Мирослав Сивицький - Жартівники

25 січня

«Отець Келеман виголосив, що його парафіяни однозначно підтримують греко-католицький обряд.

— Я чув, що ти ведеш агітацію, аби мене не обрали депутатом? — каже до мене сьогодні голова сільради. Старається придобритись до рухівців, привіз безкоштовно п'ять тонн цементу для відновлення могили-пам'ятника Січовим Стрільцям.

— А що тут такого? — знизую плечима. — Демократія ж… Гриша, що стояв неподалік, лише підсмішковувався.»

12 лютого

«На своєму Пленумі ЦК КПРС зреклася своєї „керівної й направляючої“ ролі.

Президія ВР УРСР зареєструвала, нарешті, „Всенародний Рух за перебудову“, — як він формально називається.»

14 лютого

«Степан Лєшко заявив, що виходить з Руху.

— Ти казав, що будемо займатись розширенням кругозору, вивчатимемо історію України, релігії, а тепер збираєтесь висловити недовіру директору та його адміністрації. Я проти нього не піду.

— Чому? Ти сам бачиш, до чого довели господарство.

— Ану не зіпхаєте? Тоді він мене наступного дня звільнить з роботи…

Степан виконроб-будівельник, і, підписавшись під резолюцією Руху, сам собі „виявлятиме“ недовіру.»

26 лютого

«Збори тривали аж шість годин! І що найнесподіваніше для мене це те, що обидві москальки Ніна й Наташка підтримали резолюцію Руху, аби директору та його команді виявити недовіру. Однак, отой холуй — головний інженер радгоспу, що вів збори, Павло Чюрпак, відмовився поставити резолюцію на голосування й втік зі сцени. Почалась метушня, крики, вмішався Шпінь, зневірені робітники почали розходитись… Так наш добрий намір провалився…

— А ми на Раді трудового колективу поставимо це питання, — розраджує мене Гриша. — Ніна — голова Ради, то ми його протягнемо… Я готуючи збори, — жалкує Гриша, — допустився стратегічної помилки. Слід було самому вести їх, а не доручати Чюрпаку…

Того дня, після зборів, до мене підійшов Шпінь і похвалив роботу будинку культури. Особливо йому приємно, що саме наш будинок культури виставив у Тернополі вертеп, і показав усій області, де справді ведеться робота по відродженню народних традицій та звичаїв.

— То нащо було їсти одне одному печінки?

— Таке життя, — розвів руками».

4 березня

«Рада трудового колективу радгоспу висловила недовіру капітану та його команді. Тепер слово за генеральним директором.

— Ідіть директором радгоспу й там витрачайте запас енергії, — кажу до Стакана Гавриловича. Не хоче. У неділю — вибори».

5 березня

«За нього проголосувало 59 чоловік, проти — одинадцять. Таки виконав свою „програму мінімум“ — порвався у депутати. Тепер наступний етап — видертись на голову сільради.

Зате Гриша потерпів повне фіаско, як до сільради, так і до районної.

Може й Стакан би програв, як би його конкурент, перед самими виборами, не зняла своєї кандидатури. Я розмовляв з нею, навіщо вона це зробила.

— A-а, він мене колись учив… Живемо по сусідству…

Словом, тут не обійшлося без Сари — натисла, й молода жінка здалась. Вона вчителька, а Сара — завпед…

Дивлюся на можливих кандидатів на голову сільради, і як мені не прикро, але з-поміж усіх, надаю перевагу таки Стакану Гавриловичу. Себе не рахую, надалі залишуся на позиціях „соціал-демократа“.

— А я таки вийшов! — тішиться Стакан і весело зблискує оком.

— Степане Гавриловичу, — пропоную жартома, — я рекомендуватиму вас на голову сільради, а ви за це візьмете мене секретарем.

— Ми з тобою не спрацюємося.»

6 березня

«Мені серйозно пропонують, новообрані депутати дати згоду на голову сільради, і я починаю вагатися. Та коли згадаю про засмічені лісосмуги, вулиці, словом про отой „зразковий порядок“, скільки силоньки та нервів доведеться покласти, запитую сам у себе: „Нащо воно тобі? Зараз ти людина вільна, маєш час на творчість, а там матимеш цілодобове пекло.“»

11 березня

«Литва оголосила про свою незалежність. Від нині, закони будь-якої іншої держави не чинні на її території, як заявлено у декларації.

Що ж робитиме Горбачов?

Завтра з’їзд Рад, на якому обиратимуть Президента СРСР.»

13 березня

«Однозначно — на голову сільради не йду. І більше про це навіть думати не хочу.»

14 березня

«Стакан Гаврилович повернувся з району.

— Структура місцевих рад буде така: вводиться нова посада — голова Ради — на громадських засадах, голова виконкому та секретар так як були, залишаються платними. Виконком обиратиметься не з депутатів…