Андрій Кокотюха - Подвійний капкан (збірник)

– Тихо, – попросила вона, зберігаючи спокій. – Тихіше говори. Що сталося, можеш двома словами сказати?

Виявилося, що якраз двох слів Денис зв’язати і не міг. Оксана змусила його замовкнути, порахувати до десяти і тоді почати все спочатку. Вправа допомогла: з другої спроби Черненкові вдалося коротко і ясно розповісти дівчині, в яку халепу він ускочив.

– Ті двоє тобі не потрібні, – відповіла Оксана, щойно він завершив.

– Чого це?

– Того це! – в тон йому відповіла вона. – Хлопці вони хороші, але, як бачиш, боягузи. Коли дізнаються, в чому справа, ніколи нікому нічого не скажуть. Або підтвердять, що Жаба вимагав з них той нещасний дріб’язок. Тільки вони не бачили, як ти з Костиком розбирався. Там були тільки ви двоє. Є його слово проти твого. Хто знає: може, ти справді так повівся. Вирішив таким чином помститися за всіх скривджених, як той Робін Гуд. [6]  Робін Гуд – власне персонаж англійського фольклору, ніж реальний благородний розбійник, який зі своєю ватагою жив у Шервудському лісі, грабував багатіїв і віддавав награбоване бідним селянам. Про Робін Гуда написано багато книжок, знято багато пригодницьких фільмів.

Черненко підозріло подивився на Оксану, навіть зробив крок назад.

– Ти… того… Справді в це віриш?

– Ні! – швидко відповіла Оксана, щоби друг жодним чином не сумнівався в її щирості. – Я в це не вірю! Але Жаба сказав так своїй мамі, а наш директор і ваш… наш особистий ворог готовий у таке повірити з ходу. Йому докази твоєї провини не потрібні. І ти свою чесність тепер не доведеш. Принаймні зараз.

Денис стиснув кулаки.

– Я придушу цього Жабу! Він у мене забере свої слова назад і проковтне!

– Ти нічого йому не зробиш, – упевнено заперечила Оксана. – Бо хай що б ти зараз зробив, гірше буде лише тобі. Поки на тобі висить це звинувачення, ті двоє хлопців, через яких ти скочив у халепу, сам того не бажаючи, будуть ховатися, уникати тебе й мовчати. Максим був би зі мною згоден. І сказав би те саме.

Максим… Справді, Білана тут зараз ох як не вистачає!

Несподівано Черненко відкрив для себе одну насправді неприємну істину: за весь час, відколи вони стали товаришами, а потім – подружилися, він сам жодного разу не знайшов виходу з халепи. Які би з ними не траплялися пригоди, останнє слово все одно лишалося за Біланом. Максим витягнув його з лігва бродячих собак, куди Черненко лізти не побоявся. Він розгадав загадку викрадення доньки банкіра, хоча в тій ситуації чудеса хоробрості показував саме Денис. Зрештою, це Білан придумав, як звільнити його з жахливого полону Плазуна.

Був би зараз тут Максим, він би вже щось придумав.

Дзвінок покликав на уроки. Черненко повернувся в клас, але мало що чув із того, що говорили. Добре, що хоч його не викликали відповідати, інакше точно зловив би погану оцінку. Навіть якби він знав відповідь, усе одно не сказав би нічого, просто не зміг би – втратив мову.

Зате в нього була можливість подумати, зважити все і дійти висновку: Оксана таки права. Ті двоє, за яких він учора заступився, можуть підтвердити, що Костик Жабинський – козел. Але жоден з них не підтвердить, що Денис Черненко не вимагав від нього дві сотні доларів. Плазун теж не помилився: таких грошей хлопець справді ніколи не тримав у руках.

Свідчення однокласників Оксани не змінять ситуацію на його користь.

Правда, була обставина, яка поки що хоч трохи тішила Черненка: Жабинська обіцяла до понеділка нічого не говорити його мамі. Плазун, звісно, вимагав, щоб їй повідомили про ганебну поведінку сина. Та, як не дивно, ситуацію врятувала Ганна Павлівна. Вона переконала директора: Денис розуміє, що травмувати маму, якій і без того важко, не можна. Тим більше, наголосила вона, це не мама билася з Костиком, а він, Денис Черненко. Якщо гроші немає змоги повернути, нехай тоді він сам кається матері в своїх гріхах. З педагогічної точки зору це важливіше, аніж якби мама почула таке про сина від сторонніх.

Словом, Ганна Павлівна наполягла на тому, що свої помилки кожен мусить виправляти сам.

Та навіть тепер Денис був переконаний у своїй правоті. Він не шкодував, що провчив Жабу. Навіть якби знав про такі серйозні наслідки, все одно зробив би те, що зробив. Правда, трохи шкодував, що не він зацідив Костику в око, але завжди може підбити друге.

Ось тільки вирішить свою проблему – і тоді нехай брехло начувається!

Визначивши таким чином своє ставлення до ситуації, Черненко все одно не знав, у який спосіб він збирається з неї викручуватися. Того, щоб віддавати підступному брехунові Жабинському гроші, тим більше долари, яких він не те що не вимагав в нього, а навіть в очі не бачив, Денис і в думці не мав. Але ж він не уявляв собі, що йому робити і як за три доби довести, що не верблюд.