Люко Дашвар - Биті є. Гоцик (Повністю)

Здесь есть возможность читать онлайн «Люко Дашвар - Биті є. Гоцик (Повністю)» — ознакомительный отрывок электронной книги совершенно бесплатно, а после прочтения отрывка купить полную версию. В некоторых случаях можно слушать аудио, скачать через торрент в формате fb2 и присутствует краткое содержание. Жанр: Старинная литература, на украинском языке. Описание произведения, (предисловие) а так же отзывы посетителей доступны на портале библиотеки ЛибКат.

Биті є. Гоцик (Повністю): краткое содержание, описание и аннотация

Предлагаем к чтению аннотацию, описание, краткое содержание или предисловие (зависит от того, что написал сам автор книги «Биті є. Гоцик (Повністю)»). Если вы не нашли необходимую информацию о книге — напишите в комментариях, мы постараемся отыскать её.

Биті є. Гоцик (Повністю) — читать онлайн ознакомительный отрывок

Ниже представлен текст книги, разбитый по страницам. Система сохранения места последней прочитанной страницы, позволяет с удобством читать онлайн бесплатно книгу «Биті є. Гоцик (Повністю)», без необходимости каждый раз заново искать на чём Вы остановились. Поставьте закладку, и сможете в любой момент перейти на страницу, на которой закончили чтение.

Тёмная тема
Сбросить

Интервал:

Закладка:

Сделать

— Подалі від берега, біля дороги, — відповідали в один голос.

Ілія уже дав сигнал: починайте! Глянув на Ізідору, сполошився.

— Щось не так?

— Моя каплиця стоятиме там, де я хочу.

— Добре! — знітився. Побіг до робітників. — Зачекайте! — Галопом назад до Ізідори. — То… вибирай місце, Ізідоро.

— Давно вибрала. У перший же день, — упевнено пішла до самотньої тополі. Вказала на неї. — Тут!

Ілія розгубився.

— Дерево шкода. Живе…

— То хай живе у каплиці, — відрізала Ізідора.

Дядьки з сусіднього селища перезирнулися: ого, та тут, певно, такі гівнюки поселилися, що їм і з Господа позбиткуватися — не проблема. Ще б зоопарк розмістили там, де люди молитися мають. Мовчали, їли Ілію очима: що скажеш, кабайєро?!

Ілія почервонів од прикрощів: знав би, що таке діло, переховав би скарби в інше місце. А тепер тополю чіпати — ніяк. Та раптом каплиця над закопаними скарбами здалася більш надійним сховищем, ніж купа каміння під деревиною.

— Екологічний проект, — промимрив. — Бережемо довкілля.

До ночі не відходив від копачів, що рили навколо тополі метрової глибини рів під фундамент каплиці. Товкся собі без діла, скарби охороняв. Командувала Ізідора. Задала тон з самого початку. Тільки визначилися із місцем, пояснила все щодо форми і розмірів.

— Фундамент має бути у формі шестикутника, — наказала. — Тополя у центрі. Відстань від центру до кожного з шести кутів — п’ять метрів.

Майстри взялися відстань вимірювати: а не виходіть! Тополя — за п’ять метрів від крутого берега. Або в іншому місці каплицю ставити, або меншу робити.

— Меншу! — вирішила Ізідора.

Нарештв радіус споруди скоротився до трьох метрів.

— Шість метрів у діаметрі. Хіба мало, Ізідоро? — питав Ілія.

Не відповідала. Захопилася. Сиділа на сходинках вежі, малювала каплицю. На цупкому папері виростали важкі стіни. Чотири арочні вікна з двох боків від дверей, на протилежній від входу стіні — глибока ніша.

— Для Діви Марії.

— Так гарно…

— Правда? — очі заблищали. Обійняла Ілію. — Я люблю тебе Іліє!

Ох, Ізідоро… Будувала свою віру, наче наказувала Ілії: і ти вір. Сподівайся…

За тиждень цегляні стіни закрили грубий тополиний стовбур. Піднялися на три метри. Майстри наполягали: хай з місяць стіни вистояться, висохнуть. Та Ізідора і слухати не хотіла.

— Ні, ні! Перекриття! Дах!

Чоловіки хитали головами: дурне діло, нізащо не станемо таке робити! Та Ілія дістав гроші і питання відпали.

За два тижні невеличка, здалеку кругленька, невисока каплиця з дивакуватим скляним дахом, крізь обрізаний конус якого стирчала тополина крона, наче хвіст відьмацької мітли, стояла на краю крутого берега. Залишилося небагато — викласти підлогу з піщанику та дочекатися гіпсової Діви Марії, що Ізідора замовила її ще на початку будівництва.

Зморені за день — з ранку до вечора на тій капличці трудилися без упину, допомагали чим могли — Ілія й Ізідора лежали на коров’ячій шкурі біля каміна. Ілія дивився на точений профіль, смагляву шкіру, чорні очі. «Чи це все, Ізідоро? — думав. — Побудуємо каплицю, ти захочеш ще чогось… Тільки не мене. Я… змирився. Прийняв. Однаково. Тільки ти… І я. Одного прошу — щоб Гоцик не повернувся. Добудуємо… Я помолюся, щоб він ніколи…»

— Добудуємо каплицю… — прошепотіла раптом Ізідора. — Я помолюся, щоб…

Замовкла на півслові, задумалася. Ілія завмер. Заплющив очі: не вбивай!

— Ізідоро… — мовив раптом. — У мене ніколи не було жінки. Тому що у мене ніколи не було… тебе.

Свіжа, як гаряча булка, каплиця нудьгувала без людських молитов укупі з гіпсовою Дівою Марією, що стояла у глибокій ніші, бачила перед собою тільки грубий тополиний стовбур у центрі споруди. Майстри закінчили дивне замовлення, отримали гроші, перехрестилися на тополині гілки над стріхою, похитали головами і пішли. Ізідора полетіла до каплиці, розчахнула двері, наштовхнулася поглядом на тополиний стовбур в центрі, завмерла, відступила на крок і пішла до вежі. Вишкрябалася на верхній майданчик — до ночі простояла. Отакі справи!

Ілію не мордувала похіть. Ілія приречено жадав єдиного: хай Ізідора просто буде поруч. Хай казиться, бешкетує, увесь день не встає з ліжка чи, навпаки, ніяк не вкладеться. Хай кричить на нього, ляскає по щоках, цілує, припадає до грудей, обіймає і тихо, як дитина, жаліється… Тільки хай завжди Іліїне вухо вловлює її дихання.

Не пхався крутитися поруч. Дивився на високу вежу, де який день поспіль тоненькою гілкою скніла дівчина, займав башку справою — то вирішив ретельно обдивитися будівлю, аби зрозуміти, який їй ремонт може знадобитися, то придумав за домом тенісний корт розбити. Чи вертолітний майданчик. А одного дня обірвав прозорі нитки вигадливого павутиння над сходами, що вели на третій поверх, — час і туди зазирнути.

Читать дальше
Тёмная тема
Сбросить

Интервал:

Закладка:

Сделать

Похожие книги на «Биті є. Гоцик (Повністю)»

Представляем Вашему вниманию похожие книги на «Биті є. Гоцик (Повністю)» списком для выбора. Мы отобрали схожую по названию и смыслу литературу в надежде предоставить читателям больше вариантов отыскать новые, интересные, ещё непрочитанные произведения.


Люко Дашвар - Покров
Люко Дашвар
Люко Дашвар - Молоко с кровью
Люко Дашвар
Люко Дашвар - На запах м’яса
Люко Дашвар
Люко Дашвар - Мати все
Люко Дашвар
Люко Дашвар - Биті є. Гоцик
Люко Дашвар
Люко Дашвар - Биті є. Макс
Люко Дашвар
Люко Дашвар - Биті є. Макар
Люко Дашвар
libcat.ru: книга без обложки
Люко Дашвар
Люко Дашвар - РАЙ.центр
Люко Дашвар
Люко Дашвар - Село не люди
Люко Дашвар
Отзывы о книге «Биті є. Гоцик (Повністю)»

Обсуждение, отзывы о книге «Биті є. Гоцик (Повністю)» и просто собственные мнения читателей. Оставьте ваши комментарии, напишите, что Вы думаете о произведении, его смысле или главных героях. Укажите что конкретно понравилось, а что нет, и почему Вы так считаете.

x