Карлос Кастанеда - Мистецтво сновидінь

Я спитав його, що таке однорідність і цілісність, і він пояснив, що енергетичній формі людини властива однорідність у тому сенсі, що кожна людська істота на землі має форму кулі чи яйця. А те, що людська енергія тримається купи, як куля чи яйце, доводить, що їй властива цілісність. Він сказав, що зразком нових однорідності й цілісності була енергетична форма прадавніх магів: коли вона зробилась лінійною, усі вони однорідно перетворились на лінії та цілісно ними лишались. Однорідність і цілісність на рівні лінії дозволяли тим прадавнім магам сприймати новий однорідний світ.

— Як здобуваються однорідність і цілісність? — спитав я.

— Ключем до них є положення точки збирання чи радше фіксація точки збирання, — сказав він.

Того разу він не хотів вдаватися в деталі, тож я спитав його, чи ті прадавні маги могли повернутися до яйцеподібної форми. Він відповів, що на певному етапі могли, але вони цього не зробили. А потім лінійна цілісність закріпилася, позбавивши їх можливості повернутися. Те, що насправді кристалізувало лінійну цілісність і внеможливило зворотний шлях, він вважав питанням вибору й жадоби. Обсяг того, що здатні були сприймати й робити маги у формі енергетичних ліній, астрономічно перебільшував те, що може робити й сприймати пересічна людина або пересічний маг.

Він пояснив, що людська сфера, коли хтось має форму енергетичної кулі, — це будь-яка енергія, що проходить крізь простір у межах цієї кулі. Зазвичай ми сприймаємо не всю людську сферу цілком, а, мабуть, одну тисячну від неї. На його думку, якщо взяти це до уваги, то стає очевидним величезний обсяг того, що робили прадавні маги — вони видовжили себе в лінію, у тисячу разів довшу за зріст людини у формі енергетичної кулі, і сприймали всі енергетичні волокна, що проходили крізь цю лінію.

На його наполягання я докладав титанічних зусиль, щоб осягнути нову модель енергетичної конфігурації, яку він мені окреслив. Нарешті після тривалої муштри я зумів осягнути ідею енергетичних волокон усередині й зовні світної кулі. Та коли я думав про величезну кількість світних куль, модель у моїй голові розсипалася. У безлічі світних куль, доводив я, енергетичні волокна, розташовані зовні однієї з них, хоч-не-хоч будуть усередині прилеглої. Тож у безлічі не може бути ніяких енергетичних волокон за межами світної кулі.

— Зрозуміти це все — вправа явно не для твого розуму, — відповів він, уважно вислухавши мої доводи. — Я не маю способу пояснити, що саме розуміють маги під волокнами всередині й зовні людської форми. Коли видці бачать енергетичну форму людини, вони бачать одну-єдину енергетичну кулю. Ідея безмежної кількості світних куль походить з твого знання про людські юрби. У всесвіті енергії є лише окремі індивіди, самі, оточені безмежністю. Ти мусиш побачити це на власні очі!

Тоді я засперечався з доном Хуаном, що безглуздо казати мені «побачити це на власні очі», коли він знає, що я не можу. І він запропонував позичити в нього енергію й скористатися нею для бачення.

— Як я можу це зробити? Позичити вашу енергію.

— Дуже просто. Я можу змусити твою точку збирання зміститися в іншу позицію, більш придатну для безпосереднього сприйняття енергії.

Вперше на моїй пам’яті він навмисне заговорив про те, що робив увесь цей час, змушуючи мене увійти в якийсь незбагненний стан усвідомлення, який кидав виклик моєму уявленню про світ і про самого себе, стан, який він називав другою увагою. Тож, аби змусити мою точку збирання зміститися в позиціїо, більш придатну для безпосереднього сприйняття енергії, дон Хуан ляснув мене по спині між лопатками з такою силою, що мені забракло повітря. Я подумав, що, мабуть, зомлів, чи що удар змусив мене заснути. Раптом я вже дивився — чи то мені снилося, ніби дивлюся — на дещо буквально за межами слів. Яскраві нитки світла стриміли звідусіль і в усіх напрямках, нитки світла, не схожі ні на що, що коли-небудь спадало мені на думку.

Коли я відновив подих чи то прокинувся, дон Хуан вичікувально дивився на мене.

— Що ти бачив?

І коли я чесно відповів:

— Від вашого удару я побачив зірки, — він зігнувся навпіл від сміху.

Він зауважив, що я ще не готовий зрозуміти будь-яке незвичне сприйняття, яке міг отримати.

— Я змусив твою точку збирання зміститися, — продовжував він, — і на мить ти побачив у сновидінні волокна всесвіту. Але тобі поки що бракує дисципліни або енергії, щоб по-новому впорядкувати свої однорідність і цілісність. Прадавні маги були довершеними майстрами такого впорядкування. Так вони бачили все, що може бачити людина.