Ґрем зрадів — довготелесий зволив відкрити рота! — але не знав, за що вчепитися, щоб розвинути успіх. Несподівано довготелесий обізвався сам:
— Боб Марґоліс, мабуть, бачив «The Site». Він тут найпізніше з’явився.
Мулат здогадався, що Марґоліс — один зі стрільців Джейсона.
— То ви всі, хлопці, перейшли сюди з «Xe Services»?
Чоловік взявся за журнал, показуючи, що балачку завершено. На читання настроїтися не зміг, тому розгорнув розворот на тридцять шостій сторінці, підписаний «Smooth sailing» [129] Гладеньке плавання ( англ. ).
, де пікантна морячка Кетті К. з Блекпула, Англія, рачкувала по яхті і демонструвала всі свої принади. Але Ґрем відчайдушно чіплявся:
— Чому ти покинув «Blackwater»? Через скандали?
Через певні аспекти, пов’язані з роботою компанії «Blackwater», Ґремів татко не любив на людях базікати про співпрацю з Принсом, але вдома цю тему зачіпав не раз. «Blackwater» за останні п’ять років існування нахапали одних тільки урядових контрактів на суму мільярд доларів, і платили вони, як королі.
— Які скандали? — Синьоокий не прикидався, він дійсно не розумів, про що мова.
Пояснюючи мету заснування компанії, Ерік Принс зазначав: «Ми робимо для апарату національної безпеки те ж саме, що “FedEx” [130] «FedEx» — велика приватна американська корпорація, що надає кур’єрські та поштові послуги по всьому світу; заснована 1971 року в Літтл-Рок, штат Арканзас. Власний авіафлот компанії нараховує 670 транспортних літаків.
зробив для поштової служби». Дуже влучне порівняння, правда, неточне. Воно відповідало б дійсності, якби співробітники «FedEx» час від часу напивались і розстрілювали поштарів із поштової служби. Як кажуть америкоси, just for fun .
У квітні 2004-го, через кілька днів після влаштованої іракцями засади в Ель-Фаллуджі (четверо працівників «Blackwater» були вбиті, над їхніми тілами познущалися), група найманців з компанії обстріляли чотириста мирних іракців, які протестували біля штаб-квартири тимчасової Коаліційної адміністрації в Ад-Наджафі. 24 грудня 2006-го п’яний співробітник компанії застрелив охоронця тодішнього віце-президента Іраку. Найманця звільнили, депортували з країни, і… все. 16 вересня 2007-го бійці «Blackwater», конвоюючи чиновників Державного департаменту США, влаштували стрілянину на площі Нісур у центрі Багдада, порішивши сімнадцять і поранивши вісімнадцять цивільних. Серед убитих були діти. Насамкінець у вересні 2010-го п’ятьом членам керівництва тоді вже «Xe Services» пред’явили звинувачення в незаконній торгівлі зброєю.
— Ну, я про розстріл мирних іракців у 2007-му… і контрабанду зброї.
Довготелесий витріщився на Ґрема, а потім насмішкувато гмикнув. Це скандали? Чхати він хотів на такі скандали. Після інциденту в Багдаді Конгрес США розпочав розслідування, в результаті якого було встановлено, що співробітники «Blackwater» за останні два роки були втягнуті у сто дев’яносто три інциденти із застосуванням вогнепальної зброї, причому у вісімдесяти чотирьох відсотках випадків вони відкривали вогонь першими. Але це ВІЙНА, і на війні ти стріляєш першим ЗАВЖДИ, інакше якийсь немитий араб продовбає вентиляційний отвір у твоєму черепку. Краще сидіти перед телевізором, цмулити пиво і слухати, як країна захлинається, поливаючи тебе лайном через дюжину пошаткованих на капусту арабів, ніж витати на небесах і чути поминальні промови про те, яким ти був кльовим пацаном і як за цим пацаном усі сумують.
Після процесу (довготелесий уже працював на Джейсона, але слідкував за перипетіями в газетах, які Х’юз-Коулман привозив з вилазок), найманця дивувало одне: де вони відкопали шістнадцять відсотків випадків, у яких бійці «Blackwater» палили другими.
— Тут краще платять, — відповів він.
Ґрем обернувся і зиркнув у той бік, звідки вони прийшли. Чим аж таким прибутковим займається Джейсон Х’юз-Коулман, що може платити своїм людям більше, ніж їм платили у «Blackwater»? Золото, що знайшли в тайниках Паїтіті? Але на дідька його тратити на те, щоб безвилазно сидіти у Твердині?..
Хесус гукнув мулата. Вони переходили на новий ряд кущів, далі від халабуди. Ґрем зітхнув і востаннє глянув на стрільця. Чому він тут? Для чого марнує час на плантації? Якщо перуанці мають частку від продажу кокаїнової пасти (бодай і мізерну), значить, поле умовно належить і їм також, вони зацікавлені працювати. Принаймні зацікавлені в тому, щоб слідкувати за мачігуенга і підганяти індіанців, коли це потрібно. Навіть якщо це не так, то яке до цього діло Джейсону та його стрільцям? Цим має перейматись Амаро Кіспе.
Читать дальше