Юрий Лукшиц - Україна езотерична. Розслідування

Український астролог Олександр Овчаренко: «Незважаючи на прийдешні неприємності, доля цієї країни дуже незвичайна. Ризикну припустити, що саме в Україні народяться ідеї проникнення у внутрішню суть таємниць космосу. Україна, свого роду, астральний провідник, носій позитивної інформації. У нашої країни є своя історична місія, яка набагато грандіозніше, ніж може здатися. Просто до цього треба добратися» (Руслан Мармазов, Алла Коник, «Сенсация! Астролог из Горловки предсказал будуще Украины»).

Деякі астрологи вважають, що в ері Водолія Україна буде захисницею православ'я й інтегратором різних течій християнства, на її землях у майбутньому народяться нова релігія і фундаментальні наукові теорії про будову космосу.

Торкаються спеціалісти і будови української символіки. Поширена думка, що синьо-жовтий прапор України має наступне значення: зверху — блакитне небо, знизу — жовта земля від доспілої пшениці. І ось тут існує безліч нюансів. На невідповідність розміщення кольорів стягу давно звертали увагу. Під цим сполученням кольорів на країну чекає неминуча деградація та занепад: синє та жовте за китайською Книгою змін «І-цзин» утворюють гексаграму «Пі» — одну з чотирьох найгірших комбінацій. Обернене ж розміщення барв (зверху — жовте, синє — знизу) утворює позитивну гексаграму «Тай», значення якого — розквіт. Жовто-блакитний же прапор — уособлення духовності, врівноваженості. Космічна енергія через жовтий колір вільно переходить до блакитної Землі. Золоте (жовте) символізує Творця та Вищу Духовність, синє — все земне. Жовте (китайське Ян) — це тепло, активність, чоловічий принцип, сонце; синє (китайське Інь) — холод, пасивність, жіночий принцип, місяць. За іншою думкою барви українського прапора символізують Вогонь (жовтий колір) і Воду (синій). Лише сполучення «жовтий — згори, синій — знизу» відображає гармонію цих стихій. Інакше це означатиме катастрофу: спеціалісти з фен-шуй зауважують, що в українському випадку Вода заливає Вогонь, це домінування пасивної матерії над активним духом. Крім того, згідно з геральдистами, прапори найчастіше утворюють на основі гербів. Барва верхньої смуги прапора — колір знака, нижньої — гербового поля. Тому якщо герб України — жовтий тризуб на синьому полі, то й прапор має бути жовто-синій.

Тризуб — історичний знак української незалежності. На українських землях його зображення з'явилися ще за часів трипільської культури, це були досить умовні, але цілком упізнавані обриси. Яке ж його значення в езотериці? Світла версія: цифра 3 (Свята Трійця, Мудрість, Духовність і Любов, Вогонь, Вода та Вітер, Чоловік, Жінка та Дитина, Минуле, Сьогодення і Майбутнє), символ прибульців (навіть таке є, дійсно!), символ життя, буття в буддистській філософії, атрибут Посейдона, Перуна й тризубця богині Венери, символ справедливої влади, духовного шляху людини, торгівлі, православного хреста, скандинавської руни миру, планети Нептун тощо. Темна версія: тризуб — це посох сатани, атрибут демонів, символ божевілля, війни, жорстокості, біогенератор хаосу, руйнівник астрального світу і таке інше. Як можна побачити, досить широкий спектр версій.

Часто звертають увагу і на слова Гімну України. Його текст постійно критикується уважними слухачами:

«Ще не вмерла України і слава, і воля» — тобто слава і воля України ще не вмерли, але помруть?? «Ще нам, браття молодії, усміхнеться доля» — знову знаходимо натяк, що українцям доля усміхнеться десь у майбутньому. «Згинуть наші воріженьки, як роса на сонці. Запануєм і ми, браття, у своїй сторонці» — хтозна-коли вороги України згинуть, і тільки тоді українці запанують у рідній країні. Хоча теза про «колись щасливе майбутнє» з’являється протягом усього гімну, текст, по суті, наповнений негативом і песимізмом. Деякі критики також звертають увагу на те, що слова гімну містять заклики до пошуку внутрішнього ворога, а в повному варіанті ще й до переділу кордонів («Станем, браття, в бій кривавий, від Сяну до Дону»). Щоправда, в останньому випадку через закон від 06.03.2003 р. «експансіонізм» у Державний Гімн України не потрапив.

Восени 1862 р. український етнограф і фольклорист Павло Чубинський написав вірш «Ще не вмерла Україна», який у майбутньому став державним гімном українського народу. На текст вірша вплинув польський гімн «Jeszcze Polska nie zginęła». Треба зазначити, що навіть текст гімну Української РСР (варіант Павла Тичини «Живи, Україно, прекрасна і сильна», 1949—1991) звучав оптимістичніше (якщо не звертати уваги на радянську пропаганду). Мабуть, не дивно, що в Інтернеті та соцмережах стають популярними нові варіанти гімну, одним із яких є «Квітне рідна Україна».