Нил Гейман - Скандинавська міфологія

Перед ними, поряд із трьома майже однаковими синами Івальді, стояв Локі.

Чорнобородий Брокк стояв, замислившись, осторонь, а поряд лежали його дари, накриті полотном.

— Отже, — заговорив Одін, — що ми судитимемо?

— Скарби, — відповів Локі. — Сини Івальді, як і Ейтрі з Брокком, зробили подарунки для вас, великий Одіне, для Тора і для Фрейра. Ви маєте обрати, який із шести скарбів найкращий. Я вам сам покажу, які подарунки зробили сини Івальді.

Він вручив Одінові спис під назвою «Гунгнір». Це був прекрасний спис із вирізьбленими на ньому вигадливими рунами.

— Він пробиває все на світі й завжди вражає свою ціль, — пояснив Локі. Зрештою, Одін мав лише одне око, а тому іноді міг цілитись не надто точно. — І що не менш важливо, клятву, дану на цьому списі, неможливо порушити.

Одін зважив спис у руці.

— Дуже гарна робота, — тільки й мовив він.

— А ось, — промовив Локі з гордістю, — ціла копиця золотого волосся. Зроблено зі справжнього золота. Це волосся чіпляється на голову людини, яка його потребує, і росте й функціонує, як справжнє. Сто тисяч золотих волосин.

— Я перевірю, як воно працює, — сказав Тор. — Сіф, іди-но сюди.

Сіф, голова якої була вкрита, встала й підійшла до них, а тоді зняла хустину. Боги дружно скрикнули, коли побачили голову жінки — лису і рожеву. Красуня обережно одягнула золоту перуку гномів і потрусила волоссям. Боги спостерігали, як основа перуки з’єднується зі шкірою на голові, й ось перед ними постала нова Сіф — ще більш осяйна і вродлива, ніж до того.

— Вражаюче, — оцінив Тор. — Чудова робота!

Сіф струснула своїм новим золотим волоссям і вийшла з зали на залите сонцем подвір’я, щоб похизуватися перед подругами.

Останній подарунок синів Івальді був невеличким і загорненим, як сукно. Локі поклав його перед Фрейром.

— Що це? Схоже на шовковий шарф, — промовив Фрейр розчаровано.

— Схоже, — погодився Локі. — Але якщо ти розгорнеш цей «шарф», то побачиш корабель, що зветься «Скідбладнір». Йому завжди сприятиме попутній вітер, де б він не плавав. І хоча цей корабель такий велетенський, що навіть важко уявити, він згортається, як сувій сукна, тому ти зможеш носити його у своїй сумці.

Фрейра це вразило, і Локі відчув полегшення. Усі три подарунки були чудовими.

Тепер настала черга Брокка. Його повіки почервоніли й опухли, а збоку на шиї виднівся страшний комашиний укус. Локі подумав, що Брокк тримається аж надто самовпевнено, особливо з огляду на те, які дивовижні речі зробили сини Івальді. Брокк взяв до рук золотий браслет і поклав його перед Одіном, який височів на своєму троні.

— Цей браслет називається «Драупнір», — сказав Брокк. — Тому що кожної дев’ятої ночі з нього стікають краплини золота, що перетворюються у вісім золотих браслетів такої самої краси, але не чарівних. Ти можеш нагороджувати ними або зберігати їх, і тоді твоє багатство буде примножуватись.

Одін оглянув браслет, а тоді одягнув його на руку, почепивши прямо на біцепс. Браслет сяяв.

— Дуже гарна робота, — похвалив він.

Локі пригадав, що Одін говорив те ж саме і про спис.

Брокк підійшов до Фрейра і зняв сукно, під яким виявився величезний вепр із золотою щетиною.

— Мій брат зробив цього вепра для твоєї колісниці, — пояснив Брокк. — Він мчатиме по небу і через моря швидше за найпрудкішого коня. Нема такої ночі, яку не освітить його золота щетина, щоб ти міг бачити, куди прямуєш. Він ніколи не втомлюється і не підводить. Цей вепр зветься Ґуллінбурсті, тобто «той, що має золоту щетину».

Фрейр видавався враженим. А все ж, подумав Локі, чарівний корабель, який можна згорнути, як сукно, — це не менш вражаюче, ніж безупинний вепр, що світиться в пітьмі. Голова Локі все ще була в безпеці. Останнім подарунком, який мав представити Брокк, був той, що його Локі спромігся зіпсувати.

Брокк дістав з-під сукна молот і поклав його перед Тором.

Тор поглянув на нього і хмикнув.

— Руків’я закоротке, — зауважив він.

Брокк кивнув.

— Так, — погодився він. — Це моя помилка. Я працював за міхами. Та перш ніж ти відмовишся, дозволь розказати, чому цей молот такий особливий. Він називається «Мйольнір», тобто «той, що метає блискавки». По-перше, цей молот незламний — як би сильно ним не вдаряли, він завжди залишається неушкодженим.

Тор зацікавився. За своє життя він переламав силу-силенну зброї, здебільшого тому, що вдаряв нею об що-небудь.

— По-друге, кидаючи цей молот, ти завжди влучатимеш у ціль.