Акафістник УПЦКП

Радуйся, Синаю новий, що скрижаль порятунку людям ясно показав і свободу у Христі провістив;

Радуйся, першоположений від Архитектона Небесного каменю віри і сповідання, на ньому ж Церква Христова непереможно заснувалася.

Радуйся, першопоставлений воротарю входу райського, бо тобі першому обіцяв Господь дати ключі Царства Небесного;

Радуйся, суддя праведний, що маєш судити з іншими апостолами дванадцять колін Ізраїлевих.

Радуйся, бо очі і вуха твої блаженні Христа Спаса нашого, у плоті сущого на землі бачили і чули, Його ж бачити пророки палко бажали;

Радуйтеся, Петре і Павле, що маєте ноги благовістування найкращі і серця освячені, ви бо Євангелію послужили і євангельськи пожили.

Радуйтеся, святії первоверховнії апостоли Петре і Павле.

Кондак 8

Дивним чудом і незрозумілим явився ти, Петре, для тих, що мудрість земну мають, як незнатного і приниженого вибрав тебе Господь, і посоромив мудреців, здолав царства, привів єси сонми затьмарених до Світла Істини, і донині, як стовп вогненний, осяюєш всіх земнородних, показуючи безсумнівний шлях у блаженну вітчизну. Цього ради, багатству благодаті в тобі дивуючись, співаємо Богові: Алилуя.

Ікос 8

Всім був єси усим, Павле, любов’ю всіх обіймаючи, словом спасіння далеких і ближніх досягаючи, вірою все перемагаючи: тому й у Филиппах, мир благовістуючи, коли і палицями битий був сильно і в темницю в оковах увергнутий, але оспівав ти там разом із Силою пісню дивовижну хвали і подяки Богові, Який і прогримів рабам Своїм землетрусом великим так, що і підмурки темничні зруйнувалися і двері відчинилися. Ми ж, бачачи тебе, премудрий, що пітьму в’язниці світлом Богопізнання осяюєш і волю у Христі в’язням подаєш, співаємо тобі так:

Радуйся, в’язню Христів, що темницю в храм перетворив і узами твоїми демонські ланцюги людям розірвав;

Радуйся, сильний, що немочі немічних поніс, не собі, але ближнім догоджати намагався.

Радуйся, пречудний, що узами і скорботами пишався, радіти з радіючими і плакати з плачучими навчив;

Радуйся, що помер для гріха, але завжди живий для Бога, тобі бо життя Христос і смерть придбання.

Радуйся, о?бразе невсипущої роботи, що минуле забуваєш, у майбутнє прагнеш і всією думкою до почесті небесного звання ідеш;

Радуйтеся, Павле і Петре, що мучеництвом Господеві послужили до самої смерті і нею, як вінцем, подвиг ваш увінчали.

Радуйтеся, святії первоверховнії апостоли Петре і Павле.

Кондак 9

Всіх до Христа приводячи, возвістив єси, Павле, в Афінах тим, що вважали себе мудрими, Премудрість, що з неба сходить, щоб, знаючи суєтне, тепер пізнали Бога, невидимого їм, і осягнули Його, бо через Нього живемо і рухаємося й існуємо. Від Нього і ми, благодаттю невимовною, мудрість істини сприйнявши і серцем істинно, благість Господню, осягнувши, співаємо Йому вірою твердою, як перстом Фоми, осяжною: Алилуя.

Ікос 9

Красномовність людська замовкає, коли Господь Сил ноги рабам Своїм умиває і полотенцем обтирає. Тебе ж, Петре, страх перемагав, коли ти виголосив: не умиєш ногу мою повіки, але одразу послух переміг, коли почув єси слово, проречене Господом: якщо не умию тобі, не матимеш частини зі мною. І тоді всім серцем виголосив ти: Господи, не тільки ноги мої, але і руки, і голову. Ми ж, знаючи тебе, що в цих спокусах, як золото у вогні, очищаєшся, і бачачи сходження твоє від смиренності до слухняності, таїнству Божого Промислу поклоняючись, оспівуємо тебе серцем смиренним так:

Радуйся, Петре, очі орлині, ними ж бачив ти Сонце Правди — Христа Бога, Іуді ноги умившого і ним же цілуванням лукавим зрадженого;

Радуйся, що навіки уневістився Христу, ти ж бо, Агнця Непорочного, як агнець, наслідуючи, до заклання твого вірності дотримався.

Радуйся, жаре невгасимий, від жертовника Небесного вогнем любові Божественної безперестанку обійнятий;

Радуйся, світильниче, що горить і світить, роди родів світлом правди осяює.

Радуйся, гроно багаторясне винограду Христового, на радість світу багатостраждального вирощене;

Радуйтеся, Петре і Павле, що в собі істинно Христа Бога образ маєте.

Радуйтеся, святії первоверховнії апостоли Петре і Павле.

Кондак 10

Спасіння в Христі незвідану безодню і покаяння велику силу виявив ти в собі, Петре, коли тричі як проречено відрікся від Господа: не знаю Чоловіка цього! Коли клявся і божився ти у дворі архиєрея, але швидко, згадавши слова Ісусові, вийшов звідти, плачучи гірко. Ми ж, з умилінням бачачи пресвітлий цей образ скорботний, на науку і викриття жорстоких сердець наших дарований, співаємо Господеві, що так дивно звеличив тебе: Алилуя.