Агата Кристі - Гра дзеркал

© http://kompas.co.ua — україномовна пригодницька література

Переклад з англійської: «They do it with Mirrors» by Agatha Christie, Harper Collins Publishers, London 2005

Перекладач Віктор Шовкун

Агата Кристі відома в цілому світі як королева детективу. Близько мільярда примірників її творів продано англійською мовою, ще один мільярд — у перекладі на 100 іноземних мов. Вона — найпопулярніший автор усіх часів і на всіх мовах і за кількістю видагь поступається лише Біблії та Шeкспіру. Вона — автор 80 детективних романів та збірок оповідань, 19 п'єс і шістьох романів, опублікованих під ім'ям Мері Вестмейкот.

Перший роман Агати Кристі, «Таємнича пригода в Стайлзі», був написаний наприкінці Першої світової війни, у якій майбутня письменниця брала участь, перебуваючи у волонтерському медичному загоні. У цьому романі вперше з'являється Еркюль Пуаро, маленький бельгійський детектив, що зумів стати найпопулярнішим героєм у літературі детективного жанру після Шерлока Холмса. Роман уперше побачив світ 1920 року у видавництві «Бодлі-Гед».

Після цього Агата Кристі щороку публікувала по книжці, а 1926 року написала свій шедевр «Убивство Роджера Екройда». То була її перша книжка, опублікована видавництвом «Колінз», вона започаткувала плідну й ефективну співпрацю автора з видавництвом, яка тривала 50 років і внаслідок якої постало 70 книг. «Убивство Роджера Екройда» стало також першою книжкою Агати Кристі, котра була інсценована — під назвою «Алібі» — й з успіхом ішла на сцені одного з лондонських театрів Вест-Енду. «Пастка на мишей», її найславетніша п'єса, була вперше поставлена 1952 року й не сходить зі сцени впродовж тривалого часу.

1971 року Агата Кристі отримала титул Дами Британської Імперії. Вона померла 1976-го, а кілька її творів вийшли друком посмертно. Найуспішніший бестселep письменниці, «Сонне вбивство», з'явився друком дещо згодом, того ж таки 1976 року, після чого вийшли її автобіографія та збірка оповідань «Останні справи міс Марпл», «Пригода в затоці Поленза» й «Поки триває світло». 1998 року «Чорна кава» стала першою з її п'єс, на сюжеті якої інший автор, Чарлз Осборн, побудував свій роман.

Місіс Вен Райдок трохи відступила від дзеркала й зітхнула.

— Думаю, ця годиться, — прошепотіла вона. — А ти як вважаєш, Джейн?

Міс Марпл подивилася на витвір Ланванеллі схвальним оком.

— Як на мене, сукня просто чудова, — сказала вона.

— Справді, сукня добра, — погодилася місіс Вен Райдок і зітхнула. — Зніми її, Стєфані, — сказала вона.

Літня покоївка із сивим волоссям і маленьким вузьким ротом обережно стягла сукню над піднятими вгору руками місіс Вен Райдок.

Місіс Вен Райдок тепер стояла перед дзеркалом у своїй атласній комбінації помаранчевого кольору. Вона була туго затягнута в корсет. Її досі стрункі й гарні ноги облягали тонкі нейлонові панчохи. Обличчя, вкрите шаром косметики й постійно тонізоване масажем, здавалося майже дівочим, якщо дивитися на нього навіть із невеличкої відстані. Її волосс я, не так сиве, як кольору блакитної гортензії, дуже ретельно укладене. Дивлячись на місіс Вен Райдок, було майже неможливо уявити собі, який у неї справжній вигляд. Вона мала все, що можуть дати гроші, і це ще підсилювалось дієтою, масажем та постійними вправами.

Рут Вен Райдок із добродушною поблажливістю подивилася на подругу

— Як ти гадаєш, Джейн, чи багато людей здогадаються, що ми з тобою практично однолітки?

Міс Марпл відповіла примирливим тоном, ніби хотіла її заспокоїти:

— Я певна, таких не знайдеться. Та й тобі, думаю, добре відомо, що по мені відразу видно, скільки років я маю!

Волосся в міс Марпл було сиве, обличчя зморшкувате й біле з легким рожевим відтінком, очі — невинні й сині, кольору китайської порцеляни. Вона здавалася дуже милою старою дамою. Однак місіс Вен Райдок ніхто й ніколи не назвав би милою старою дамою.