуже розсердило.

Вона вибачливо всміхнулася.

— Але це, звичайно, така дрібна деталь…

— Мабуть, що так. Я вам дуже вдячний, міс Марпл. Коли міс Марпл вийшла з кімнати, сержант Лейк сказав:

— Вона стара, але розум у неї гострий…

Льюїс Сероколд увійшов до кабінету, й центр інтересу в кімнаті відразу змістився. Він обернувся, щоб зачинити за собою двері, й, зробивши так, створив атмосферу конфіденційного усамітнення. Він перетнув кімнату й сів не на той стілець, який щойно звільнила міс Марпл, а на свій власний, за письмовим столом. Міс Белвер на самому початку посадила інспектора Кері на стілець, який вона поставила збоку від столу, так, ніби неусвідомлено залишила вільне місце для Льюїса Сероколда на той час, коли його сюди викличуть.

Сівши, Льюїс Сероколд подивився на двох службовців поліції замисленим поглядом. Вираз його обличчя здавався напруженим і стомленим. То було обличчя чоловіка, який щойно пройшов через суворе випробування й це трохи здивувало інспектора Кері, бо хоча вбивство Кристіана Гульбрандсена мало, безперечно, стати шоком для Льюїса Сероколда, проте Гульбрандсен не був йому ані близьким другом, ані родичем, і їх пов'язувала лише далека спорідненість через шлюб.

У якийсь дивний спосіб дійові особи ніби помінялися ролями. Не виглядало, що Льюїс Сероколд прийшов у кабінет відповідати на запитання поліції. Радше виникало враження, що Льюїс Сероколд прийшов сюди для того, щоб очолити розслідування. Це трохи роздратувало інспектора Кері.

Він сказав рішучим голосом:

— Отже, містере Сероколд…

Льюїс Сероколд, здавалося, цілком поринув у свої думки. Він сказав, зітхнувши:

— Як важко буває зрозуміти, в який спосіб тобі найкраще діяти.

Інспектор Кері сказав:

— Дозвольте нам це вирішувати, містере Сероколд. А зараз вернімося до містера Гульбрандсена, він приїхав несподівано, я правильно розумію?