Мирослав Сивицький - Жартівники

— Але ж ти любиш оте патлате плем'я…

— Е-е, голубе, тільки не п'ять лярв на один раз, і щодня цілий тиждень.

— Траплялися такі випадки?

— Авжеж. Розповідав мені товариш, що його знайомий, коли програв цей конкурс, півроку не міг дивитися на жінок.

— А Ясьо?

— От слухай далі. Пролунала сирена, годинник у кутку екрану почав відлічувати час. Спритна й рухлива дівчина, раз-по-раз вислизає з рук довготелесого Яська. Ось він, ловлячи її, розпанахав навпіл суконьку, вона вмить скинула її, залишившись у бікіні, й тепер ловити її стало ще трудніше. Гасають по кімнаті, все летить шкереберть, перевертаються ліжка, падають зі стіни полички, ось дівчина, приловчившись, врізала ногою нападника у пах, аж присів бідолаха. Та відпочивати ніколи, час катастрофічне зменшується. Знову біганина, дівчина перечепилась ногою за матрац, упала й Ясьо навалився на неї усією своєю вагою. Кілька спроб звільнитися, і вона перестала чинити опір.

— Чому? Для чого ж вона тоді гасала, як ненормальна?

— Бачиш, згідно правил цього конкурсу, коли чоловік протримає одну хвилину притиснутою спиною до підлоги чи ліжка — вона піддається. Гра припиняється. Екран гасне. А переможець отримує своє: учасники займаються сексом.

— Що ж опісля?

— Дівчина отримує гроші, й готова, при бажанні, грати з новим відвідувачем, якщо він вибрав саме її.

— Де власники клубу беруть учасниць?

— У них довгий список, тут безпечніший заробіток, аніж у борделях Турції, Греції чи інших країнах. Будь яка вродлива жінка може прийти усього один раз і підзаробити…

— І що там усі такі конкурси?

— Та ні. Ти маєш плівку, то побачиш усі конкурси, що лоскочуть нерви… Та мені найбільше подобаються ті, де жінки є. Ти ж знаєш, як люблю я оце патлате плем'я… Можеш прийти з дружиною чи коханкою і взяти участь у іншому конкурсі. Досить оригінальному. Тобі затикають вуха, зав'язують очі, а дружину чи коханку роздягають і ставлять її серед десяти інших, однакових на зріст й тілобудову голих жінок, й ти мусиш лише через дотики рук чи якогось восьмого відчуття, вгадати, котра з них твоя.

— Коли не вгадаєш?

— Тоді її віддають хлопцям зі служби безпеки.

— І що вони з нею зроблять?

— Нічого. Вона мусить задовольнити когось із них. Повинен у їхньої чоловічої половини служби безпеки бути стимул до праці, окрім платні. Правда, програна жінка чи коханка має право вибору. Робиться все це під строгим медичним контролем, із запобіжними засобами, без усіляких збочень, якщо цього сама не захоче твоя жінка. За її бажанням до неї пустять двох, а навіть і трьох, яких вона собі уподобала. Перед участю у цьому конкурсі обоє дають розписку, а чоловік має можливість за допомогою прихованої телекамери, заплативши, звичайно, окремо спостерігати за розвагою власної пасії, давши ще одну розписку тримати це в секреті від своєї жінки. Скажи, хіба не лоскоче нерви, коли бачиш, як твоя половина звивається у чиїсь руках, чуєш її солодкі стогони…

— І що, жодна після такого конкурсу не була клепаною?

— Каже товариш, ще не було такого випадку. Можливо бояться потрапити, після скарги дружини, це також обумовлено правилами, на «перевиховання» до рук охоронців. Зрештою, коли ти ревнивий Отелло, то не записуйся у члени, а раз став ним, то дотримуйся розроблених правил поведінки.

— І багато їх там?

— Досить. Вважай, що всі власники отих СІЇ, барів, крамничок не лише з обласного центру, а навіть районів є постійними членами. Ось так і розважаються…

— Гаразд, про моральний не кажу, а юридичний бік справи?

— Клуб зареєстровано, програми затверджені. Тут діє тверде, всупереч назві, правило — немає смертельного ризику. Навіть після найскладніших конкурсів, всі залишаються живими, хіба що злегка підкалічені чи подряпані.

— Ми ж українці, мирна нація, а не якісь там янкі, що прагнуть крові, як це показано у фільмі «Людина, що біжить», — наголошував товариш, показуючи мені черговий конкурс. У спортзалі високо під стелею висить пачка баксів, до яких слід добратись по канату за тридцять секунд. Устигнув — твої гроші, а ні — канат автоматично відчіпляється і ти падаєш на голу підлогу спортзалу… І ще спостеріг мій товариш, що багато членів клубу, раз переживши шок серйозного випробування, стають іншими людьми. Починають цінувати життя, займаються благодійністю, дарують квартири забутим бідним родичам, а чоловіки-егоїсти, після пережитих потрясінь, починають по-іншому ставитись до власної жінки, обожнювати її, ту саму, котру ще вчора готовий був програти в конкурсі…