Неизвестно: Дернович «Литва» и «Русь» XIII-XVI вв. как концепты белорусской историографии

[5] Любавский М. К. Очерк истории Литовско-Русского государства до Люблинской унии включительно. СПб, 2004. С. 34.

[6] Дворниченко А. Ю. Историография Великого княжества Литовского и«Очерк истории Литовско-Русского государства»М. К. Любавского // Любавский М. К. Очерк истории Литовско-Русского государства… С. 23.

[7] Насевіч В., Спірыдонаў М.«Русь»у складзе Вялікага княства Літоўскага ў XVI ст. // З глыбі вякоў. Гісторыка-культуралагічны зборнік. Т. 1. Мн., 1996. С. 5.

[8] Довнар-Запольский М. В. Государственное хозяйство Великого княжества Литовского при Ягеллонах. Киев, 1901. С. 50-52.

[9] Пресняков А. Е. Лекции по русской истории. Т. II. Западная Русь и Литовско-Русское государство. М., 1939. С. 45.

[10] Kutrzeba S. Historia Polski w zarysie. Wyd. 2. T. 2: Litwa. Lwуw; Warszawa, 1921. S. 5-7.

[11] Halecki O. Litwa, Ruњ i Zmudџ jako czкњci skіadowe Wielkiego Ksiкstwa Litewskiego. Krakуw, 1916. S. 7-25.

[12]Насевіч В., Спірыдонаў М.«Русь»у складзе Вялікага княства Літоўскага... С. 6, Карта 1.

[13] Насевіч В., Спірыдонаў М.«Русь»у складзе Вялікага княства Літоўскага... С. 7.

[14] См.: Белы А. Як размежаваць Літву ад Русі // Arche. 2007, № 10. С. 129-130.

[15]Јowmiaсski H. Studia nad dziejami Wielkiego Ksiкstwa Litewskiego. Poznaс, 1983. S. 51-58; Ochmaсski J. Litewska granica etniczna na wschodzie od epoki pliemiennej do XVI w. Poznaс, 1981.

[16] Safarewicz J. Rozmieszczenie nazw na -iszki na pograniczu sіowiaсsko-litewskim // Safarewicz J. Studia jкzykoznawcze. Warszawa, 1967. S. 257-259.

[17]Ліндэр, Райнэр. Гісторыкі і ўлада: нацыятворчы працэс і гістарычная палітыка ў Беларусі ХІХ-ХХ стст. Мн.; СПб, 2003. С. 445. (оригинальная версия: Lindner, Reiner. Historiker und Herrschaft: Nationalbildung und Geschichtspolitik in WeiЯruЯland im 19. und 20. Jahrhundert / Ordnungssysteme. Studien zur Ideengeschichte der Neuzeit. Band 5. Mьnchen, 1999).

[18]Нонканфармізм у Беларусі: 1953-1985. Даведнік. Т. 1 / Аўтар-укладальнік Алег Дзярновіч. Мн., 2004. С. 81.

[19] Ермаловіч, Мікола. Па слядах аднаго мiфа. Мн., 1989 (1-е изд.), 1991 (2-е изд.)

[20] Ермаловіч М. Па слядах аднаго мiфа. Мн., 1991. С. 34, 83-84; Ермаловіч М. Старажытная Беларусь: Полацкі і новагародскі перыяды. Мн., 1990. С. 310.

[21] Ермаловіч М. Па слядах аднаго мiфа. С. 43.

[22] Ермаловіч М. Па слядах аднаго мiфа. С. 57.

[23] Работы Ермаловича по периоду ВКЛ были собраны в одном томе: Ермаловіч М. Беларуская дзяржава Вялікае Княства Літоўскае. Мн., 2000.

[24] Основная библиография по дискуссии вокруг концепции М. Ермаловича: Наше исследование: Великое княжество Литовское // Родина (Москва). 1993, № 3. С. 81-94; Петрыкаў П. Ц. Гістарыяграфія Вялікага княства Літоўскага // Весці АН Беларусі. Серыя грамадскіх навук. 1993, № 3. С. 51-64; Gudaviиius E. "Vieno mito pėdsakais". Slon to slon, a byl li on? // Atgimimas. 1994, liepos 27 d. Nr. 29. P. 7, 10; liepos 27 d. Nr. 30. P. 10-11; rugpjūиio 3 d. Nr. 31. P. 10-11; Gudaviиius E. Following the Tracks of a Myth // Lithuanian Historical Studies. Nо 1. Vilnius, 1996. P. 38-58; Традыцыя паміж розумам і інстынктам [Гутарка з Андрэем Кіштымавым] // Залозка Ю. Версіі. Шлях да Храма "idea sui": дзённік, дыялогі, эсэ. Мн., 1995. С. 337-342; Яковенко Н. У пошуках витоків: проблеми білоруської історіографії Великого князівства Литовського з перспективи 1991-1992 рр. // Iсторія, історіософія, джерелознавство. Iсторичний збірнік. Київ, 1996. С. 112-137; Шевченко Н. В. Білорусько-Литовська держава: нові концептуальні засади сучасної білоруської історіографії // Український історичний журнал. 1997, № 2. С. 55-67; Гісторыя Беларусі: У 2 ч. Ч. 1: Ад старажытных часоў - па люты 1917 / Пад рэд. Я. К. Новіка, Г. С. Марцуля. Мн., 1998. С. 92-101; Краўцэвіч А. К. Стварэнне Вялікага Княства Літоўскага. Мн., 1999. С. 61-63; Семянчук Г. In memoriam. Мікола Ермаловіч (1921-2000) // Biaіoruskie Zeszyty Historyczne (Biaіystok). 2000, Nr. 13 (http://kamunikat.net.iig.pl/www/czasopisy/bzh/13/13biogr_siemianczuk.htm);Гурэвіч Ф. Д. Летапісны Новгородок (Старажытнарускі Наваградак). СПб.; Наваградак, 2003. C. 52-55; Лінднэр, Райнэр. Гісторыкі і ўлада: нацыятворчы працэс і гістарычная палітыка ў Беларусі XIX-ХХ ст. С. 450-459.

[25] Арлоў, Уладзімір. Таямніцы полацкай гісторыі. Мн., 1994. С. 136-137; Краіна Беларусь: Ілюстраваная гісторыя / Тэкст Ул. Арлова; мастак Зьм. Герасімовіч. London, 2003. C. 78.

[26] Чаропка, Вітаўт. Імя ў летапісе. Мн., 1994. С. 96-100.

[27] Урбан, Паўла. У сьвятле гістарычных фактаў (У сувязі з брашурай Л. С. Абэцэдарскага). Мюнхэн; Нью Ёрк, 1972. С. 38.

[28] Урбан П. Да пытаньня этнічнай прыналежнасьці старажытных ліцьвіноў. Мн., 1994. С. 43.

[29] Урбан П. Старажытныя ліцьвіны: Мова, паходжаньне, этнічная прыналежнасьць. Мн., 2001.

[30] Рогалев А. Ф. Белая Русь и белорусы (В поисках истоков). Гомель, 1994. С. 98.

[31] Гумилев Л. Н. География этноса в исторический период. Л., 1990. С. 9-33.