Десь на вулиці тихо зупинилося авто, з якого спритно вискочив чолов’яга. Колишній напарник Артура – старший лейтенант Сергій Стрельчук – відволік господаря дому від роздумів.
– Агов, Арчі! Тебе не здуло учора? Хоча з такою дупою тебе і краном не відірвеш від землі! – звернувся він до приятеля, безцеремонно відкривши металевою відмичкою ворота і зайшовши у двір.
Легкою ходою Сергій наближався викладеною з бетонних плиток стежкою до ганку, де сидів його напарник.
– Просто я вже давно вивів глисти і став справжнім чоловіком. А в тобі бачу й досі живуть, – зміряв Артур худорлявого Сергія і подав товсту руку, не встаючи з крісла. – Які новини?
– Пам’ятаєш сакуру, що твоя Лариса подарувала нам з Лідою на річницю весілля? Зламана! Чорт забирай, та це ж лише в Америці таке можна побачити! Ти його бачив?!
– Кого? – запитав Артур, акуратно виливаючи з пляшки залишки пива, щоб не підняти пінку.
– Смерч! Стовпом стояв! Мені вже дзвонили наші інспектори! Кажуть, що там за річкою одного невдаху просто на мотоциклі підхопило і занесло аж в очерет. Добре, кістки цілі. Слава Богу, жертв ніби немає. Але це покарання нам за тих двох, що позавчора стрибнули з даху. Це покарання.
– Покарання? Чому ти приплів одне до іншого?
– Бо це очевидно, і лише ти крізь дно бокалу не помічаєш цього. Позавчора вони здійснили самогубство, а вчора увечері містом пронісся цей ураган. Ти піди ближче до центру, до того будинку, звідки ті діти стрибнули і подивися на сусідні багатоповерхівки! Вони як решето! Всі вікна град побив.
Артуру набридло слухати. Дивлячись як за спиною Сергія щось жестикулює на журналістську камеру Наталка, він пригадував учорашні публікації в інтернеті, який навчила його читати Лариса. Так, історію про двох старшокласників, котрі взявшись за руки, зістрибнули з даху дев’ятиповерхівки – найвищого будинку їхнього містечка, що бовванів у самісінькому центрі – знали, мабуть, усі. Це сталося позавчора і вже учора цю історію розповідали по всіх телеканалах, а в інтернеті вона обростала все новими і новими подробицями.
Конец ознакомительного фрагмента.
Текст предоставлен ООО «ЛитРес».
Прочитайте эту книгу целиком, купив полную легальную версию на ЛитРес.
Безопасно оплатить книгу можно банковской картой Visa, MasterCard, Maestro, со счета мобильного телефона, с платежного терминала, в салоне МТС или Связной, через PayPal, WebMoney, Яндекс.Деньги, QIWI Кошелек, бонусными картами или другим удобным Вам способом.