Ебергард Паніц - Фосфорна квітка

Здесь есть возможность читать онлайн «Ебергард Паніц - Фосфорна квітка» весь текст электронной книги совершенно бесплатно (целиком полную версию без сокращений). В некоторых случаях можно слушать аудио, скачать через торрент в формате fb2 и присутствует краткое содержание. Город: Київ, Год выпуска: 1990, ISBN: 1990, Издательство: Радянський письменник, Жанр: Детектив, на украинском языке. Описание произведения, (предисловие) а так же отзывы посетителей доступны на портале библиотеки ЛибКат.

Фосфорна квітка: краткое содержание, описание и аннотация

Предлагаем к чтению аннотацию, описание, краткое содержание или предисловие (зависит от того, что написал сам автор книги «Фосфорна квітка»). Если вы не нашли необходимую информацию о книге — напишите в комментариях, мы постараемся отыскать её.

Ебергард Паніц (народився 1932 р.) — німецький прозаїк і драматург. Широку популярність йому принесли романи та повісті «Крістобаль і острів», «Сьоме літо», «Під деревами дощ іде двічі», «Сім пригод доньї Жуаніти», «Софія-грішниця», «Поразка Вікторії», «Льодовиковий період».

Фосфорна квітка — читать онлайн бесплатно полную книгу (весь текст) целиком

Ниже представлен текст книги, разбитый по страницам. Система сохранения места последней прочитанной страницы, позволяет с удобством читать онлайн бесплатно книгу «Фосфорна квітка», без необходимости каждый раз заново искать на чём Вы остановились. Поставьте закладку, и сможете в любой момент перейти на страницу, на которой закончили чтение.

Тёмная тема
Сбросить

Интервал:

Закладка:

Сделать

— Сучі сини! — вилаявся він. — Пий, Евеліно, інакше це важко буде витримати.

Вона взяла келишок й підсіла до нього. Йому було приємно, що дівчина сиділа поряд, пила разом з ним і не втішала пустопорожнім базіканням.

— Випий і ти зі мною, — сказала вона. Едвардс кивнув головою:

— Це п'ятий. Будьмо!

— Ти був у Вундервальда, чи мені самій до нього поїхати?

— Якби вони, принаймні, не підтасовували сюди політику, не маю ніякого бажання, щоб мене в неї уплутали, — сказав він. — Ці гієни ввесь час тільки й чекали на такий поживок.

— Ти мусиш бути обережним, Річарде, ти — іноземець.

— Я скажу Цахаріусові, що говоритиму під присягою те, що він схоче, хоча він цього й не заслуговує.

— Але ж то міг бути просто нещасний випадок, — мовила вона, мляво схиляючись на спинку крісла, з сигаретою в роті.

— Мені зовсім не подобається, що Маргрет зрадила мене, — сказав він із серцем. — Це не в її стилі — щось приховувати, і вона прикрилася тобою. Нібито була в тебе, хоча нині ввесь світ знає, де вона опинилася насправді. Отак!

Евеліна підвела голову й, усміхаючись, глянула на нього.

— Маргрет після обіду таки приходила до мене. Була трохи збентежена, але весела, як завжди. Ми пили каву, й вона розповіла мені про ваш дивний розрив.

Але коротеньким спідничкам отієї Ріти Бланк Маргрет і тепер не надає дуже серйозного значення.

— Це правда? — спантеличено запитав Едвардс.

— Вона сміялася, бо її темперамент цього разу не пішов на користь. Маргрет застудилася, мала температуру, через те зреагувала трохи роздратовано на появу Ріти Бланк. Такого з нею давно не траплялося, — сказала Евеліна. — Деякі твої витівки, мабуть, діють їй на нерви, хоча вона й не позбавлена гумору.

— Евеліно, тут нема нічого смішного, — відказав їй Едвардс і ще раз по вінця наповнив келишки. — Але це вже не влазить ні в які рамки, ти не згодна зі мною? Зрештою, машина швидкої допомоги забрала її десь після півночі з будинку Вундервальда.

Евеліна всміхнулася й мимохідь сказала:

— Ти сам хоч не збожеволій, це, очевидно, була маленька помста за ту Бланк, Маргрет тебе кохає. Їй і не приснилося б таке — кудись піти нишком від тебе.

— Це Маргрет сказала?

— Я ж її знаю, повір мені.

Вже трохи сп'янівши, Едвардс щиро запевнив:

— Про мене вона такого не може сказати. Але не бути вдома цілу ніч, до того ж з нежиттю, кашлем і брехнею!

— Тобі, власне, пощастило, — відповіла Евеліна глузливо. — Богу дякувати, що на світі є ще місця, де тебе не може забрати машина швидкої допомоги й про тебе не напише жодна бульварна газетка. Крім того, Маргрет була відсутня лише півночі, це ж написано чорним по білому.

— Ну, нехай, — відповів він знервовано, коли вона почала задирливо розмахувати газетою. — Ти ж і сама не віриш у ту маленьку Бланк. А Маргрет взагалі не сприймає її серйозно.

— То що, тут заплутаний Вундервальд, твій найкращий друг? Ти в таке можеш повірити?

У що ж він мав вірити, а в що — ні? Тим часом загомоніло все місто, базікали за сніданком у кожній сім'ї. Кілька писак роздмухали з цього сенсацію.

— Дешевенька гра, — сказав Едвардс і заплющив очі. Він надто багато випив, майже втратив самоконтроль. — І ти ще говориш про панну Бланк. Постав себе на моє місце.

— Мені вже йти?

— Послухай, тепер ти лишишся тут, я тебе не відпущу! — крикнув до неї Едвардс, а тоді вибачився, що наговорив зайвого. — Я дуже радий, що ти прийшла, але якщо хочеш звалити провину на мене, то не вийде! Це й для Маргрет уже ні до чого. Тепер треба зберегти світлу голову, спокійно про все подумати, знайти вихід.

— Ясно… — Евеліна підійшла до Вундервальдової «Фосфорної квітки»: — Нова? Отже, ще одна атака на тебе? Відколи це Цахаріас почав так виразно щось тобі доводити з допомогою картин? Чи не від того ти шаленієш?

Едвардс надто багато випив. Зробити три кроки, щоб підійти до неї, коштувало йому неабияких зусиль, тож він роздратовано гаркнув:

— Люба моя, я сам не можу нічого второпати, але Маргрет могло б уже не бути на світі!

Евеліна обернулася й глянула на нього.

— Лише одне, — відповіла вона холодно й порвала газету на дрібненькі шматочки, — одне ти повинен зважити, поки ще здатний: якщо це не був нещасний випадок, то кому той клятий газ мав прислужитися? Ось про що мова. Бувай!

— Ти збожеволіла, — сказав він тихо й схопився за голову. — Що це означає? Скажи відверто: ти підозрюєш мене?

Евеліна відійшла до дверей тихенько, ніби пурхнула. В такому стані він не міг додуматися, що м'який килим поглинув її кроки. Кошмарний привид затанцював по його затишній оселі, й Едвардс лишився на самоті зі своїми безглуздими думками, стривоженим сумлінням і віскі в голові.

Читать дальше
Тёмная тема
Сбросить

Интервал:

Закладка:

Сделать

Похожие книги на «Фосфорна квітка»

Представляем Вашему вниманию похожие книги на «Фосфорна квітка» списком для выбора. Мы отобрали схожую по названию и смыслу литературу в надежде предоставить читателям больше вариантов отыскать новые, интересные, ещё непрочитанные произведения.


Григорій Квітка-Основ’яненко - Конотопська відьма
Григорій Квітка-Основ’яненко
Ебергард Паніц - Льодовиковий період
Ебергард Паніц
libcat.ru: книга без обложки
Ольга Горовая
Михаил Хлебников - Большая чи(с)тка
Михаил Хлебников
Василь Врублевський - Клітка, або Дискотека 80-х
Василь Врублевський
Григорій Квітка-Основ'яненко - Маруся
Григорій Квітка-Основ'яненко
Григорій Квітка-Основ'яненко - Салдацький патрет
Григорій Квітка-Основ'яненко
Григорій Квітка-Основ'яненко - Сватання на Гончарівці
Григорій Квітка-Основ'яненко
Григорій Квітка-Основ’яненко - Пан Халявський
Григорій Квітка-Основ’яненко
Григорій Квітка-Основ’яненко - Сердешна Оксана
Григорій Квітка-Основ’яненко
Григорій Квітка-Основ’яненко - Мертвецький великдень
Григорій Квітка-Основ’яненко
Григорій Квітка-Основ’яненко - Козир-дівка
Григорій Квітка-Основ’яненко
Отзывы о книге «Фосфорна квітка»

Обсуждение, отзывы о книге «Фосфорна квітка» и просто собственные мнения читателей. Оставьте ваши комментарии, напишите, что Вы думаете о произведении, его смысле или главных героях. Укажите что конкретно понравилось, а что нет, и почему Вы так считаете.

x