Арістотель - Метафізика

Далі, або те, що вони стверджують, стосується всіх випадків – тобто щось є білим і не-білим, сущим і не-сущим і так само відносно всіх стверджень і [10] заперечень, – або не всіх, а натомість деяких стосується, деяких – ні. І якщо це вірно не у всіх випадках, то ці випадки були б визнані, якщо ж це вірно у всіх випадках, то знову ж таки або у всіх випадках, коли вірне ствердження, вірне й заперечення, а у всіх, де вірне заперечення, вірне й ствердження, або в тих випадках, де вірне ствердження, вірне й заперечення, натомість не у всіх випадках, де вірне заперечення, [15] вірне й ствердження. І в останньому випадку незаперечно мало б існувати не-суще, а якщо не-буття є незаперечним і зрозумілим, то протилежне ствердження було б ще більш зрозумілим. Якщо ж однаково можна стверджувати все, що можна заперечувати, то необхідно або говорити, відрізняючи істинне від хибного – наприклад, що [20] щось є білим, а щось не є білим, – або ні.

А якщо невірно говорити, відрізняючи істинне від хибного, то він такого і не каже, і немає нічого (але як те, чого немає, могло б говорити й ходити). А тоді все було б єдиним, як уже було сказано раніше [56] 1006b 17, 1007а 6.

Текст предоставлен ООО «ЛитРес».

Прочитайте эту книгу целиком, купив полную легальную версию на ЛитРес.

Безопасно оплатить книгу можно банковской картой Visa, MasterCard, Maestro, со счета мобильного телефона, с платежного терминала, в салоне МТС или Связной, через PayPal, WebMoney, Яндекс.Деньги, QIWI Кошелек, бонусными картами или другим удобным Вам способом.

Aristotle, Metaphysics / trans. by Hugh Lawson-Tancred. Penguin Books, 1998. Р. lii.

Sachs J. Aristotle: Metaphysics // Internet Encyclopedia of Philosophy. – https://www.iep.utm.edu/aris-met/#H2

Напр.: Frede M., Patzig G. Aristoteles “Metaphysik Z”. 2 Bde. Munchen: Verlag C. H. Beck, 1988.

Див.: Sonderegger Е. Die Bildung des Ausdrucks to ti ēn einai durch Aristoteles // Archiv für Geschichte der Philosophie, 65 (1983); Sonderegger Е. Zur Sprachform des Ausdrucks to ti en einai // Rheinischen Museum für Philologie, 144, 2001.

Напр.: what-it-was-to-be-that-thing. Див.: Aristotle, Metaphysics / trans. by Hugh Lawson-Tancred. Penguin Books, 1998.

Див. детальніше: Європейський словник філософій: Лексикон неперекладностей. Том перший. К.: Дух і літера, 2009. С. 140 і далі.

Див.: Лосев А. Ф. История античной эстетики. Т. IV. М.: Искусство, 1975. С. 124–158.

Софіст, учень Горгія. Див. діалог Платона «Горгій» (448 С, 462 В).

Нікомахова етика, 1139b 14–1141b.

Див. Платон, Теетет, 155d.

Фізика, ІІ, 3, 7.

Імовірно, мається на увазі Платон. Див. Кратил, 402 B, Теетет, 152 E, 162 D, 180 C.

Див. Гомер, Іліада. П. XIV, 201, 246.

Там само. П. II, 755, XIV, 271, XV, 37.

Фалес, Анаксімен та Геракліт.

Елеати.

Імовірно, мається на увазі Емпедокл.

Див. Теогонія. V, 166–167.

Фізика, ІІ, 3, 7.

Див. Платон, Федон, 98 BC; Закони, 967 B-D.

Про небо, II, 13.

Фізика, І, 3.

Див. 942b 15–19.

Фізика, ІІ, 3, 7.

Про небо, ІІІ, 7.

Див. 990b 2–991a 8, а також кн. XIII, 1078b 34–1079b 3.

Федон, 100 С-E.

Див. також кн. XIII, 1079b 12–1080а 8.

Див. також кн. XIII, 1085а 9–19.

991а 20–22.

Див. Платон, Держава, VII. 531 D, 533 D-E.

Ідеться про космологію Емпедокла.

Мається на увазі Платон.

Гіппас та Геракліт.

Фалес.

Анаксімен та Діоген Аполлонійський.

Див. кн. І 982а 8–19.

Див. кн. І 982а 30–b 2.

Див. кн. І, розділи 6 та 9.

Маються на увазі піфагорійці та Платон.

Мається на увазі Платон.

Мається на увазі Протагор.

Гіппас та Геракліт.

Анаксімен та Діоген Аполлонійський.

а 24–27.

а 31–b 1.

Див. кн. ІІІ, 995b 18–27, 997a 25–34.

Піфагорійці.

Парменід.

Платоніки.

Емпедокл.

Імовірно, мається на увазі Антисфен.