Карлос Кастанеда - Мистецтво сновидінь

— Май на увазі: не кожен розвідник, якого ти знайдеш, належить до сфери неорганічних істот, — зауважив дон Хуан. — Поки що всі знайдені тобою розвідники, окрім блакитного, походили звідти, але лише тому, що неорганічні істоти догоджали тобі. Вони керували виставою. Тепер ти сам-один. Деякі розвідники, які тобі трапляться, будуть не зі світу неорганічних істот, а з інших, ще більш далеких рівнів усвідомлення.

— Чи усвідомлюють розвідники самі себе? — спитав я.

— Найпевніше, так, — відповів він.

— Тоді чому не йдуть на контакт із нами, коли ми не спимо?

— Ідуть. Але нам дуже не пощастило зі свідомістю, яка настільки перевантажена, що ми не маємо часу звернути увагу. Проте, коли ми засинаємо, відчиняються потаємні двері для двобічного руху — ми бачимо сни. А в наших снах ми встановлюємо контакт.

— Є якийсь спосіб визначити, чи розвідники походять з іншого рівня, окрім світу неорганічних істот?

— Чим сильніше вони шкварчать, тим з більш віддалених місць вони прийшли. Звучить надто спрощено, але ти маєш дозволити своєму енергетичному тілу підказувати тобі, що є що. Запевняю тебе, воно розрізнить дуже точно і зробить безпомилкові судження, опинившись перед лицем чужорідної енергії.

Він знову мав рацію. Без особливих складнощів моє енергетичне тіло розрізняло два загальні типи чужорідної енергії. Першим були посланці зі сфери неорганічних істот, їхня енергія м’яко клекотала. Жодного звуку при цьому не було, але на вигляд усе це відверто нагадувало шипучу піну або ж воду, що починає закипати.

Енергія другого загального типу розвідників справила на мене враження значно більшої сили. Здавалося, ті розвідники от-от спалахнуть. Вони вібрували зсередини, наче заповнені газом під тиском.

Мої зустрічі з чужорідною енергією завжди минали дуже швидко, адже я цілковито зважав на те, що порадив дон Хуан. Він сказав:

— Якщо достеменно не знаєш, що робиш і чого хочеш від чужоземної енергії, то маєш вдовольнитися швидким поглядом. Усе, що за межею погляду, є небезпечним і так само дурним, як пестити гримучу змію.

— Чому це небезпечно, доне Хуане? — спитав я.

— Розвідники завжди дуже агресивні й надзвичайно зухвалі, — сказав він. — Вони мусять такими бути, щоб досягнути мети у своїх дослідженнях. Затримувати на них нашу енергію сновидіння рівнозначно тому, щоб заохочувати їхнє усвідомлення зосередитись на нас. Щойно вони перенесуть увагу на нас, ми змушені будемо піти з ними. А це, звісно, небезпечно. Ми можемо закінчити у світах за межами наших енергетичних можливостей.

Дон Хуан пояснив, що типів розвідників існує більш ніж два, класифіковані мною, але на теперішньому своєму енергетичному рівні я здатен зосередитись лише на трьох. Перші два він описав як такі, що найлегше помітити. Їхнє маскування в наших снах настільки химерне, казав він, що вони миттєво привертають нашу увагу сновидіння. Розвідників третього типу він змалював як найнебезпечніших у плані агресивності й могутності, а ще тому, що вони ховаються за витонченими масками.

— Одна з найдивніших знахідок сновидців, яку незабаром виявиш ти сам, — продовжував дон Хуан, — це той третій тип розвідників. Поки що ти знайшов зразки лише перших двох типів, але це тому, що не шукав у потрібному місці.

— І що це за потрібне місце, доне Хуане?

— Ти знову піддався словам — цього разу винуватцем є слово «предмет», під яким ти звик розуміти лише речі, об’єкти. Що ж, найжорстокіший розвідник ховається за людьми з наших снів. Неабиякий сюрприз чекав на мене вві сні, коли я зосередив свій погляд на образі моєї матері. Після того, як я виголосив свій намір побачити, вона обернулася на шалену страхітливу бульбашку клекотливої енергії.

Дон Хуан зробив паузу, щоб дати мені осмислити сказане. Я почувався дурнем через те, що мене непокоїла можливість виявити розвідника за образом моєї матері вві сні.

— Дратує те, що вони завжди пов’язані з образами наших батьків або близьких друзів, — продовжував він.

— Можливо, тому нам часто буває моторошно, коли вони нам сняться.

Його усмішка справляла таке враження, наче він насолоджується моїм сум’яттям.

— Практичне правило сновидців — завжди припускати наявність третього типу, коли їхній сон порушують образи батьків або друзів. Здорова порада: уникати таких образів уві сні. Вони — суцільна отрута.

— Яке місце посідає блакитний розвідник у зв’язку з іншими розвідниками? — спитав я.

— Блакитна енергія не клекоче, — відповів він. — Вона як наша — коливається, тільки блакитна, а не біла. У натуральному вигляді блакитної енергії в нашому світі не існує. І це підводить нас до того, про що ми ніколи не говорили. Якого кольору були розвідники, яких ти бачив дотепер?