Лю Цысинь - Темний ліс

П'ять попередніх «Габблів» мали більш звичні обриси: один корпус із безліччю апаратури всередині. Але тепер необхідність такої конструкції відпала, й шість гігантських лінз не з'єднали докупи. Натомість кожна оснащувалася по периметру безліччю іонних двигунів малої тяги. З їх допомогою можна було легко змінити фокусну відстань між лінзами або розвернути телескоп в іншому напрямку.

На станції імені Фіцроя-Рінгера розміщувався центр управління телескопом, але навіть із такої близької відстані вгледіти групу прозорих лінз було нелегко. Коли інженери й техніки проводили регламентні роботи, літаючи між лінз, вони часто були свідками цікавих заломлень і спотворень картини Всесвіту. Скажімо, якщо сонячне світло падало на захисне покриття під прямим кутом, гігантські лінзи поставали в полі зору в усій своїй величній красі, перетворюючись на чудернацьку планету, на поверхні якої вигравали веселки.

Телескоп цього покоління вирішили не називати на честь Едвіна Габбла, натомість присвоїли йому ім'я двох осіб, які вперше підтвердили існування й рух трисолярі-анського флоту. І хоча їхнє відкриття не було науковим, воно чудово прислужилося телескопові, збудованому спільними зусиллями трьох флотів, адже головним його завданням було стеження за переміщенням трисоляріан-ського флоту.

Як і за часів Фіцроя та Рінгера, керівництво телескопом здійснював дует учений/військовий, але сьогодні вчений представляв Землю, тимчасом як військовий був уже представником Об'єднаного конгресу флотів. Суперечки, що постійно точилися між ними, залишилися тими самими, що й колись: доктор Кен жадав вичавити бодай якусь додаткову краплю часу на наукові спостереження, щоб займатися найперспективнішими космологічними дослідженнями, а Робінсон твердо стояв на позиції захисту виключно інтересів флоту. Сперечалися вони і з інших питань: Кен постійно згадував старі-добрі часи світового порядку, коли сонм великих країн на чолі з США вправно керував світом, і порівнював його з панівним нині неефективним бюрократичним хаосом за керівництва трьох флотів. Робінсон своєю чергою безжально висміював недолугі історичні ілюзії Кена. Але найзапек-ліші дебати точилися з приводу встановлення швидкості обертання станції спостереження навколо власної осі: Робінсон наполягав на повільній швидкості й виробленні мінімальної гравітації, або й взагалі — нерухомості зі станом невагомості всередині, Кен хотів домогтися високої швидкості й земної сили тяжіння.

Але остання подія припинила всі суперечки: якщо зонд «згас», значить, перестав працювати його двигун, зумисно чи випадково вимкнений. Ще на значній відстані від хмари Оорта зонд почав виконувати маневр для сповільнення: розвернувся двигуном до Сонця. Це дало можливість за допомогою телескопа візуально стежити за його переміщеннями, відштовхуючись від інтенсивності випромінюваного світлового потоку. Тепер, коли світловий слід зник, надалі відстежувати переміщення зонда було неможливо через надто малі розміри — ймовірно, він був не більший за вантажівку, якщо базуватися на даних, отриманих під час його проходження крізь хмару міжзоряного пилу. Навіть у такий потужний телескоп, як апарат імені Фіцроя-Рінгера, неможливо було побачити на поверхні зонда тьмяний відблиск скупого сонячного світла, що досягає пояса Койпера.

— Три флоти тільки й знають, що боротися за політичний вплив і множити своє багатство! А тепер ми ще й ціль загубили… — сердито бурмотів Кен. Він забув, що на ви-могу Робінсона обертання станції вимкнули й усередині панує невагомість, тож через експресивну жестикуляцію ледь не зробив кульбіт у повітрі.

Чи не вперше генерал Робінсон не став на захист честі флотів. Азійський флот відрядив три легкі швидкісні кораблі для спостереження за зондом із близької відстані, але після заявленого представниками інших двох флотів протесту щодо необґрунтованого примату Азійського флоту в перехопленні зонда було скликане спільне засідання. На ньому, попри неодноразові пояснення представників Азійського флоту, мовляв, кораблі належать до класу винищувачів і для досягнення найбільшого прискорення в них демонтовано більшість обладнання й усе озброєння, а екіпаж зменшено до двох осіб, тож ніякого перехоплення не може бути в принципі, — ухвалили рішення відкликати всі кораблі трьох флотів на бази. Проте керівники Північноамериканського та Європейського флотів залишилися непохитними й вимагали, щоб і ці три кораблі повернулися на базу, а на зміну їм були відряджені інші кораблі четвертої, незацікавленої сторони. Якби цього не сталося, кораблі-спостерігачі Азійського флоту вже перебували б недалеко від зонда й вели візуальне спостереження, а отже, втрата телескопом візуального контакту не була б критичною. Проте кораблі спостереження, відіслані з Землі Китаєм і Європейським Союзом, ще не перетнули орбіти Нептуна й не могли зарадити.