Наполеон Хилл - Біблія саморозвитку. Ілюстроване видання. Наполеон Гілл. Думай і багатій. Лао Цзи. Дао-де-цзин. Джеймс Аллен. Як людина мислить

3.Доведи лицемірство до крайньої межі, не показуй свою справжню сутність, а якщо справжня сутність зникне, то навіть шпигуни не зможуть розкрити твої плани, а прозорливі полководці ворога прийдуть в розгубленість. Якщо діяти таким чином, то навіть велика маса людей ні про що не здогадається. У перемозі всі бачать тільки зовнішню форму, але ніхто не бачить її внутрішнього змісту, не знає всіх засобів її досягнення. Тому сказано: засоби досягнення перемоги ніколи не повторюються, а їх форм нескінченна кількість.

4.Військо, за характером своїм, схоже на воду, а характер води такий: вона не тече вгору, але прямує вниз. Характер війська: уникати місць з посиленим захистом і атакувати незахищені. Перебіг води залежить від рельєфу місцевості, перемога війська залежить від розташування противника. Тому сказано: на війні немає постійних умов і обставин, так само як у води немає постійної форми; бажаючий перемогти повинен вміти пристосовуватися до нових обставин і змін в положенні противника — це і є «чудо». Тому і говорять, що з п'яти елементів немає одного з постійною перевагою, з чотирьох сезонів жоден не триває довше за інших, в році дні бувають короткі, бувають довгі, а місяць буває повним, а буває тонким.

Сун-цзи сказав:

1.Закон війни такий: головнокомандувач отримує наказ від государя, збирає військо, дві армії протистоять одна одній, і тоді починається найважче на війні — боротьба за перемогу. Коли змагаєшся за перемогу, найважче зуміти зробити кривий обхідний шлях прямим, недоліки перетворити в переваги. Тому вибери такий обхідний шлях, щоб виступивши пізніше ворога, прийти раніше — в цьому і полягає вміння робити обхідний шлях прямим.

2.Боротьба — це вигода, боротьба — це ризик. Якщо, щоб отримати користь, спорядити всю армію — не встигнеш прийти вчасно; якщо, щоб отримати вигоду, залишиш більшу частину армії — втратиш обоз. Кажуть: коли, знявши лати, йдуть без нічого, не знають відпочинку, вдень поспішають, а вночі не зупиняються — це значить йдуть за вигодою на відстань тисячу лі. В цьому випадку командувачі частинами армії можуть потрапити в полон, сильні частини прийдуть першими, слабкі відстануть, і з десяти частин, вчасно прийде одна; коли йдуть за вигодою на відстань п'ятдесят лі, під удар потрапить командувач передовою частиною, а з усієї армії дійде лише половина; коли йдуть за вигодою на відстань тридцять лі, то з усього війська дійде тільки дві третини. Тому кажуть, що армія гине без обозу, без провіанту і без запасних ресурсів.

3.Кажуть: не знаючи планів князів — не зможеш укласти з ними союз, не знаючи рельєфу: гір, річок, боліт — не зможеш переміщати війська; не використовуючи провідників — не зможеш використовувати рельєф з вигодою. Тому перемоги на війні домагаються обманом; діють з міркувань вигоди; ситуацію змінюють шляхом з'єднання і розділення солдатів. Коли потрібна швидкість — будь, як вітер, коли зволікання — будь, як верхівки дерев на легкому вітерці, коли атакуєш — будь, як вогонь, а коли обороняєшся — будь як скеля; будь непроникним, немов затягнуте хмарами небо; а в дії будь наче удар грому. Забираючи на території ворога провізію і ресурси, розділи військо на частини; захопивши землю противника, вистав загони для охорони вигідних противнику місцин. Діючи, зваж на шкоду і користь. Хто знає заздалегідь, як використовувати прямі і обхідні шляхи — переможець — це закон війни!

4.У трактаті «Управління військом» сказано: в бою, команди голосом не можна почути, тому використовуй сигнальні барабани для наступів і відступів; в бою, команди жестами не помітні, тому використовуй сигнальні прапори. Сигнальні барабани і прапори — очі і вуха війська, коли військо згуртоване: хоробрий не піде в наступ один, а малодушний не зможе один відступити — це і є спосіб управління натовпом. Тому в нічному бою використовуй більше вогнів і барабанів, а в денному — більше прапорів — це необхідно, щоб вуха і очі солдатів бачили зміни бойових обставин.

5.Армія може занепасти духом, полководець може втратити рішучість. Тому кажуть: вранці солдати бадьорі і повні рішучості, вдень вони мляві і ліниві, а ввечері тужать за рідним краєм та домівкою. Майстерний у веденні війни уникає ворога, коли той сповнений рішучості; атакує ворога, коли той розслаблений і сумує за домівкою — це і є засоби, як використовувати душевний стан ворога.