Ось питання до вас: як змінилося б ваше життя, якби ви отримали додатково двадцять три години на тиждень для роздумів, роботи, планування, розмов з колегами чи просто прогулянок із чоловіком або дружиною?
Журналіст видання Fortune нещодавно написав, що, повернувшись до офісу після двотижневої відпустки, знайшов сімсот непрочитаних електронних листів. Він зрозумів, що знадобиться тиждень, аби їх усі розібрати, і, звичайно, за цей час він не зможе взятись за жоден проект із тих, які лежать у нього на столі.
Уперше за всю свою кар’єру він зробив глибокий вдих і натиснув «видалити всі», всі сімсот. Після цього взявся за проекти, що були насправді важливими для нього та його компанії.
Пояснення його було доволі простим: «Я усвідомив, що якщо хтось надсилає мені електронного листа, то це ще не означає, що він може володіти частинкою мого життя і я повинен зараз чи колись відповідати. До того ж коли лист дійсно важливий, то відправник надішле його ще раз, я певний цього». Так воно й сталося.
Для того щоб мати змогу зосередитись на тих речах, які дійсно можуть щось змінити в бізнесі та вашому особистому житті, ви повинні привчити себе сприймати технологію як слугу, а не господаря. Технології існують, щоб вам допомагати, а не гальмувати. Мета існування технологій – зробити ваше життя легшим і простішим, а не створювати складнощі, непорозуміння та стреси.
Одним із найкращих правил поводження з технологіями є «не вмикай». Боріться з бажанням увімкнути комунікаційні пристрої, щойно прокинетесь зранку. Не вмикайте радіо, телевізор. Не вмикайте телефон. Не вмикайте і комп’ютер, доки не сплануєте та не організуєте свій день.
Навмисне створіть зони тиші у своєму житті, де ніхто й ніщо не зможе прорватися до вас. Накопичуйте внутрішній спокій, час від часу зупиняйтесь і «слухайте тишу».
Інколи, аби зробити щось великої цінності, слід припинити робити щось малої цінності. Не забувайте питати себе: «Що тут важливо?» Що важливо зробити на роботі? Що важливо у вашому особистому житті? Якби ви могли виконувати один чи два види діяльності, що б це могло бути?
Постійний контакт не є життєво важливим
Пам’ятайте, що коли ви йдете у відпустку чи відрядження на день, тиждень або місяць і не можете скористатися своїми комунікаційними пристроями, нічого не станеться. Світ продовжує розвиватись незалежно від того, чи підтримуєте ви з ним контакт. Проблеми розв’язуються, відповіді знаходяться, робота виконується й життя продовжує текти рікою. На світі є зовсім мало речей, які не можуть зачекати.
Люди часто питають мене на семінарах: «А хіба не потрібно залишатись у курсі всіх подій, читаючи газети, слухаючи радіо та дивлячись телевізор?»
Я відповідаю: «Якщо це щось дійсно важливе, вам хтось про це розповість». Якщо важливе стається вдома, на роботі, в країні чи світі, нехай хтось інший годинами відстежує новини для вас, а потім за найпершої ж нагоди розповість вам усе.
Багато хто більше не передплачує газет, не дивиться новин по телевізору й відмовляється слухати радіо. Дивовижно – при цьому вони чудово знають усе про важливі новини. Хтось обов’язково тримає їх у курсі. Вам раджу зробити так само.
З’їжте жабу!
1. Прийміть рішення створити зони тиші під час вашої діяльності. Вимкніть усі комунікаційні пристрої на годину зранку та годину по обіді. Ви будете здивовані тим, що станеться. Насправді нічого не станеться.
2. Щотижня беріть один повний вихідний, протягом якого не вмикатимете комп’ютера, не перевірятимете повідомлень і не робитимете спроб тримати зв’язок зі світом технологій. Наприкінці дня без контактів, окрім живих, ваш розум буде спокійним і ясним. Даючи можливість своїм розумовим батареям перезарядитись без постійних перешкод спілкування, ви почуватиметесь більш розслабленим, обізнаним і жвавим.
18. Діліть завдання на частини
Початок звички – наче невидима нитка, проте, щоразу повторюючи свою дію, ми зміцнюємо її, щось додаємо, аж поки вона не стає великим канатом, який незмінно поєднує нас, думку і справу.
Орізон Светт Марден
Основною причиною виникнення прокрастинації стосовно великих і важливих завдань є те, що на початку роботи над ними вони здаються величезними й страшними.
Існує техніка, яка може допомогти вам поділити об’ємну роботу на частини, і називається вона «шматочок салямі». За цим методом ви ділите роботу на частинки і беретесь до виконання одного шматка за раз – усе одно що їсте палицю ковбаси салямі шматочок за шматочком або поїдаєте слона, відкушуючи невелику порцію за раз.
Читать дальше