Передаючи знання, бабуся чи дідусь обов’язково благословляють учня, дають настанови та вчать, що найбільший гріх – не допомогти людині, коли знаєш як.
Життя мольфара
Мольфари зазвичай з’являються на Західній Україні, там, де зародилося мольфарство, і своє життя проживають здебільшого в цій частині країни. Вони, як і всі люди, створюють сім’ю, заводять домашніх тварин, облаштовують собі господарку. Живуть, на перший погляд, звичним життям, а поза тим, володіють дивовижними таємницями, магічними формулами, допомагаючи своїми знаннями та Силою тим, хто до них звертається.
За дружину або чоловіка мольфар собі обирає особливу людину, котра обов’язково повинна мати сильнішу за нього енергетику, добре серце і яку він не може «прочитати».
Але є особливі мольфари. Ці могутні чарівники все своє життя проводять, віддаючи себе служінню людям. Живучи без сім’ї, вони акумулюють свою енергію в роботу, мають неабиякий духовний рівень та потужну магічну Силу.
Віддавна вважається, що найбільшим ворожбитом є одинак. Кожен день чаклуни мають справу з негативом, злою силою. І траплялися випадки, що все це переходило на когось із дітей чи дружину (енергетично слабшу), а це є ще однією причиною, чому ті, хто присвячують себе магічному ремеслу, не створюють сім’ї. Окрім того, з народженням дитини частина Сили мольфара відходить від нього до наступника.
Кожен мольфар завжди має певну місію, яка дуже впливає на спосіб та місце життя чарівника. Це завдання йому дає наставник або «вкладають» в нього Духи.
Карпатські шамани насправді можуть жити і у великих містах чи навіть за певних причин переїздити за кордон. Сила завжди буде з ними незалежно від місця перебування, адже мольфар має сильний зв’язок з природою, усім живим, і віднайти його він може як високо в горах, так і серед бетонно-металевих конструкцій. Усе є творінням Господа.
Мольфари добре знаються на законах Всесвіту, і вони розвиваються так само, як це робить людство і планета Земля. У своїй практиці серед ритуальних речей обов’язково використовують предмети, пов’язані з чотирма стихіями природи. На столі ворожбита ви завжди знайдете: вогонь (свічка), воду (Йорданська), землю (замовлений кремінь), метал (замовлений ніж, також градовий для керування силами природи) і ще багато іншого, з чим працює ворожбит.
Ось, наприклад, громовиці. Це невеличкі скалки з природними отворами, які відпадали від ураженого блискавкою дерева. Кажуть, що удар грому – то удар самого Бога, котрий женеться на колісниці по небозводі та стріляє блискавкою, спопеляючи все лихе, а комусь дарує й ініціацію. Громовицями відводять зле мольфування, пристріти, поробки, вроки… і самих відьом. Якщо громовицю носити при собі, то й ніяка блискавка не страшна.
Градівники та хмарники використовують у своїй діяльності громову палицю та градовий ніж. Останній є містичним знаком на сторожі життя карпатського мольфара, заступником та вірним товаришем у практиці. Мольфар міг встромити ніж у дерево, і звідти лилося молоко, міг камінь у сир перетворити. Якщо ворожбит втрачав градовий ніж, то втрачав і свою силу.
А громову палицю отримували тоді, коли розганяли нею гадюку з жабою. Відтоді вона вже мала силу, і можна було приступати до хмар.
Мають мольфари й мосяжні персні (сплав міді, нікелю й цинку). Одягаючи їх, можна відчинити небесну браму, браму часу, потрапляючи у різні світи, у минуле та майбутнє. Вони також захищають від стріл та куль.
Життя мольфара є непростим. Тільки уявіть: щодня приймати заплаканих людей зі своїми стражданнями, бідами і негараздами.
Кожен мольфар один раз на рік проводить складний ритуал очищення. Він дуже небезпечний для життя людини, тому потребує неабиякої відваги і сил. Його проводять навесні, коли перероджується уся природа. Це обов’язково роблять перед Великоднем у час посту. Так очищується тіло й розум мольфара.
Справжній мольфар зобов’язаний знати все (як біле, так і чорне), доповнювати свої знання, вивчати цікаві йому напрями інших магічних шкіл, бо тоді він буде досить сильний у боротьбі з людськими прикрощами та бідами. Він зобов’язаний також передавати свій досвід і вміння наступному поколінню, щоб магічні знання не зникали з лиця землі. Мольфари упевнені, що, коли зникнуть їхні таємниці, настане кінець світу.
Вважають, що допомогу мольфара може отримати не кожна людина, більше того – її потрібно заслужити. До знаючих людей звертаються у крайніх випадках, і тільки тоді, коли точно знають, що саме хочуть отримати від такої зустрічі. Не забувають і подякувати чаклунам, оскільки все в цьому світі має свою плату.
Читать дальше