Дэн Вальдшмидт - Вийди за межі. Забудь про успіх – стань видатним!

Але Джордж не помер. Його тіло витримало. І з кожним днем йому ставало краще.

Незважаючи на неймовірні труднощі, Джордж вижив. І повернувся додому, в Канзас.

Як ви це поясните? Як ви можете описати щось настільки первісне, що здавалося б неможливим?

Лихоманка, діарея, глибокі рани, пекуча морська вода і дві милі відкритого океану в порівнянні з жагою життя.

Те, що допомогло Джорджеві вижити, – це те саме, що допоможе вам домінувати: екстремальна поведінка.

Бачите, це насправді досить просто.

Уся розмова про успіх дійсно зводиться до серії рішень. Перше рішення полягає в тому, що ви оберете: екстремальну поведінку чи виправдання своєї посередності?

І хоча вибір здається важким, з прийняттям рішення настає ясність.

Коли ви вирішуєте йти нелегким шляхом, коли розумієте, що будете змушені тяжче працювати, більше думати, краще виконувати все, що робите з цього дня, екстремальна поведінка стає чудовим способом зосередитися на діях.

У вас є мета – екстремальна поведінка.

Можливо, вам буде нелегко сприйняти це поняття. Воно йде проти всього, що ви, ймовірно, дізналися, отримавши вчений ступінь бізнес-школи.

Зараз модно «думати» про шлях до успіху, який ви бачите для себе.

І в деяких випадках такий підхід можливий. Пристойний план, правильний розподіл часу, трохи усмішок фортуни і розумна кількість старань – усе це в поєднанні може дати шанс на великий успіх.

Але зазвичай ця формула закінчується невдачею, бо являє собою звичайну, посередню поведінку.

У суєті життя малий крок уперед – це насправді велетенський стрибок назад.

Малі кроки не мають нічого спільного з великим успіхом. Настав час забути всі нісенітниці, що стосуються створення чогось дивовижного.

Щоб здійснити зміни, які виведуть вас на якісно новий рівень, потрібні неабиякі зусилля.

Потрібна екстремальна поведінка. А вона, у свою чергу, виявляється кількома способами:

Екстремальні зусилля.

Екстремальні відмінності.

Екстремальна жага вчитися.

Екстремальна дисципліна.

Екстремальне лідерство.

Екстремальні плани.

Екстремальна доброта.

Екстремальне зацікавлення.

Екстремальні переконання.

Екстремальне терпіння.

Екстремальне позиціонування.

І цей список можна нескінченно продовжувати. Чого ж ви повинні дотримуватись?

Загалом кажучи – всіх способів.

Але починайте з екстремальних зусиль, відмінностей і жаги вчитися. Надання переваги цим способам завжди слушне.

Я чую вас зараз: «Дене, але екстремальна поведінка – це повна протилежність рівновазі».

Так і є. І я радий, що ви це засвоїли.

Рівновага не працює. Це казковий магічний пил єдинорога, який продають «інструктори з персонального зростання», щоб змусити повірити в те, що вам треба знайти свій шлях у цьому світі.

Ніщо не може бути далі від істини. Це не є реальним.

Найкраща річ у гойдалках – це те, що вони гойдаються вгору і вниз, а не те, що вони стоять на одному місці.

Гармонія між різними аспектами вашого життя. Не рівновага. Рівновага дозволяє уникнути крайнощів. А в крайнощах і криються реальні прориви.

Томаса Едісона не вважали «врівноваженим», коли він провів 18 місяців, аналізуючи понад 10 000 комбінацій волосків розжарювання, щоб створити лампочку. Його сконцентрованість привела до монументального успіху.

Його врівноваженість не допомогла б придумати лампочку. Що вже казати про інші неймовірні прориви винахідників.

Гармонія дозволяє крайнощам додати перспектив і ясності в щоденну життєву рутину.

Рівновага обмежує вашу здатність бути надзвичайним. Навіть не намагайтеся шукати рівноваги.

Дивіться на крайнощі. Будьте екстремальними. Будьте екстремальними в усьому, що робите.

Урешті екстремальна поведінка стане не тим, що ви робите, а тим, ким ви є.

Переможцем. А не втомленим, змученим скиглієм, що бажає все покинути.

Переможцем, який приймає лише те, що перебуває поза межами його можливостей.

Заплатіть цю ціну, і отримаєте щось, що є безцінним.

Джордж так і зробив.