Лю Цысинь - Темний ліс

Останні п'ять років він плив морем щастя, особливо після народження донечки, яка змусила його забути про все, що коїться у великому світі. Любов дружини й дитини кожної окремо й обох разом надихала й п'янила його. У тихій, спокійній родинній ізоляції він щодалі глибше поринав у ілюзію: зовнішній світ існує як сукупність елементарних часток, за квантовими законами — реальністю він стає лише після появи спостерігача.

Але нині мерзенний зовнішній світ раптово знову вигулькнув у його Едемському саду, добряче налякав і збив з пантелику. Більше несила було думати про щось інше, й думки знову повернулися до Тейлора. Його останні слова досі звучали у вухах, і Ло Цзі раз за разом подумки повторював це запитання: як Обернений зможе розірвати зачароване коло? Чим розімкнути міцні, мов крицеві кайдани, обмеження логічного мислення й висловлення думок? Ло Цзі раптово здригнувся, роззирнувся навсібіч, але озеро вже сховала пітьма, й Тейлора ніде не було видно.

Ло Цзі скочив і побіг до озера. Подумав був голосно закричати, але боявся налякати Чжуан Янь із дитиною. Він чимдуж мчав до озера, але чув лише власні кроки в тиші й темряві. Раптом у розмірений темп його бігу вклинився тихий звук.

Звук пострілу долетів від озера.

Ло Цзі повернувся до будинку пізно, коли дитина вже спала. Чжуан Янь пошепки запитала:

— Містер Тейлор поїхав?

— Так, він поїхав, — стомлено відповів Ло Цзі.

— Здається, йому зовсім непереливки. Куди важче, ніж тобі.

— Так. Це тому, що він обрав складніший шлях… Янь, ти останнім часом дивилася телевізор?

— Ні, не дивилися… — Чжуан Янь не продовжила, та Ло Цзі знав, що вона хотіла сказати: «Навколишній світ що не день стає огиднішим, і прірва між нашим світом і великим світом людей лише глибшає». І це вочевидь її турбувало. — Скажи, наше життя тут справді є частиною плану Оберненого? — так само щиро запитала вона, дивлячись Ло Цзі у вічі.

— Звичайно, а звідки подібні сумніви?

— Хіба ми можемо бути щасливі, коли цілий рід людський такий нещасний?

— Кохана, пам'ятаєш, що твоє завдання — бути щасливою, навіть якщо всі довкола нещасливі? Після народження дитини твоє щастя примножилося, і якщо ти залишатимешся щасливою, шанси на успіх плану Оберненого зростатимуть.

Чжуан Янь мовчки дивилася на Ло Цзі. Навички мімічної мови, яку вони вигадали п'ять років тому перед «Моною Лізою», за цей час значно вдосконалилися, й Ло Цзі багато чого прочитував у очах і серці дружини. Ось і тепер він без проблем зрозумів несказане:

Як я можу в це повірити?

Ло Цзі надовго замислився, а потім відповів:

— Янь, усе свого часу спіткає кінець: настане день, коли згасне Сонце, й день, коли зникне Всесвіт. Чому ти думаєш, що людство має існувати вічно? Я казав тобі, що параноїдальні ідеї зараз ширяться світом: безглуздо марити перемогою в давно програній війні. Через три-соляріанську кризу ти маєш можливість змінити стиль мислення й не тільки позбутися страху та невпевненості, породжених нею, але й того, що досі ятрило тобі душу. Просто насолоджуйся життям ці чотириста з гаком років, а якщо ми ще не станемо до зброї в Битві Судного дня, то й усі п'ятсот. Це не так мало, як здається, — людство за такий проміжок часу пройшло від епохи Ренесансу до Інформаційної ери. Ми можемо встигнути за цей тривалий час підготувати й влаштувати на Землі небачене раніше безтурботне й радісне існування для всіх людей. П'ять ідеальних, райських століть без потреби думати про далеку перспективу, прогнозувати майбутнє! Єдиною відповідальністю кожного буде лише насолода життям. Подумай, які це будуть золоті часи...

Розпалений власною промовою, Ло Цзі так захопився, що втратив контроль над собою. Постійно наголошуючи, що досягнення щастя для дружини й дитини є частиною плану і її відповідальністю, він силкувався повернути Чжуан Янь відчуття балансу, спокою та гармонії далеко від буремного зовнішнього світу. Але зараз обмовився й несвідомо сказав правду. Досі ніколи не міг витримати чистого погляду її очей: щоразу, коли вона ставила незручне питання, волів не дивитися на неї. Й ось тепер, через усе те, що сталося з Тейлором, він проговорився.

— Те… що ти сказав, це через твій план Оберненого? — запитала Чжуан Янь.

— Так, звісно, — спробував він виправити ситуацію.

Але очі Чжуан Янь бачили інше:

Я думаю, що це твоє справжнє прагнення.

Після початку слухань Голова РОЗ звернувся з вимогою обов'язкової присутності всіх Обернених під час наступного зібрання. Відмова від участі не могла більше розглядатись як частина плану Оберненого, тому що за умовою проекту наглядова функція РОЗ вийшла за межі стратегічного задуму будь-кого з Обернених. Цю пропозицію одностайно підтримали всі постійні члени. Зважаючи на появу першого Руйнівника й самогубство Тейлора, інші двоє Обернених, присутні на слуханнях, добре зрозуміли прихований сенс слів Голови РОЗ.