Святе Письмо

1. Господь сказав Мойсеєві: "Ось і побачиш, що зроблю я фараонові! Він буде змушений відпустити їх, ба більше, навіть силою вижене їх зо свого краю." 2. І говорив Бог до Мойсея словвами: "Я - Ягве. 3. Я з'являвсь Авраамові, Ісаакові й Яковові як "Бог Всемогутній" (Шадай), з ім'ям же моїм "Ягве" я не об'явився їм. 4. Я уклав також союз мій з ними, що дам їм Ханаан-землю, землю, де вони пробували мандрівними чужинцями. 5. Почув я також і стогін синів Ізраїля, що єгиптяни держать їх у неволі, і згадав про союз мій. 6. Тож іди, скажи синам Ізраїля; Я - Господь; я виведу вас із невольничої праці єгипетської, я вирятую вас із їхньої неволі, я спасу вас простягнутою рукою і великими карними присудами. 7. Я візьму вас собі за народ, і буду вам Богом, і ви зрозумієте, що я Господь, ваш Бог, що вивів вас із тяжкої невольничої праці єгипетської. 8. Я введу вас у землю, що її клявсь оддати Авраамові, Ісаакові та Яковові; і дам вам її в насліддя. Я - Господь." 9. Так промовляв Мойсей до синів Ізраїля; та вони не слухали, бо не могли більше терпіти, така тяжка їхня робота. 10. Тоді сказав Господь Мойсеєві: 11. "Піди і скажи фараонові, цареві єгипетському, нехай відпустить синів Ізраїля із землі своєї." 12. І промовив Мойсей до Господа, кажучи: "Ось не послухали мене сини Ізраїля; якже фараон послухається мене? Таж я недорікуватий." 13. І говорив Господь Мойсеєві та Аронові, і дав їм доручення щодо синів Ізраїля і фараона, царя єгипетського, щоб вивести синів Ізраїля з землі Єгипетської. 14. Ось голови родин їх. Сини Рувима, первородня Ізраїля: Ханох, Паллу, Хецрон і Кармі. Це родини Рувима. 15. Сини ж Симеона: Ємуел, Ямін, Огад, Яхін, Цохар і Саул, син ханаанки. Це родини Симеона. 16. А ось імена синів Леві за родинами їхніми: Гершон, Кегат і Мерарі; віку ж Леві було сто тридцять сім років. 17. Сини ж Гершона: Лівні та Шімгі за їхніми родинами. 18. Сини ж Кегата: Амрам, Іцгар, Хеврон і Узієл; віку ж Кегатового було сто тридцять три роки. 19. Сини ж Мерарі: Махлі і Муші; це родини Леві за родами їхніми. 20. І взяв Амрам Йохеведу, тітку свою, собі за жінку і вродила йому Арона й Мойсея; віку ж Амрамового було сто тридцять і сім років. 21. Сини ж Іцгара: Корах, Нефег і Зіхрі. 22. Сини ж Узієля: Мішаел, Елцафан і Сітрі. 23. І взяв Арон собі за жінку Елішеву, дочку Амінадава, сестру Нахшона; і вродила йому Надава, Авігу, Єлеазара та Ітамара. 24. Сини ж Кораха: Ассір, Елкана і Авіясаф; це родини Кораха. 25. Єлеазар же, син Арона, взяв собі за жінку одну з дочок Путієла, і вродила йому Пінхаса. Це голови родин Леві за родами їхніми. 26. Це той Арон та Мойсей, що їм сказав Бог: "Виведіть синів Ізраїля з Єгипетської землі за полками." 27. Це ті, що промовляли до фараона, єгипетського царя, щоб вивести синів Ізраїля з Єгипту: Мойсей та Арон. 28. Тож як Господь говорив до Мойсея в Єгипетській землі, 29. мовив він так до нього: "Я - Господь; промов до фараона, царя єгипетського, все, що скажу тобі." 30. І сказав Мойсей перед Господом: "Ось бо губи мої неотесані, тож як фараон послухається мене?"

1 Сказав Господь до Мойсея: Гляди ж, я настановив тебе як бога фараонові; а Арон, твій брат, буде тобі пророком. 2 Ти говоритимеш йому все, що я тобі заповідаю, а Арон, брат твій, промовлятиме до фараона, щоб відпустив синів Ізраїля з землі своєї. 3 Я ж зроблю запеклим серце фараонове і намножу знаки мої і дива мої в землі Єгипетській. 4 Та фараон вас не послухає. Але я наложу руку мою на Єгипет і виведу полки мої, люд мій, синів Ізраїля, з землі Єгипетської великими карами. 5 І взнають єгиптяни, що Я Господь, як простягну мою руку проти Єгипту і виведу синів Ізраїля з-поміж них. 6 Зробили Мойсей та Арон як Господь велів їм, так то й вчинили. 7 Було ж Мойсеєві вісімдесят років, а Аронові вісімдесят три, як промовляли до фараона. 8 Господь заговорив до Мойсея й Арона, кажучи: 9 Якщо фараон вам скаже: Дайте якийсь про себе чудесний знак, тоді ти промов до Арона: Візьми твою палицю та й кинь перед фараоном, нехай стане гадюкою. 10 Прийшли Мойсей та Арон до фараона й вчинили так, як сказав Господь. Кинув Арон свій костур перед фараоном і перед його слугами, і став він гадюкою. 11 Та фараон теж скликав мудреців і чарівників, і вони, чаклуни єгипетські, зробили те саме своїми чарами. 12 Кожен кинув свою палицю, і палиці стали гадюками; та палиця Аронова пожерла їхні палиці. 13 Але серце фараонове затвердло, і він не послухав їх, як і передсказав був Господь. 14 Сказав Господь Мойсеєві: Закам'яніло серце фараона; не схотів відпустити народу. 15 Іди до фараона завтра вранці, і саме як виходитиме на води, виступиш йому назустріч на березі річки, з палицею, що сталась гадюкою, в руці твоїй. 16 І промов до нього: Господь, Бог євреїв, послав мене до тебе сказати: Відпусти народ мій, щоб мені послужив у пустині; та ось ти не послухався й досі. 17 Тому каже Господь: Ось, із чого пізнаєш, що я Господь: ось вдарю палицею, що в мене в руці, по воді в річці, і вона візьметься кров'ю. 18 І риба, що в річці, вигине, і засмердиться ріка, і єгиптяни гидуватимуть пити воду з річки. 19 І сказав Господь Мойсеєві: Скажи Аронові: Візьми палицю твою і простягни руку твою на єгипетські води: на їхні ріки, на їхні рови, на їхні стави, на всі їхні водоймища, щоб узялися кров'ю; і буде кров по всій землі Єгипетській, навіть у дерев'яних та кам'яних посудинах. 20 Вчинили Мойсей та Арон так, як велів їм Господь; і підняв він палицю і вдарив по воді в річці перед фараоном і перед його слугами; і перемінилась уся вода в річці в кров. 21 Риба в річці вигинула, і засмерділася ріка, і не могли єгиптяни пити води з річки; кров була по всій землі Єгипетській. 22 Але і чаклуни єгипетські теж зробили таке своїми чарами; і серце фараонове затвердло, і не послухав їх, як і передсказав був Господь. 23 Повернувся фараон, увійшов до палати, і було йому й це байдуже. 24 Всі єгиптяни стали копати понад рікою, шукаючи води до пиття, бо не могли пити води з річки. 25 Минуло сім днів, як ударив Господь по річці. 26 Господь сказав Мойсеєві: Піди до фараона та промов до нього: Так каже Господь: Відпусти народ мій, щоб послужив мені. 27 Коли ж затнешся не відпустити, ось я поб'ю ввесь край твій жабами. 28 І закишить річка жабами, і повилазять вони і поналазять у палати твої, і в спальню твою, і на ліжко твоє, і в будинки слуг твоїх, і цілого твого народу, і в печі твої, і в діжі твої. 29 Навіть на тебе самого і на людей твоїх і на слуг твоїх лізтимуть жаби.