Лю Цысинь - Темний ліс

— Я поки що встигаю за твоїми думками, але ж це тільки початок!

Тривалий час Ло Цзі мовчав, раз-по-раз прикладаючись до сигарети, яка освітлювала його обличчя.

— Ні, Да Ши, це не початок. Ми вже отримали всі відповіді.

— Відповіді? Ми ж нічого ще не з'ясували! Де обіцяна повна картина цивілізацій Всесвіту?

— По тому, як ти дізнаєшся про моє існування, налагодження контакту й мовчання тобі не допоможуть. Тобі залишиться єдине.

У тиші згасли обидва недопалки. Нічний вітерець розтанув без сліду, але встиг перемішати у темряві нічне небо й пустелю до липкої консистенції розігрітого асфальту.

Нарешті Ши Цян виплюнув у цю темряву:

— Чорт забирай!

— Екстраполюй свій висновок на сотні мільйонів цивілізацій серед сотень мільярдів зірок у Всесвіті — й отримуєш бажану повну картину, — відповів Ло Цзі.

— Якось… надто похмуро й лиховісно.

— Усесвіт насправді темне місце, — Ло Цзі витягнув руку вперед, ніби пробуючи довколишній оксамитовий морок на дотик. — Всесвіт — мов темний ліс, де кожна цивілізація — озброєний до зубів мисливець. Він крадькома, немов привид, скрадається лісовими хащами, відхиляє гілки, що трапляються на шляху. Він ретельно планує кожен наступний крок, аби не виказати своєї присутності хряскотом сушняку під ногами; навіть дихає через раз. Він мусить бути обачним, тому що в лісі повно інших мисливців, які так само скрадаються зовсім близько. І якщо він знаходить будь-яку іншу форму життя — ще одного мисливця, ангела чи диявола, рожевощоке немовля чи скоцюрбленого старого, фею чи напівбога, — йому залишається одне: першому відкрити вогонь. Усі інші в цьому лісі — провідники до пекла. Вічна загроза знищення для кожного необачного сміливця, який розголосив факт свого існування. Це і є повною картиною цивілізацій у Всесвіті, яка чудово пояснює парадокс Фермі.

Да Ши запалив ще одну сигарету, щоб хоч трохи додати світла в цей непроникний морок.

— І ось у цьому темному лісі з'явилося дурнувате дитинча на ім'я людство, що розпалило багаття й на повний голос заволало: «Я тут! Я тут, е-ге-гей!» — вів далі Ло Цзі.

— Хтось почув цей крик?

— Безумовно. Але тільки за цими вигуками неможливо точно визначити місцезнаходження малого. Досі людство ще не надсилало у Всесвіт точної інформації про розташування Землі й Сонячної системи. З надісланого повідомлення можна дізнатися лише відстань між Сонячною системою і Трисолярисом та загальний напрямок у Чумацькому Шляху. Але точне розташування залишається невідомим. На наше щастя, ми знаходимося на пустельній околиці Чумацького Шляху, тож особливої загрози це повідомлення не несе.

— А що за байка з твоїм заклинанням?

— За допомогою Сонця я розіслав Всесвітом три схематичні зображення. Кожне зображення містило 30 точок, які позначали проекцію місць розташування тридцяти зірок на площину в тривимірній системі координат. Об'єднавши всі три зображення, адресат отримував повноцінну проекцію розташування в космічному просторі тридцяти зірок, включно з 187J3X1, позначеною окремо. Поміркуй про це як слід, і сам усе зрозумієш: мисливець, затамувавши подих, скрадається темним лісом. Раптом він бачить свіжий зріз на стовбурі, й на оголеній білій деревині сяють добре зрозумілі всім подорожнім знаки, які вказують на певне місце. Яка думка спаде йому? Мабуть, не про розкладені доброзичливцями гостинці. Найбільш вірогідною буде така: там сидить якийсь пришелепуватий мрійник і ловить ґав, тож його ліпше знищити. Важливо те, що виживання в хащі темного лісу всім украй розшарпало нерви, й найменший подразник може спровокувати постріл у відповідь. Припустімо, що в лісі причаїлися мільйон мисливців (а число цивілізацій серед сотень міль ярдів зірок у Чумацькому Шляху може бути в тисячу разів більшим). Нехай 900 тисяч із них проігнорують послання, а зі 100 тисяч, що залишилися, 90 тисяч перевірять місце розташування, підтвердять відсутність життя й забудуть про це. І ось тоді хтось із 10-ти тисяч ухвалить рішення відкрити вогонь на знищення, бо на певній стадії розвитку цивілізації напад є значно прагматичнішим і менш небезпечним, ніж проведення розвідки. Якщо там порожньо — жодних втрат для мисливця. Тепер саме час йому з'явитися на авансцені.

— То зараз ти вже не в змозі послати ще одне заклинання?

— Так, Да Ши. Заклинання треба розіслати принаймні всією галактикою, а Сонце заблоковане.

— Виходить, людство запізнилося лише на один крок? — Ши Цян відкинув недопалок, який покотився зі схилу, вихоплюючи з темряви невеличкі клаптики піщаного ґрунту.