Фенні Флеґґ - Смажені зелені помідори в кафе «Зупинка»

Здесь есть возможность читать онлайн «Фенні Флеґґ - Смажені зелені помідори в кафе «Зупинка»» — ознакомительный отрывок электронной книги совершенно бесплатно, а после прочтения отрывка купить полную версию. В некоторых случаях можно слушать аудио, скачать через торрент в формате fb2 и присутствует краткое содержание. Город: Харків, Год выпуска: 2016, ISBN: 2016, Издательство: Книжковий Клуб «Клуб Сімейного Дозвілля», Жанр: Современная проза, на украинском языке. Описание произведения, (предисловие) а так же отзывы посетителей доступны на портале библиотеки ЛибКат.

Смажені зелені помідори в кафе «Зупинка»: краткое содержание, описание и аннотация

Предлагаем к чтению аннотацию, описание, краткое содержание или предисловие (зависит от того, что написал сам автор книги «Смажені зелені помідори в кафе «Зупинка»»). Если вы не нашли необходимую информацию о книге — напишите в комментариях, мы постараемся отыскать её.

У романі відомої американської письменниці Фенні Флеґґ дивовижно поєднані долі різних людей. У спогадах, газетних статтях та окремих фактах перед читачем постає напрочуд реальна картина життя невеликого містечка у штаті Алабама, починаючи від першої половини двадцятого століття й до сучасності. Любов і ненависть, расова нетерпимість і взаємоповага, честь і підлість, перемога й поразка, щастя й горе — усе це переплелося в цікавій невимушеній оповіді та ніби залучає читача стати учасником описаних подій.

Смажені зелені помідори в кафе «Зупинка» — читать онлайн ознакомительный отрывок

Ниже представлен текст книги, разбитый по страницам. Система сохранения места последней прочитанной страницы, позволяет с удобством читать онлайн бесплатно книгу «Смажені зелені помідори в кафе «Зупинка»», без необходимости каждый раз заново искать на чём Вы остановились. Поставьте закладку, и сможете в любой момент перейти на страницу, на которой закончили чтение.

Тёмная тема
Сбросить

Интервал:

Закладка:

Сделать

Не можна сказати, що Евелін взагалі не докладала зусиль. Вона намагалася виховувати в сині чутливість, але Ед так налякав її, пригрозивши, що той виросте гомиком, що вона віддалилася і втратила порозуміння з сином. Навіть тепер він здавався їй чужою людиною.

Діти в усьому обігнали її. Донька Дженіс у п’ятнадцять років знала про секс більше, ніж у той самий час знала Евелін. Щось пішло не так.

Коли вона навчалася в середній школі, усе було так просто. Існували гарні дівчата й погані дівчата, і кожен знав, хто є хто. Ти або належиш до тієї чи іншої компанії, або ні. Евелін належала до обраних, «вищого суспільства». Вона не знала жодного імені осіб, які входили до шкільної банди, жодного з хлопців у завужених штанах та їхніх подружок у прозорих нейлонових блузах і з браслетами на ногах. У її колі заведені були армійська стрижка, застебнуті під шию смугасті бавовняні сорочки, відпрасована форма кольору хакі для хлопців і блузи-матроски з круглими значками для дівчат. На зустрічах їхнього клубу вони з подружками викурювали по одній цигарці «Кент», а на піжамних вечірках можна було випити пива. І все. Ніяких пестощів нижче шиї.

Пізніше вона почувалась дурепою, супроводжуючи доньку, коли тій підбирали протизаплідний ковпачок. Сама Евелін берегла себе до шлюбної ночі.

І це було потрясіння. Ніхто не попереджав її, що буде так боляче. Вона так і не навчилася насолоджуватися сексом. Щоразу, як вона намагалась розслабитись, у її голові виринав образ поганої дівчинки.

Вона ж була гарною дівчинкою, завжди поводилася як леді, ніколи не підвищувала тону, завжди всім поступалася, з усім рахувалася тощо. Вона передбачала, що десь за обрієм на неї чекає винагорода, такий собі приз. Та коли донька спитала її, чи вона коли-небудь кохалася з кимось, окрім чоловіка, і вона сказала: «Звісно ж, ні», — відповіддю доньки було: «О мамо, як це тупо. Ти навіть не знаєш, чи він гарний коханець, чи ні. Який жах!»

Це була правда. Вона не знала.

Тож у кінцевому підсумку взагалі не важило, була ти гарною чи ні. Дівчата з середньої школи, які «пустилися берега», не опинилися на задвірках життя в соромі й ганьбі, як заведено було вважати. Вони були так само щасливі — або нещасливі — у шлюбі, як і решта жінок. Тож уся ця боротьба за власну чистоту, страх, що тебе торкнуться, страх одним недбалим жестом збудити в комусь шалену пристрасть і найбільший страх — завагітніти — усі ці страхи виявились марнування сил. Зараз кінозірки масово народжують позашлюбних дітей і дають їм імена на кшталт «Місячний Промінь» і «Сонячна Пір’їнка».

А якою була винагорода за її тверезість? Все життя вона тільки й чула: «Нема нічого гіршого за п’яну жінку», — і ніколи не дозволяла собі більш як один келих розбавленого віскі. А тепер увесь бомонд лікується від залежностей в Центрі Бетті Форд, фотографується там, а потім розважається на нескінченних вечірках, влаштованих з нагоди їхньої появи на публіці. Евелін часто гадала, чи в Бетті приймають людей, яким слід лікуватися від надмірної ваги.

Її донька якось дала їй затягнутися цигаркою з марихуаною. Та коли підставки під гаряче зрушили зі своїх місць на столі й поповзли до неї, вона злякалась і більше ніколи не пробувала. Тож наркотики відпали.

Евелін питала себе, де ж тепер її «клуб», де те місце, до якого вона прийшлася б…

Років із десять тому, коли Ед почав зустрічатися з жінкою, з якою разом працював у страховій компанії, Евелін записалась до групи під назвою «Довершена жінка». То була спроба врятувати свій шлюб. Не те щоб вона так сильно любила Еда, та все ж любила достатньо і втратити не хотіла. І що, власне, їй лишалось робити? Вона прожила з ним не менше, ніж із рідними батьками. Члени групи вірили, що жінки здатні віднайти цілковите щастя, якщо, в свою чергу, покладуть життя на те, аби зробити щасливими чоловіків.

Лідерка групи сповістила, що всі багаті й успішні в кар’єрному плані жінки, які здаються такими щасливими, насправді жахливо самотні, нещасні й потайки заздрять їхнім радісним християнським домівкам.

Довелося напружити фантазію, аби уявити, що Барбара Волтерс [8] Популярна американська телеведуча, журналістка й письменниця. хотіла б усе покинути заради Еда Кауча, але Евелін докладала найбільших зусиль. Хоч вона й не була релігійною людиною, їй, звісно, було приємно знати, що Біблія підтримує її готовність стелитися під ноги чоловікові. Хіба святий апостол Павло не казав, що жінки не мають зазіхати на владу над чоловіками, але зберігати мовчання?

Читать дальше
Тёмная тема
Сбросить

Интервал:

Закладка:

Сделать

Похожие книги на «Смажені зелені помідори в кафе «Зупинка»»

Представляем Вашему вниманию похожие книги на «Смажені зелені помідори в кафе «Зупинка»» списком для выбора. Мы отобрали схожую по названию и смыслу литературу в надежде предоставить читателям больше вариантов отыскать новые, интересные, ещё непрочитанные произведения.


Отзывы о книге «Смажені зелені помідори в кафе «Зупинка»»

Обсуждение, отзывы о книге «Смажені зелені помідори в кафе «Зупинка»» и просто собственные мнения читателей. Оставьте ваши комментарии, напишите, что Вы думаете о произведении, его смысле или главных героях. Укажите что конкретно понравилось, а что нет, и почему Вы так считаете.

x