Іен Мак'юен - Ієн Мак'юен. Спокута

Почулося тихе жіноче покашлювання, і Брайоні, здригнувшись, звела очі. Це була Лола. Вона з винуватим виглядом зазирнула до кімнати, і щойно очі дівчат зустрілися, як кузина легесенько постукала по дверях кісточками пальців.

— Можна зайти?

Вона зайшла без запрошення — її рухи були дещо обмежені синьою атласною сукнею, в яку дівчина була вбрана. Волосся було розпатлане, ноги — босі. Коли Лола наблизилася, Брайоні прибрала зі столу ручку і накрила списаний аркуш кутиком книги. Лола присіла на край ліжка і різко надула щоки. Так ніби вони щодня по-сестринському балакають.

— У мене був жахливий вечір.

Коли Брайоні, примушена лютим поглядом кузини, звела брову, родичка провадила:

— Близнюки мене замучили.

Брайоні здавалося, що це просто мовний зворот, викрутас, доки Лола не вивернула плече, щоб показати на руці довгу подряпину.

— Ну й жах!

Кузина простягнула зап'ястя. Навколо них були «браслети» саден.

— Робили «кропивку»!

— Точно.

— Я принесу антисептик з аптечки.

— Я сама.

Жіночний запах парфумів Лоли не міг приховати запаху дитячої ранозагоювальної мазі. Брайоні полишила стіл і сіла поряд з кузиною.

— Бідолашка!

Співчуття Брайоні ще більше надихнуло Лолу, і голос її став хрипким.

— Усі гадають, що вони просто янголятка, лише тому, що скидаються один на одного, але вони просто маленькі тварюки .

Вона стримувала ридання, кусаючи щоки, губи тремтіли, а потім Лола судомно кілька разів вдихнула через роздуті ніздрі. Брайоні взяла її за руку і подумала, що тепер їй зрозуміло, як можна полюбити Лолу. Потім пішла до свого комоду, вийняла носовичка розгорнула й подала кузині. Лола збиралася була скористатися ним, але вигляд веселого малюнка — дівчаток-ковбоїв і ласо над ними — змусило її тихо заскавучати на висхідній ноті, наче діти удають примар. Внизу пролунав дзвінок у двері, й за кілька секунд почулося гучне швидке цокання високих підборів по кахлевій підлозі коридору. Може, це Роббі й Сесилія хочуть зайти по Брайоні. Боячись, що плач Лоли почують унизу, Брайоні встала і знову зачинила двері до спальні. Страждання двоюрідної сестри доводили її до стану хвилювання, близького до радості. Вона повернулася до ліжка й поклала руку Лолі на плечі, а кузина затулила лице долонями і заридала. Те, що таку тендітно-жіночну і владну дівчину довела до сліз усього-на-всього парочка дев'ятирічних хлоп'ят, здавалося, здивувало Брайоні, й це надало відчуття власної переваги. Ось що ховалося за цим майже радісним почуттям. Може, Брайоні й не така слабка, як завжди припускала; і, нарешті, ви міряєте себе чужою міркою, ставленням інших — нічим більше. Кожний — і просто зараз, і потім, і зовсім випадково — навіює вам власну думку про вас самих. Не витрачаючи слів, Брайоні лагідно погладила кузину по плечу і подумала, що самі лише Джексон і П'єро не можуть нести відповідальність за таке горе; вона згадала про інші злигодні в Лолиному житті. Її рідна домівка на півночі — Брайоні уявила чорні робочі квартали і похмурих людей, які тягнуться на роботу з бутербродами в бляшаних коробках. Будинок Квінсі зачинений і ніколи більше не розчахне дверей.

Лола вже почала заспокоюватися. Брайоні м'яко спитала:

— Що сталося?

Старша дівчинка висякалася й на секунду замислилася.

— Я хотіла прийняти ванну. А вони ввірвалися й накинулися на мене. Повалили на підлогу...

Пригадавши це, вона замовкла, долаючи черговий напад плачу.

— Але чому вони таке зробили?

Лола зробила глибокий вдих і опанувала себе. Вона дивилася незрячим поглядом кудись через кімнату.

— Вони хочуть додому. Я казала їм, що це неможливо. А вони гадають, я єдина, хто їх отут тримає.

Близнята необгрунтовано зривають своє невдоволення на рідній сестрі — у цьому для Брайоні був резон. Але тепер її турбувала думка: ось-ось покличуть спускатися, і кузина має взяти себе в руки.

— Вони просто не розуміють,— мудро сказала Брайоні, підійшовши до умивальника й наливаючи туди теплу воду.— Вони просто маленькі дитинятка, які ще не ковтнули ківш лиха.

Згорьована Лола опустила голову й кивнула з таким виразом, що Брайоні відчула до кузини приплив ніжності. Вона підвела Лолу до умивальника та вклала їй до рук рушничок. А потім, керуючись змішаними мотивами — практичною необхідністю змінити тему й бажанням поділитися таємницею і показати старшій дівчинці, що й у неї є певний досвід у мирських справах, але передовсім проникнувшись до Лоли теплими почуттями і воліючи ближче з нею потоваришувати, Брайоні розповіла їй про зустріч з Роббі на мосту, і про лист, і як вона його розпечатала, і що там було. Вона не змогла вимовити цього слова вголос — це вже занадто,— і зашифрувала його. І відчула приємність від того, який ефект розповідь справила на Лолу. Кузина підвела від умивальника мокре обличчя, з якого досі крапала вода, і роззявила рота. Брайоні подала їй рушник. Минуло кілька секунд, і нарешті Лола вдала, що до неї ледь повертається дар слова. Вона трохи кривлялася, але все одно це було чудово, а стишений голос звучав хрипко.