Гарри Гаррисон - Смертельний світ

Бруко просунув голову крізь двері і роздивився Джейсона з ніг до голови.

— Я думав тобі глина, — сказав він. — Ти проспав майже добу. Не ворушись, я принесу чогось, щоб поставити тебе на ноги.

Підйом був у формі иншої голки і склянки огидної рідини. Це втамувало спрагу, однак змусило відчути нестерпний вовчий голод.

— Голодний? — запитав Бруко. — Закладаюсь що так. Я прискорив твій обмін речовин щоб ти швидше нарощував м'язи. Єдиний спосіб якось впоратись з гравітацією. Хоч на якийсь час це помітно додає апетиту.

Бруко приєднався до трапези, тож в Джейсона була нагода спитати кілька речей.

— Коли у мене буде нагода оглянути вашу чарівну планету? Досі подорож за цікавістю схожа на тюремний термін.

— Розслабся і насолоджуйся їдою. Ймовірно минуть місяці перш ніж ти зможеш вийти на вулицю. Якщо ти взагалі вийдеш.

Джейсон відчув як відвисла його щелепа і різко закусив її.

— А ти не міг би пояснити чому?

— Звісно. Тобі обов’язково пройти курс навчання, який проходять наші діти. Для них це займає шість років. Зазвичай це їх перші шість років життя. Тож ти, можеш гадати, що ти, як дорослий, зможеш вивчитись швидше. Знову ж таки вони мають перевагу спадковості. Все, що я можу сказати ти зможеш вийти за межі цієї убезпеченої будівлі коли будеш готовий.

Бруко доїв поки говорив, тоді всівся розглядаючи Джейсонові голі руки зі зростаючою відразою.

— Найперше що ми тобі знайдемо - це зброю, — сказав він. — Мене нудить коли бачу когось неозброєного.

Звичайно Бруко носив свій пістолет постійно, навіть у безпечній будівлі.

— Кожен пістолет підганяється під його власника і непридатний нікому иншому, — сказав Бруко. — Покажу тобі чому. — Він завів Джейсона до арсеналу забитого смертоносною зброєю. — Поклади сюди руку поки я скоригую.

* * * * *

Це була коробкова машина з пістолетним руків’ям збоку. Джейсон схопив руків’я і поклав лікоть у металеву петлю. Бруко зафіксував замірники, що торкалися руки Джейсона, а тоді скопіював результати замірів. Читаючи цифри зі свого списку, він понабирав різних компонентів зі скринь і швидко змайстрував кобуру і пістолет. З кобурою прикріпленою до передпліччя і пістолетом в руці Джейсон вперше помітив, що вони були з’єднані гнучким кабелем. Пістолет чудово пасував до руки.

— Це таємниця автоматичної кобури, — сказав Бруко, вказуючи на гнучкий кабель. — Він абсолютно вільний поки використовуєш зброю, але коли хочеш сховати її в кобуру... — Бруко відкоригував щось і кабель став жорсткою прутиною, що вибила пістолет з рук Джейсона і тримала його в повітрі.

— Тоді прибираємо. — Прутина-кабель бжинькнула закидаючи пістолет назад у кобуру. — Діставальний рух, звісно, протилежний цьому.

— Чудовий пристрій, — сказав Джейсон, — однак як мені діставати зброю? Тре’ свиснути чи що там, щоб пістолет вискочив?

— Ні, тут не звуковий контроль, — відповів Бруко з розсудливим виразом. — Тут більш точний принцип. Ось, візьми лівою рукою схопи уявне руків’я. Напруж свій вказівний палець. Бачиш як працюють сухожилля на зап'ястку? Чутливі приводи торкаються сухожиль у правому зап'ясті. Вони ігнорують всі шаблони, крім одного, того що каже рука готова взяти пістолет . За якийсь час механізм повністю несвідомий. Коли потрібен пістолет - він в руці, не потрібен - він в кобурі.

Джейсон зробив хапальний рух правою рукою, зігнув вказівний палець. Раптово його руку охопив нищівний біль і пролунав сильний гуркіт. Пістолет був у його руці... половина пальців заніміла... а з дула здіймалась цівка диму.

— Звичайно, пістолет заряджений холостими поки не навчишся контролю. Зброя завжди заряджена. Запобіжника нема. Зверни увагу на відсутність спускової скоби. Це дозволяє, трохи більше зігнувши вказівний палець при витяганні зброї, зробити постріл щойно пістолет торкається рук.

То без сумніву була найбільш вбивча зброя з якою Джейсон коли-небудь вправлявся, щоправда й найважча в керуванні. Працюючи всупереч пекельного м'язового болю спричиненого високим тяжінням, він боровся за контроль над диявольським пристроєм. Він мав здатність доводити до сказу, швидко зникаючи в кобурі щойно він замірявся тиснути гашетку. Навіть гіршою була схильність вистрибувати перш ніж він був готовий. Пістолет вистрибував там де мала б бути його рука. Якщо пальці були не правильно зігнуті, їх розкидало вусібіч. Джейсон припиняв практику лиш коли вся його рука була суцільним бузково-синім синцем.