Андрій Кокотюха - Останній раз

— Ти відповідай, про що тебе запитали, — кирпатий погрозливо поворушив озброєною рукою.

— Все, що хотів, я сказав, — Селіді подивився на годинник. — А тепер мені пора, — він вийняв із кишені пістолет.

— Куди це тобі пора?

— Зараз я встану і вийду з дому, — він переконливо наставив пістолет. — Ви, якщо хочете жити, залишитеся сидіти на місці. Не рухаючись. Ви ще не зрозуміли, шпанята? Крісла заміновано. Причому система така, що навіть якщо ворухнеться хтось один, машинка спрацює, і вас розірве на шмаття.

Селіді говорив спокійно, впевнено і люто. Йому з біса набридла ця нахабнюча шпана, котра й без того переламала йому життя, а тепер не дає спокою, через таких він не міг нормально працювати в Союзі, і тут вони псують йому кров, і він, розумний сивий чоловік, мусить бігати й ховатися від цих дегенератів! І йому хотілося, аби ці двоє зрозуміли, яким злим буває Олександр Селіді, нащадок прадавніх аргонавтів.

На їхніх обличчях з’явилася непевність. Вони ще не вірять...

— На понт береш, сучара! — рикнув кирпатий.

— Спробуй — встань! — вигукнув Селіді і сам рвучко підвівся з канапи.

— Сиді-іти! — неголений заволав не Селіді, а своєму напарникові, вловивши його готовність ворухнутися, і кирпатий проти волі залишився на місці, перелякано вдавивши сідницю у м’яке сидіння.

— Спробуй, спробуй, — повторив Селіді. — Я можу блефувати. А раптом справді рвоне? Забули, як рознесло мою машину? Що, повторити? Вибух тоді був справжній, а цього разу будуть справжні шматки тіл. Ваших тіл. Не одні ви «пекельні машинки» по гаражах підкладаєте.

Він м’яко вийняв з руки кирпатого «кольт», поклав на столик. Хусточкою навіщось витер дуло, за яке брався рукою.

— Ти... с-сука.., — і все ж таки далі лайки кирпатий не наважився піти, залишився сидіти на місці.

— Якщо я спокійно полечу, за півтори години прийде людина і, так би мовити, розмінує ваші дупи. За цей час бажано навіть не соватися в кріслах. І ще краще буде, якщо ніхто з вас не захоче до сортиру. Ну, може таки спробуєте підвестися? Чи ви мені довіряєте?

Селіді підхопив з дивана кейс. Валізи вже спаковані в багажник. Виходив він під супровід густого добірного мату. Та поворухнутися ніхто не насмілився.

Тепер його точно не знайдуть. Поява цієї нечистої парочки збила його плани, але хіба вперше? От що востаннє — це точно. Він зробить, як задумав. Правда, ще ота жінка... Так звана міс Джонсон. І приятель її. З ними напевне захочуть поквитатися, фокус же розкрився. Але — яке йому тепер до всього цього діло! Дорослі люди, виберуться. Попередити ніяк, совість у нього чиста. Для нього все скінчилося. Так що про різні дрібниці краще не думати...

У поліцію надійшов анонімний дзвінок. Невідомий чоловічий голос повідомив, що в будинку міс Лідії Селіді, власниці магазину одягу, якісь підозрілі особи, притому що господиня нещодавно перенесла втрату батька, про це всім відомо, і в цей час перебуває в Нью-Йорку. Себе анонім не назвав, мотивуючи тим, що не хоче втручатися в сумнівні чужі справи. Дзвінок вдалося засікти — автомат в залі чекання аеропорту. За вказаною адресою справді перебували двоє невідомих. Вони вели себе досить дивно — вимагали викликати спеціалістів по вибухівці, бо крісла, в яких вони сидять, заміновано, і вони не можуть поворухнутися. Сапери прибули на місце і переконали всіх присутніх, що ніякої «пекельної машинки» нема, після чого поліція, заспокоївши непроханих гостей, що вчинили гармидер, почала виконувати свої професійні обов’язки. Жоден із молодиків не зміг ясно й чітко пояснити, як і чому опинився в домі міс Селіді. Сама господиня ввечері прилетіла з Нью-Йорка і дуже здивувалася, заставши у себе вдома поліцію. Тут же нагодилася преса — гучна справа Селіді була ще пам’ятна. На той час з’ясували особи невідомих. Обидвоє виявилися емігрантами з колишнього Радянського Союзу, це знову привернуло увагу преси до улюбленої теми останніх років: проникнення в Америку так званої «російської мафії». Найбільш радикальні засоби масової інформації вимагали в уряду переглянути систему надання різним непевним особам права на проживання і отримання громадянства США. Непрохані гості міс Селіді, у яких було до того ж виявлено зброю, були заарештовані, і скоро преса втратила до них інтерес, справедливо вирішивши, що тепер порушники американських законів — сфера зацікавленості поліції. І без того щодня сенсації...

— А-а-а-йй! Бо-о-ля... Досить! Малахов, боляче! А-а-а-ййй-яй!