Василь Рубан - Бережа

– Хай мiсяць нам свiтить, цей холодний залицяльник i знадливець, – i став бавитися з кожною жрицею по черзi, iз кожною iншим способом; i на багато любощiв його вистачило, коли ж дiйшла черга до наймолодшої, 10-рiчної жрицi, вiн геть вибився з сил i задрiмав. З того часу залишилося одинадцять зразкових способiв тiлесого кохання i дванадцятий – це кохання духовне, кохання спорiднених душ, коли люди не згадують про статевi стосунки, а люблять одне одного, навiть не беручись за руки. Сон Скомороха був дуже короткий, забуття на декiлька митей. Пiд час великих навантажень цього короткого забуття Скомороховi вистачало, щоб скинути втому i стати знову дужим i свiжим, принаймнi на момент смертельної небезпеки. Правда, потiм, як був час, Скоморох мiг спати без просипу три доби. Але в цю мить Скоморохового забуття наймолодша жриця простягла над ним бiлi тендiтнi руки з розчепiреними пальцями, оберненими до його лиця, i розплющила широко очi, так широко, аж нiчого не бачила перед собою.

Вона заклинала:

– Ти, твоє iм'я Скоморох, ти осквернив священне мiсце, ти завiв коней у храм, ти пограбував наш храм, хоча твої одноплемiнники пройшли через мiсто туди й назад i не зачепили його. Але ти i потiшив Богиню кохання Iштар. Хоч ти i залишився мужчиною, i матимеш потомство, але хай у тобi поселиться жiноче бажання, хай воно iнколи смокче тебе з бокiв живота, i попiд грудьми, i в грудях, коли тебе погладить по спинi i нижче спини якийсь чоловiк, хай твої колiна зiгнуться i ти пiдляжеш чоловiковi, наче жiнка. Щоб тобi хотiлося носити i чоловiчу, i жiночу одежу, щоб ти весь свiй вiк, i дiти твої, i нащадки смiшили людей, щоб ти грав на дудi, тинявся вiд мiста до мiста i вiд села до села i водив ведмедiв. Щоб тодi, коли ти хотiв би стати над усiма, стати правителем, тебе принижував грiх i клало ниць жiноче бажання, однинi i довiку в тобi i в тих, в кому тектиме твоя кров. А за те, що ти так гарно спiвав i так до ладу кохав жiнок i сам такий гарний чоловiк, дарую тобi дар провiщення.

Прокинувся Скоморох, осiдлав коней, нав'ючив золотом з храму Великої Богинi Iштар i почвалав наздоганяти своїх. З того часу потомки Скомороха стали артистами, поетами, циркачами, танцюристами i музикантами. Гадали скоморохи на тонко надертих ликових смужках. Пасмо лика розрiзували на три частини i смужки намотували на п'ять пальцiв лiвої руки. Коли скоморох розчепiрював пальцi i дивився на лико, яке розкручувалось, Богиня Iштар пiдказувала йому пророцтво.

Повчання. Не оскверняй священного мiсця Бога свого народу а чи Бога якогось iншого народу, бо кара Божа тебе спостигне, яка б гординя тебе не заїдала.

Мiдiйський цар Кiаскар запросив на бенкет українських князiв та старшин i умертвив. Тодi пiдняв повстання i став виганяти тарiйцiв iз своєї країни.

Всi українськi загони, якi були в Переднiй Азiї, повернулися на Україну.

Зiбралися всi тарiйськi вождi, старiйшини i волхви на Велику раду в урочищi Священнi Путi на рiчцi Днiстро. Мiж iншим, було осуджено вчинок князя кiмарiйцiв Тадеуша, який забрав вiйськову здобич усього вiйська. Було вирiшено, що п'ятдесят найближчих родичiв князя Тадеуша по чоловiчiй лiнiї стануть на смертельний бiй мiж собою, їх подiлили на двi шереги по 25 бiйцiв, i вони побили один одного. У гирлi рiки Днiстро їм насипали братську могилу i забули їхнє iм'я. Кiмарiйцi ж вибрали собi князя з роду Країна i стали зватися галичанами.

Княгинею роксоланiв-гунiв була Томила. Вона посiла князiвський стiл пiсля того, як помер її чоловiк, князь Сак. Князь Сак уславився звитяжними походами проти персiв, i плем'я гунiв-рокосланiв стало зватися роксоланами-саками. Перський цар Кiр задумав без вiйни приєднати до свого царства землi сакiв-роксоланiв i заслав до княгинi Томили сватiв. Зiбрались роксолани на Малий круг i вирiшили не вiддавати княгинi Томили за iноземного царя. Перський цар Кiр пiдiйшов з вiйськом до рiки Вардани i наказав будувати плавучi мости. Княгиня Томила переказала царю Кiру через глашатая:

– Не поспiшай будувати мостiв: або ти вiдiйди вiд рiки на три днi ходу, або ми вiдiйдемо.

Цар Кiр переказав княгинi Томилi, щоб вона вiдступила, i почав переправу. Кiр перейшов рiку Вардану i пройшов у степ на один денний перехiд. Тодi наготував багато їжi i цiльних вин, залишив у таборi слабосилих воїнiв, а сам з головними силами вiдступив у плавнi. Тодi третя частка вiйська княгинi Томили на чолi з її сином княжичем Сар'ягном напали на табiр персiв i, не дивлячись на їхню хоробру вiдсiч, всiх перебили. Пiсля перемоги, знайшовши вино, роксолани сiли бенкетувати. Наївшись i напившись цiльного вина, полягали спати. Цар Кiр з вiйськом тим часом повернувся, багатьох перебив, а багатьох заполонив. Взяв у полон i княжича Сар'ягна.