Моральні листи до Луцілія
© Seneca
© А.Содомора (переклад, примітки, покажчик власних назв), 1996
Джерело: Сенека. Моральні листи до Луцілія. К.: Основи, 1999 (2-е вид.). 608 с.
OCR & Spellcheck: Aerius (ae-lib.org.ua), 2004
[У електронному варіанті відсутні номери параграфів, бо у паперовому виданні вони позначаються незручно для OCR.]
Лист І
Лист II
Лист III
Лист IV
Лист V
Лист VI
Лист VII
Лист VIII
Лист IX
Лист X
Лист XI
Лист XII
Лист XIII
Лист XIV
Лист XV
Лист XVI
Лист XVII
Лист XVIII
Лист XIX
Лист XX
Лист XXI
Лист XXII
Лист XXIII
Лист XXIV
Лист XXV
Лист XXVI
Лист XXVII
Лист XXVIII
Лист XXIX
Лист XXX
Лист XXXI
Лист XXXII
Лист ХХХIII
Лист XXXIV
Лист XXXV
Лист XXXVI
Лист XXXVII
Лист XXXVIII
Лист XXXIX
Лист XL
Лист XLI
Лист XLII
Лист ХLIII
Лист XLIV
Лист XLV
Лист XLVI
Лист XLVII
Лист XLVIII
Лист XLIX
Лист L
Лист LI
Лист LII
Лист LIII
Лист LIV
Лист LV
Лист LVI
Лист LVII
Лист LVIII
Лист LIX
Лист LX
Лист LXI
Лист LXII
Лист LXIII
Лист LXIV
Лист LXV
Лист LXVI
Лист LXVII
Лист LXVIII
Лист LXIX
Лист LXX
Лист LXXI
Лист LXXII
Лист LXXIII
Лист LXXIV
Лист LXXV
Лист LXXVI
Лист LXXVII
Лист LXXVIII
Лист LXXIX
Лист LXXX
Лист LXXXI
Лист LXXXII
Лист LXXXIII
Лист LXXXIV
Лист LXXXV
Лист LXXXVI
Лист LXXXVII
Лист LXXXVIII
Лист LXXXIX
Лист ХС
Лист ХСІ
Лист ХСІІ
Лист ХСIII
Лист XCIV
Лист XCV
Лист XCVI
Лист XCVII
Лист XCVIII
Лист ХСІХ
Лист С
Лист СІ
Лист СII
Лист СIII
Лист CIV
Лист CV
Лист CVI
Лист CVII
Лист CVIII
Лист СІХ
Лист СХ
Лист СХІ
Лист СХІІ
Лист СХIII
Лист CXIV
Лист CXV
Лист CXVI
Лист CXVII
Лист CXVIII
Лист СХІХ
Лист СХХ
Лист СХХІ
Лист СХХII
Лист СХХIII
Лист CXXIV
Примітки
Покажчик імен
Сенека вітає свого Луцілія!
Так і роби, мій Луцілію: відвойовуй себе для себе самого, а час, який досі або забирали в тебе, або викрадали, або сам він утікав, збирай(1) і бережи. Переконай себе в тому, що справа стоїть саме так, як пишу: то виривають у нас той час, то беруть його потай, то сам він пливе з-під рук. (Але найганебнішою є втрата, якої зазнаємо через власну недбалість. Приглянься - і побачиш: величезна частина життя пропадає у тих, хто робить щось не так, як треба, чимала - у тих, хто взагалі нічого не робить, а вже все життя - у тих, хто робить не те, що треба. Вкажи мені людину, котра бодай трохи цінувала б час, дорожила днем, котра б розуміла, що вмирає, власне, щоденно?.. Помиляємось якраз у тому, що смерть бачиться нам десь попереду: вона ж у значній своїй частці - вже позаду. Скільки віку прожито - стільки ж одразу бере його смерть. Отож роби, мій Луцілію, як пишеш: охоплюй усі години. Запанувавши над сьогоднішнім днем, не так залежатимеш од завтрашнього. Життя, поки його відкладаємо, минає. Все, Луцілію, чуже нам, один тільки час •- наша власність. Липі одну цю річ, таку невтримну, пливку, дала нам у володіння природа. Але саме цього володіння позбавляє нас будь-хто, кому лиш заманеться. Така вже нерозумність усіх смертних: отримавши нікчемну дрібницю, яку легко відшкодувати, вони почувають себе у боргу; хто ж забрав час - а його і вдячна людина не годна повернути! - той боржником себе не вважає!..
Спитаєш, либонь, що роблю я, даючи тобі ці настанови. Зізнаюся щиро: як ощадлива у своїх достатках людина, веду рахунок своїм витратам. Не можу похвалитися, що нічого не втрачаю. Але те, що втрачено, в який спосіб і для чого,- скажу. Здам собі звіт у своїй бідності. А втім, моя доля така ж, як і багатьох інших, хто не зі своєї вини опинився у злиднях: ніхто їм не дорікає, але ніхто й не допоможе. У чому ж тут річ?.. Я, бачиш, не вважаю вбогим того, хто вдовольняється й тими крихтами, які ще залишилися. Проте волію, щоб ти беріг своє майно і взявся за ту справу завчасно. Бо - як помітили наші предки - пізно заощаджувати, коли проглядає дно(2). Зрештою, того, що на дні, не лише дуже мало, воно - дуже погане.
Бувай здоров!
Сенека вітає свого Луцілія!
З листів, що їх пишеш мені, як і з того, що чую, виношу добру надію щодо тебе: не роз'їжджаєш то сюди, то туди, переміною місць не скаламучуєш свого спокою. Така метушня - ознака хворої душі. Перший доказ доброго ладу в ній - це, гадаю, вміти зупинитись і побути з самим собою.
Читать дальше