Гюнтер Продель - Вбивці на борту

Зробити пластичну операцію порадив йому адвокат Луї Піке, юридичний консультант банди. Для цього він найняв двох хірургів — Лозера і Кессіді, яких перед тим випустили з в'язниці. Лозера було засуджено за зловживання наркотиками, Кессіді — за вбивство.

Підготувавши до бою кулемети й оточивши себе мішками з піском, вони влаштовують невелику операційну палату, адже, щоб змінити зовнішній вигляд Діллінджера, а також малюнок відбитків пальців, потрібна була ціла серія операцій. Доктор Лозер узявся хірургічним шляхом надати видовженому, вузькому обличчю Діллінджера нової форми. Він прагне укоротити ніс, розширити вилиці й підборіддя. Завдання ж Кессіді в тому, щоб оперувати кінчики пальців.

Думка про те, що цією операцією він пошиє у дурні поліцію так, як це ще ніколи нікому із злочинців не вдавалося, допомагає Діллінджеру подолати страх перед стражданнями. Майже з задоволенням лягає він на хиткий стіл, дбайливо підготовлений до операції, і… опиняється на грані смерті. Жоден з лікарів і не здогадувався, що Діллінджеру протипоказаний ефір. Протягом багатьох годин вони ведуть боротьбу за його життя. Нарешті, до гангстера повертається свідомість. Наступні операції здійснюються під місцевим наркозом.

Поки заживали шрами від операцій на обличчі й руках, Діллінджер відпустив маленькі вусики й пофарбував собі волосся. Наприкінці процедури від характерних рис його обличчя залишились тільки великі вуха і чорні пронизливі очі. Навіть найближчі його компаньйони й коханки, які знали про операцію, побачивши його згодом, здивовано хитали головами. Коли б не погляд і знайома, трохи згорблена постать, вони ніколи не повірили б, що перед ними Джон Діллінджер.

Змінене Лозером обличчя стало невпізнанним. Але чи так само успішно пройшла операція на кінчиках пальців — було ще неясно.

Щоб «перевірити» поліцію і поповнити свою спорожнілу касу, Діллінджер 30 червня разом зі своїми спільниками ван Метером, Чейзом і Джіллесом пограбував «Мерчентс-Нешнел-Бенк» в Саут-Бенді (штат Індіана). Здобич дорівнювала 90 тисячам доларів, але сам напад пройшов не так чисто, як попередні. В приміщенні каси стояв на посту поліцейський, і бандити вбили його. У загальній метушні одному з касирів вдалося натиснути кнопку сигналу тривоги. Щоправда, Діллінджеру пощастило втекти із здобиччю ще до того, як прибула поліція.

Вся Америка схвилювалась: напад довів неспроможність поліції покінчити з «ворогом № 1». І, наче навмисне кепкуючи з поліції, Діллінджер з купкою гангстерів звільняє з каторжної в'язниці в Хантсвіллі колишнього члена своєї банди Клайда Барроу. Останнього разом з коханкою Бонні Пестор було засуджено до страти за дванадцять убивств, і вона мала відбутися через кілька днів. Таємничим і так до кінця і не розгаданим шляхом Барроу, як свого часу Діллінджер у в'язниці Краун-Пойнт, добув автомат і звільнився від наручників. Так само, як колись Діллінджер, він, тримаючи під дулом автомата наглядачів, вивів з камери смертників свою коханку, а натомість замкнув там вартових. Дальший шлях втечі прокладає йому банда Діллінджера, яка під'їхала до в'язниці на двох броньованих автомашинах. Вогонь бандитів примусив тюремну охорону відступити. Щоправда, в цій справі ФБР вдалося кінець кінцем узяти гору. Через кілька днів Клайда Барроу і Бонні Пестор вбили, коли вони намагалися перетнути в автомобілі кордон між штатами Техас і Арканзас. Це зробила рота агентів-снайперів під командуванням інспектора Френка Харпера.

Пишаючись цим успіхом, керівництво ФБР експонувало продірявлену автомашину на всесвітній виставці, відкритій саме в ті дні в Чікаго. А Френк Харпер, одягнутий в елегантну поліцейську уніформу, чотири рази на день розповідав відвідувачам, як він розправився з найнебезпечнішим членом банди Діллінджера — Клайдом Барроу.

В той час ніхто й уявити собі не міг, що згодом станеться ще більша сенсація — ліквідація самого ватажка банди. Причому не гарячкова діяльність усього апарату ФБР спричинить це, а… ревнощі маленької, непоказної жінки.

20 липня в бюро Мелвіса X. Первіса, шефа Чікагського відділення ФБР, з'явилася власниця пансіонату Анна Сейдж і з невинною усмішкою заявила, що домовилася зустрітись біля кінотеатру «Біограф» на Лінкольн-авеню з Джоном Діллінджером, щоб разом з ним подивитись фільм «Манхеттенська мелодрама». Присутня буде ще одна дама, подруга Діллінджера, але це не повинно бентежити поліцію. Отже, якщо хтось хоче побачити Діллінджера, то вона може це влаштувати. За цю інформацію вона вимагає виплату винагороди, обіцяної за голову Діллінджера, а також забезпечення її особистої охорони по дорозі до нью-йоркського порту, звідки вона має намір якомога швидше виїхати на пароплаві до Європи.