Максим Кідрук - Твердиня

Другий пілот відпустив крісло і, витягнувши шию, став шукати місце, куди можна було б втиснути гелікоптер. Як на зло, всюди, куди не глянь, простягалася глуха пелена джунглів.

— Чорт, — лайнувся Гордон Лі.

Друга строго необхідна умова для м’якої посадки вертольота з неробочими двигунами — наявність вільної ділянки для приземлення. Під час авторотації гелікоптер приземляється «як літак», знижуючись і одночасно рухаючись уперед, а не спускаючись вертикально. (при вертикальному спуску швидкість в останні моменти буде завеликою, і енергії гвинта не вистачить, щоб погасити її перед землею). Перед посадкою пілот різко збільшує крок гвинта, гвинт сповільнюється, підйомна сила росте, і вертикальна швидкість скочується до нуля. Вертоліт м’яко сідає з короткою горизонтальною пробіжкою — як літак. Якщо ж чистої й відносно рівної смуги немає, безпечне приземлення є малоймовірним.

Коли швидкість спуску сягнула 26,5 м/с, Віктор помалу збільшив крок гвинта. «Мі-17» сповільнив падіння (цього разу нутрощі чоловіків сплющились у нижній частині тулуба). Через секунду гелікоптер більше не падав, він плавно знижувався, несучись уперед. Віктор несильно відхилив стійку керування циклічним кроком гвинта (так званий, cyclic ) праворуч, перевіряючи, чи вертоліт слухається його. «Мі-17», ледь подриґуючи (неначе сонний собака, що відганяє мух), відхилився вправо. « Все добре », — машина під контролем.

І тільки після цього пілот підняв голову, визирнувши крізь лобове скло.

« Лайно ».

— У нас проблеми, — сказав Гордон Лі.

— Бачу.

Розкошлана сизо-зелена поверхня сельви наближалася. Віктор крутив головою, марно вишукуючи прогалини в кронах дерев. На десятки кілометрів навкруг землю встилала ковдра з тропічного лісу. Пілот зважував можливість відшукати пагорб, якесь місце, де верхівки дерев будуть близько до землі, щоб спробувати «продавити» рослинність при посадці, проте нетрища виглядали настільки щільними, що годі роздивитися, де та земля. З наростаючою тривогою він міркував, що доведеться садовити «Мі-17», де-небудь. А потім несподівано зловив себе на іронічній думці: « Садовити?.. Оце оптиміст ».

Гордон Лі Купер озирав джунглі справа від курсу і, сам того не усвідомлюючи, щирив зуби. Повсюди триклятий ліс. Джим Ломбарді тупився викоченими очима в стелю кабіни і, захлинаючись, белькотав:

— О, Господи… Господи… Господи…

Від найвищих дерев вертоліт відділяло не більше ніж двісті метрів.

Віктор відчув, як долоні стають липкими.

Сто п’ятдесят…

З безпристрасним подивом Віктор Шако зауважив, що в таку критичну мить міркує про цілковито сторонні, подекуди несусвітні речі. Він раптом почав підраховувати, у скільки обійшлася Джейсону витівка зі скиданням харчів крізь задні дверцята. Самих лише продуктів у вантажному відсіку було тисяч на сім-вісім доларів. Крім того, враховуючи, що година польоту «Мі-17» коштує три — три з половиною тисячі баксів (пальне, сервіс, те-се), своїм екстреним розвантаженням Віктор «видув» у трубу понад тридцять тисяч доларів. Слідом прийшла ще більш дивна думка: «Що вони тепер їстимуть? Адже… вертольота більше не буде. Hip сьогодні не повернеться. Більше не буде на чому літати за харчами чи пальним для генератора». Звісно, у Джейсона лишається маленький «Колібрі», який на перших порах замінить «Мі-17». Принаймні харчі той карапуз зможе тягати. Але щось підказувало Віктору, що він помиляється: «Колібрі» не допоможе. Пілот якийсь час не розумів чому, і знадобилося кілька секунд, щоб мозок віднайшов причину: «Колібрі» не підстрахує, не виручить, тому що він, Віктор Шако, також не повернеться на Паїтіті. Сьогодні він загине.

Сто метрів…

« Паскудство …»

— П’ятдесят метрів, — відзначив Гордон Лі. Слова звучали так, наче рот другого пілота був набитий землею.

Нерівна зелена поверхня мелькала менше ніж у п’ятнадцяти метрах під днищем «Мі-17».

Сорок метрів… Окремі гілки черкали днище.

Віктор опустив руку, намацавши пальцями важіль «крок-газ» з лівого боку від крісла. Збільшення кроку гвинта, що є завершальним етапом авторотаційного спуску, на жаргоні вертольотчиків називається «підривом гвинта»: лопаті повертаються навколо поздовжньої осі, забезпечуючи найбільший можливий кут для потоку повітря, що набігає («спираються» на повітря), підйомна сила стрімко зростає і…

— Brace yourselves for impact! [177] Готуйтесь до удару! ( англ. ) — закричав Віктор і смикнув ручку «крок-газ» на себе.